Рішення № 128681988, 07.07.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/564/25

07 липня 2025 року Богородчанськийрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаряОстапишин І. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2025 р. ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за кредитним договором за № 7309201 від 25.11.2023 р. (укладеним між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем) в загальному розмірі 25000 грн 00 коп, вказуючи на те, що останній, в порушення умов договору, не сплачує своєчасно коштів на повернення суми боргу та відсотків, в результаті чого утворилася вказана заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача за договором факторингу.

Ухвалою суду від 30.04.2025 р. відкрито провадження у справі з визначенням її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.05.2025р. представник позивача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки доказів виконання первинного кредитора ТОВ «АВЕНТУС Україна» своїх зобов`язань, а саме перерахування коштів ОСОБА_1 по Договору № 7309201 (надання кредитних коштів) позивачем не надано.

Також, представник відповідача вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на набуло права вимоги виконання зобов`язання відповідачем ОСОБА_1 , оскільки наданий позивачем Витяг з реєстру боржників до договору факторингу, не може бути належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки він сформований та підписаний одноосібно представником Позивача. Крім того, заперечили проти стягнення витрат на правову допомогу. Просить відмовити у задоволенні позову.

16.05.2025р. представник позивача направив на адресу суду відповідь на відзив, відповідно до якого жодних сумнівів в тому, що 25.11.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 7309201 про надання споживчого кредиту не виникає. Дана обставина підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25 липня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, що підписаний в.о. директора Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ Про захист персональних даних. Просить позов задовольнити.

Представник позивача - ТОВ «ФК «Фінтрас капітал» в судове засідання не з`явився. У наданій заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник-адвокат Буй Б.В. в судове засідання не з`явилися та не повідомили про причини своєї неявки, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність, оскільки представник відповідача скористався правом подання відзиву на позовну заяву.

В зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 7309201 про надання споживчого кредиту (надалі Договір), відповідно до умов якого останній надано грошові кошти в сумі 25000 грн 00 коп строком на 360 днів (пп.1.3, 1.4 Договору) з визначенням стадартної процентної ставки 1.99% в день та застосування в межах строку кредиту (пп.1.5.1 Договору). Вказаний договір підписано електронним підписом позивача (позичальника), яким є одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 , при цьому відповідачем в заяві на отримання кредиту під час укладення договору вказано особисто банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти) № НОМЕР_2 .

Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.08.2024 року за № 653 підтверджується факт перерахування 25.11.2023 року 19:36 год. ТОВ «Авентус Україна» через ТОВ «Універсальні платіжні рішення», який надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків через систему «іPay.ua» за договором про організацію переказу грошових коштів № 7309201 від 25.11.2023 року, коштів в сумі 250000 грн 00 коп на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_2 .

Також, факт отримання коштів ОСОБА_1 , підтверджується довідкою АТ «Приват Банк» від. 09.06.2025р. №20.1.0.0.0/7-250605/78190-БТ, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів 25.11.2023р. в сумі 25 000 гривень.

Таким чином доводи відповідача про відсутність доказів отримання коштів відповідачем по договору № 7309201 на власний рахунок відповідача спростовуються довідкою АТ «Приват Банк» від. 09.06.2025р. №20.1.0.0.0/7-250605/78190-БТ про номер емітованої карти та рахунку відповідача на який здійснено переказ 25000 грн. 25.11.2023 року. Відомості довідки АТ «Приват Банк» відповідають відомостям листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.08.2024 року за № 653 про виконання ТОВ «Авентус Україна» через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» взятих на себе зобов`язань по наданню кредитних коштів відповідачу. Вказані банком реквізити платіжної картки відповідача, яку емітовано АТ «Приват Банк» відповідають реквізитам відповідача зазначеним при укладенні кредитного договору.

25.07.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, за яким ТОВ ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги ТОВ «Авентус Україна» до боржника ОСОБА_1 , що також підтверджується витягом з реєстру боржників.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 7309201 від 25.11.2023 року розмір заборгованості ОСОБА_1 , становить 50223 грн 00 коп, із яких: 15000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту (з урахуванням погашення ОСОБА_1 кредиту 15.01.2024р. в сумі 5000 гривень та 15.02.2024р. в сумі 5000 гривень), 35223 грн 00 коп - заборгованість за відсотками.

Відповідно до витягу з статуту ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» є правонаступником ТОВ ФК «Фінтраст Україна», відбулась зміна найменування ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ ФК «Фінтраст Капітал».

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611, 625 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, що передбачено ч.1 ст. 512 ЦК України.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що визначено ст. 638 ЦК України.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростований відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем, а в подальшому договору факторингу між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «Фінтраст Україна», за яким ТОВ ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги ТОВ «Авентус Україна» до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

При цьому, ТОВ «Авентус Україна» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Суд не приймає доводи представника відповідача, щодо відсутності у позивача права вимоги за кредитним договором, оскільки відступлення права вимоги оформлене з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд приймає до уваги, що враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25 липня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював цей договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за договором № 7309201 від 25.11.2023 р. з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов`язання у зв`язку з повним виконанням тощо.

З досліджених договору факторингу №25.07/24-Ф від 25.07.2024 року та додатків до нього, ряду платіжних інструкцій від 29.07.2024 року платник ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» з призначеннями платежу про часткову сплату по договору факторингу №25.07/24-Ф від 25.07.2024 року, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» придбало право вимоги за цим договором до ОСОБА_1 ..

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ,а в подальшому договору факторингу між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «Фінтраст Україна», за яким ТОВ ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги ТОВ «Авентус Україна» до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з статуту ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» є правонаступником ТОВ ФК «Фінтраст Україна».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем 15.01.2024 року та 15.02.2024 року сплачено на погашення основної суми боргу по 5000 грн., що вказує на визнання відповідачем заборгованості та взятих на себе зобов`язань по кредитному договору.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи не належне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 7309201 від 25.11.2023 року, а також наявність договору факторингу від 27.05.2024 року, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп, що підтверджується платіжною інструкцією № 1832 від 16.04.2025 р. Розмір витрат за надання правничої допомоги становить 10000 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422 грн 40 коп в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору та 3000 грн 00 коп в рахунок сплати коштів на професійну правничу допомогу, з урахуванням категорії справи та об`єму роботи представника позивача.

Керуючись ст. ст. 12,81,141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором № 7309201 від 25.11.2023 р. в загальному розмірі 50223 грн 00 коп, із яких: 15000 грн 00 коп - заборгованість за основним боргом (сумою кредиту), 35223 грн 00 коп - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» 5422 грн (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп в рахунок повернення судових витрат із яких: 2422 грн 40 коп судового збору; 3000 грн 00 коп на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Решетов