Рішення № 128684833, 02.07.2025, Оболонський районний суд міста Києва

02.07.2025 Справа № 461/10217/24

Унікальний № 461/10217/24

Провадження № 2/756/2521/25

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.‚

при секретарі - Омельчук М.О.,

розглянувши у судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року позивач АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №Z75.00606.008760557 від 01.10.2021 року та договором кредиту №Е07.00606.008760915 від 01.10.2021 в сумі 117 810,04 грн.

Свої вимого позивач обґрунтовує тим, що 01.10.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №Z75.00606.008760557, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 50 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Також, 01.10.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту та страхування №Е07.00606.008760915, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 56 800,00 грн., а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитних договорів, що підтверджується меморіальними ордерами, при цьому відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитними договорами, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача станом на день смерті останньої становить 117 810,04 грн.

Представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) було складено відповідний актовий запис №13286, підтвердженням чого є копія свідоцтва про смерть від 30.06.2022 серії НОМЕР_1 .

Невідкладно після отримання інформації про смерть позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори претензію кредитора. У відповідь позивач 27.09.2022 року отримав лист Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори на претензію кредитора 22.07.2022 року, за змістом якого вказано, що нотаріальною конторою за здійсненими перевірками пошуку у спадковому реєстрі, отримано відомості щодо відкриття спадкової справи стосовно майна померлого ОСОБА_2 . Двадцять першою Київською державною нотаріальною конторою та перенаправлено претензії кредитора до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори.

19.08.2022 позивачем було надісланні претензії до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори та отримано відповідь, за змістом якої було повідомлено банк, що відповідно до матеріалів спадкової справи, станом на 19.08.2022 року спадкоємицею, яка подала заяву про прийняття спадщини, є дружина спадкодавця - ОСОБА_1 та додатково проінформовано, що станом на 19.08.2022 року свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Представник позивача вказує, що зважаючи на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , АТ «Ідея Банк» було дотримано строків пред`явлення вимоги до спадкоємців померлого позичальника, передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

З огляду на зазначене, позов пред`явлено до ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині позовної заяви міститься клопотання позивача, в якому не заперечують проводити розгляд справи за їх відсутності та постановлення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду справи повідомлялась належним чином, матеріали справи містять відзив на позовну заяву, у якому остання просить відмовити у позові, вказуючи, що свідоцтво про право на спадщину не отримувала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

01.10.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №Z75.00606.008760557, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 50 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Також, 01.10.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту та страхування №Е07.00606.008760915, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 56 800,00 грн., а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) було складено відповідний актовий запис №13286, підтвердженням чого є копія свідоцтва про смерть від 30.06.2022 серії НОМЕР_1 .

Невідкладно після отримання інформації про смерть позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори претензію кредитора. У відповідь позивач 27.09.2022 року отримав лист Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори на претензію кредитора 22.07.2022 року, за змістом якого вказано, що нотаріальною конторою за здійсненими перевірками пошуку у спадковому реєстрі, отримано відомості щодо відкриття спадкової справи стосовно майна померлого ОСОБА_2 . Двадцять першою Київською державною нотаріальною конторою та перенаправлено претензії кредитор до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори.

19.08.2022 позивачем було надісланні претензії до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори та отримано відповідь, за змістом якої було повідомлено банк, що відповідно до матеріалів спадкової справи, станом на 19.08.2022 року спадкоємицею, яка подала заяву про прийняття спадщини, є дружина спадкодавця - ОСОБА_1 та додатково проінформовано, що станом на 19.08.2022 року свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Представник позивача вказує, що зважаючи на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , АТ «Ідея Банк» було дотримано строків пред`явлення вимоги до спадкоємців померлого позичальника, передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Із копії спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка надійшла на запит суду, вбачається, що дружина спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала до Двадцять першої Київської державною нотаріальної контори заяву про відкликання заяви про прийняття спадщини, а також заяву про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_2 .

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 не набула прав і обов`язків спадкодавця, а отже не є особою, яка має відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_2 .

Таким чином, твердження позивача про те, що ОСОБА_1 є спадкоємець ОСОБА_2 , яка має відповідати за зобов`язаннями останнього, спростовується матеріалами спадкової справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Згідно ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Як вбачається із змісту та предмету позовної заяви позивачем пред`явлено позов про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , яка не є неналежним відповідачем у справі.

Згідно із заявою яка міститься у матеріалах справи, позивач підтримує позовні вимоги, що були заявлені саме до ОСОБА_1 .

Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну не належного відповідача суду не подано, більше того за заявою позивача останні просять розглядати справу із вимогами саме до ОСОБА_1 за їхньої відсутності на підставі наданих доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає, відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 51, 263- 265 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.В. Шевчук