Рішення № 128671560, 07.07.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року справа № 580/3745/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Янківської В.П.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив :

07 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень від 10.03.2025 серії ВП №77436887, від 13.03.2025 серії ВП №77511630, від 13.03.2025 серії ВП №77511457 на загальну суму 68000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження є незаконними, оскільки у відповідача станом на момент відкриття виконавчого провадження були відсутні підстави для примусового виконання зазначених постанови Укртрансбезпеки, тому що строк сплати штрафу не настав та вказана постанова не набрала законної сили. Постанови Укртрансбезпеки ні безпосередньо до будинку, ні в поштову скриньку працівниками Укрпошти не доставлялися. Тобто вони не могли набрати законної сили, що могло б бути підставою для передання матеріалів на стягнення у виконавчу службу. Отже, попри відсутність набрання ними законної сили, ці постанови передано Укртрансбезпекою на стягнення у виконавчу службу і виконавчої службою в порушення закону відкрито виконавчі провадження із подвоєнням суми штрафів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позовну заяву було повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №580/3745/25 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну, в якому в задоволенні позову просить відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

На примусовому виконанні у Маньківському відділі державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають виконавчі провадження:

1) №77436887 із примусового виконання постанови АВ№00004185 від 17.01.2025 виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000,00 грн;

2) №77511630 із примусового виконання постанови АВ№00004246 від 22.01.2025 виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000,00 грн;

3) №77511457 із примусового виконання постанови АВ№00004282 від 22.01.2025 виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000,00 грн.

На підставі заяв стягувача, а саме Державної служби України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ 39816845, та виконавчих документів, а саме постанови АВ №00004185, АВ№00004246, АВ№00004282 виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, відкрито виконавчі провадження та зареєстровано в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам до відома та для виконання.

Керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження № 77436887, № 77511457, № 77511630 13.03.2025 року об`єднанні у зведене виконавче провадження № 77511873.

Не погоджуючись з постановами про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (Закон №1404-VІІІ ).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

Статтею 4. Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа

1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4)ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

Згідно з ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Судом встановлено, що постанову АВ№00004185 Державної служби України з безпеки на транспорті винесено 17.01.2025, яка набрала законної сили 10.02.2025 про що зазначено у постанові, згідно відомостей постанови АВ №00004282 Державної служби України з безпеки на транспорті її винесено 22.01.2025, набрала законної сили 14.02.2025 про що зазначено у постанові, згідно відомостей постанови АВ№00004246 Державної служби України з безпеки на транспорті її винесено 22.01.2025, яка набрала законної сили 14.02.2025 про що зазначено у постанові.

Вказана постанова має усі передбачені законом реквізити, в тому числі і строк пред`явлення рішення до виконання.

Слід звернути увагу , що позивачем в позові не зазначено які норми Закону порушено державним виконавцем при винесенні спірних постанов про відкриття виконавчого провадження, які позивач просить скасувати посилаючись на загальне твердження, що постанова не набула законної сили, однак в постановах АВ№00004185, АВ №00004282, АВ№00004246, які видані Державною службою України з безпеки на транспорті чітко зазначено дати винесення постанови та дати набрання постанов законної та строк пред`явлення її до виконання.

При цьому суд звертає увагу позивача, що обов`язок щодо надсилання постанов АВ№00004185, АВ №00004282, АВ№00004246 в даному випадку покладено на Державну службу України з безпеки на транспорті. Однак, у цій справі відповідачем є виконавча служба, предметом спору - постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому питання щодо дотримання процедури надіслання постанов про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути спірним у даному випадку.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що державний виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві даної постанови, яка є виконавчим документом.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року по справі №380/16826/21.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА