Рішення № 128675118, 07.07.2025, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 756/8049/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л. ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на його користь сплачене страхове відшкодування в розмірі 14498 грн. 80 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 13.12.2021 о 17 год. 45 хв. у м. Києві на просп. Повітрофлотському, 32 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.06.2022 у справі №760/33667/22 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , були застраховані в AT «СК «АРКС» договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 109107Га1 к від 06 жовтня 2021 року.

Власник пошкодженого автомобіля «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до AT «СК «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 18.12.2021. Дана заява була розглянута та пошкодження застрахованого автомобіля було визнано страховим випадком. У зв`язку з чим, на підставі акту огляду транспортного засобу від 18.12.2021; рахунку №СР00-000981 від 04.01.2022; страхового акту №ARX3155315 від 14.01.2022 AT «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 45 876 грн. 41 коп..

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР 206304822 (розмір франшизи згідно вказаного полісу становить 2 600 грн. 00 коп.).

Між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 23.02.2023 року та додаток №1 до угоди від 23.02.2023, згідно яких розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 31 377 грн. 61 коп., а узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування становить - 28 239 грн. 85 коп… У зв`язку з чим ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 28 239 грн. 85 коп., згідно платіжного доручення № 33710 від 28.02.2023 (страхове відшкодування з урахування зносу автомобіля «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 ).

Отже, згідно вказаного вище позивач отримав право вимоги на таке відшкодування. Сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач позивачу складає: 45 876 грн. 41 коп. - 31 377 грн. 61 коп. = 14 498 грн. 80 коп..

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву, хоча своєчасно та належним чином останній повідомлявся про відкриття провадження у справі з роз`ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовими повідомленнями та оголошенням про відкриття провадження у справі і проведення її розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на офіційному веб-сайті судової влади України.

Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази, та, враховуючи доводи представника позивача, наведені в позовній заяві, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною третьою ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.36.2 даного Закону страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як передбачено п. 38.1.1 ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування);

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В ст. 993 ЦК України законодавець закріпив, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в пункті 70 постанови від 04.07.2018 у справі N755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі № 759/280790/24 звернув увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20). Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 13.12.2021 о 17 год. 45 хв. у м. Києві на просп. Повітрофлотському, 32 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.06.2022 у справі №760/33667/22 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Вказана постанова набрала законної сили 21.06.2022, що вбачається з відмітки на копії вказаної постанови (а.с.4).

Відповідно вина відповідача у заподіянні неправомірними діями шкоди потерпілому, не підлягає доказуванню, оскільки встановлена постановою суду, яка набрала законної сили, і є обов`язковою для суду, який розглядає справу, про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова.

Копія договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 109107Га1 к від 06 жовтня 2021 року свідчить, що на момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , були застраховані в AT «СК «АРКС». Згідно умов вказаного договору страхова сума визначена в розмірі 735000 грн.; страховий платіж - 27709 грн.50 коп., варіант страхового покриття «Все включено» - страховик несе відповідальність згідно з умовами даного договору 24 години на добу, сім днів на тиждень. Франшиза (безумовна) за ризиком по збитках внаслідок ДТП: 0,00 % від страхової суми. Дата початку дії договору 08.10.2021, дата закінчення дії договору 07.10.2022 (а.с.5-13).

18.12.2021 власник пошкодженого автомобіля «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернулася до AT «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с.14).

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 14.01.2022 АТ "СК "АРКС" (попередня назва СК «АХА Страхування») було складено страховий акт №ARX 3155315, згідно з яким сума страхового відшкодування, що належить до виплати за пошкоджений автомобіль, на підставі розрахунку визначена в розмірі 45876 грн. 41 коп. (а.с.17-18).

17.01.2022 ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на підставі рахунку №СР00-000981 сплатило на рахунок ТОВ «Саміт моторз Україна» страхове відшкодування згідно акту №ARX 3155315 ОСОБА_2 , що підтверджується копіями рахунку та платіжного доручення №861102 від 17.01.2022 (а.с.16, 19).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача - ОСОБА_1 , як водія автомобіля марки «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом серії ЕР №206304822, яким був передбачений ліміт відповідальності страховика за шкоду майну 130000 грн., за шкоду життю та здоров`ю - 260000 грн., розмір франшизи згідно вказаного полісу становить 2600 гривень, поліс діючий станом на 13.12.2021 (а.с.20).

Копія угоди про здійснення страхового відшкодування від 23.02.2023 свідчить, що між ПАТ «СК «АРКС», тобто позивачем, та ТДВ «СК «Альфа-Гарант» було підписано вказану , якою ТДВ «СК «Альфа-Гарант» розглянуло перелік майнових вимог ПАТ «СК «АРКС» на загальну суму 818 605 грн. 64 коп., які виникли на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пов`язані з відшкодуванням збитків за страховими випадками, по яких компанією складено відповідні страхові акти, перелік яких наведено в Додатку №1 до цієї Угоди. Який є невід`ємною частиною даної Угоди.

В додатку № 1 до угоди серед інших вимог значиться вимога АТ «СК «АРКС» № 5131 АРКС щодо шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, що сталася 13.12.2021 (страховий акт № АRХ3155315); застрахований в АТ «СК «АРКС» ТЗ (д.н.з. НОМЕР_2 ); поліс ОСЦПВВНТЗ ТДВ «СК «Альфа-Гарант» - № 206304822; страховий акт ТДВ «СК «Альфа-Гарант» - 22/4445; сума регресної вимоги 45876 грн. 41 коп.; франшиза - 2600 грн.; розмір страхового відшкодування, розрахований відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - 31377 грн. 61 коп., узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування 28239 грн. 85 коп. (а.с. 21-22).

Пунктом 2.2.3 вказаної угоди перебачено, що АТ «СК «АРКС» відмовляється від вимог до заподіювачів шкоди (водіїв) та/або власників транспортних засобів, відповідальність яких застрахована ТДВ «СК «Альфа-Гарант», на суму, яка складає різницю між розміром страхового відшкодування, розрахованого в порядку Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та узгодженим сторонами розміром страхового відшкодування. Тобто, 31377 грн. 61 коп. - 28239 грн. 85 коп. =3137 грн. 76 коп..

28.02.2023 ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувало на рахунок АТ «СК «АРКС» страхове відшкодування в порядку регресу згідно страхового акту №ЦВ/22/4445 за договором страхування №206304822 від 12.10.2021 в сумі 28239 грн. 85 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №33710 від 28.02.2023 (а.с.23).

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, суд приходить до висновку, що в порядку суброгації стягненню з відповідача підлягає різниця між фактичним розміром шкоди (витрат позивача за договором страхування) і страховою виплатою в розмірі 28239 грн. 85 коп., яка зменшується на суму, яка складає різницю між розміром страхового відшкодування, розрахованого в порядку Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та узгодженим сторонами розміром страхового відшкодування відповідно до п.2.2.3 вищевказаної угоди - 3137 грн. 76 коп., та становить 45 876 грн. 41 коп. - 31 377 грн. 61 коп. = 14 498 грн. 80 коп. - 3137 грн. 76 коп. = 11361 грн. 04 коп. та відповідно до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2372 грн. 74 коп. (3028х78,36%) на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912), що знаходиться по вул. Іллінська, 8 в м. Києві, сплачене страхове відшкодування у розмірі 11361 грн. 04 коп. та 2372 грн. 74 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець