Ухвала суду № 128666008, 07.07.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23527/18 Провадження №2-п/760/23/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» липня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва:

у складі головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С. П.,

представника позивача Смикова В.Є.,

представників відповідача Любаренка І.О. , Любаренка Д.О. ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Любаренко І.О., про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 25 040,32 доларів США заборгованості; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 10 560,81 грн. судового збору.

20 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Любаренко І.О., звернувся до Солом?янського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення від 01 липня 2019 року у цивільній справі № 760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, яка обгрунтована наступним. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 25 040,32 доларів США заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 10 560,81 грн. судового збору. З винесеним рішенням суду першої інстанції Заявник не погоджується та вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, зважаючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, приховування Позивачем від суду обставин справи, що вплинули на невірне прийняття рішення суду. ОСОБА_3 копії рішення не отримувала. Крім того, ОСОБА_4 (її колишній чоловік) приховував наявність судового процесу від своєї колишньої дружини. На початку 2018 року системні сімейні розлади та постійна брехня ОСОБА_4 призвели до того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали жити окремо, у зв`язку з чим остання не отримувала повідомлень про суд та не знала про його існування. Крім того, ОСОБА_4 запевняв ОСОБА_3 , що вже весь кредит погашений, у що остання вірила, оскільки станом на початок 2018 року сім`я ОСОБА_4 перерахувала банку 37 848.65 доларів США для погашення кредиту. Надалі дії ОСОБА_4 призвели до того, що шлюб між ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 04.04.2020 року. 06 січня 2025 року ОСОБА_3 отримала телефонний дзвінок від особи, яка представився приватним виконавцем, та повідомив останній що вона винна кошти за рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18. 08 січня 2025 року ОСОБА_3 вирішила перевірити вищезазначену інформацію прийшла до Солом`янського районного суду м. Києва та написала заяву про ознайомлення з матеріалами справи №760/23527/18, однак вищезазначену справу на час подачі заяви про перегляд заочного рішення працівники суду знайти не змогли. Також зазначив, що 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13,45 % річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.2 Договору строк кредитування за договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику до 10 червня 2023 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту). Строки та терміни надання та погашення Кредиту підтверджується умовами цього Договору. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з п. 1.5 Договору погашення платежів за Кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту. Відповідно до п. 5.3.2 Договору відповідач зобов`язався повернути кредит у сумі, вказаній у п. 1.1 цього Договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені Договором. Пунктом 2.8 Договору визначено, що при надходженні від позичальника коштів у погашення заборгованості позичальника перед кредитором за цим Договором виконання зобов`язань позичальника здійснюється у наступній черговості: сплата комісійної винагороди з разі довгострокового погашення кредиту у випадку, визначеному у п. 4.1.1 цього Договору; сплата процентів за користування кредитом понад встановлений строк кредитування або терміни повернення суми кредиту згідно умов графіку погашення (процентів за підвищеною процентною ставкою; сплата нарахованих строкових процентів за користування кредитом за користування кредитом (процентів за базовою процентною ставкою); сплата простроченої заборгованості за кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата строкової заборгованості за кредитом; штрафні санкції. 17 березня 2017 року між Банком та Відповідачкою ОСОБА_3 був укладений Договір поруки б/н, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх зобов`язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13 червня 2008 року та Додаткової угоди № б/н від 17 березня 2017 року до нього, укладеного між кредитором та позичальником, у повному обсязі як існуючих у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Щодо нормативно правового обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення вказав на наступне. По-перше: Позивачем не відображено всі надходження від Відповідачів відповідно до банківських квитанцій про зарахування коштів на Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитний рахунок). З 2008 року до 2018 року відповідач ОСОБА_4 перерахував банку 37 848,65 доларів США, які не відображені в позовній заяві (копії банківських виписок надаються). По-друге: банк не зараховував дострокове погашення тіла кредиту 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 45 % річних за користування кредитом. Відповідно до ст.15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. До ухвалення закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» кредитні та фінансові установи України керувалися Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168. Відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168, а саме розділу: 2.1, Банки зобов`язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке: а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу; б) умови кредитування, зокрема: можливу суму кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; мету, для якої кредит може бути використаний; форми та види його забезпечення; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача; тип процентної ставки (фіксована, плаваюча тощо); переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості дострокового повернення кредиту; г) інші умови, передбачені законодавством. З 2008 року до 2018 року ОСОБА_4 системно сплачував та переплачував за кредитним договором №046-2008-2048. Відповідно до виписки з банківського рахунку Account Statements for Account 04604019000195121 тільки 2008 року за півроку були внесені 3000 доларів США на Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитний рахунок). Водночас банк, отримуючи кошти завчасно, до дати списання кредиту не зараховував кошти на погашення тіла кредиту, а чекав дати списання процентів та зараховував їх тільки в погашення процентів за кредитом, чим прямо порушив Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168 Закон України «Про захист прав споживачів» та Закон України «Про споживче кредитування». По-третє: порушення банком законодавства України під час укладення договору. До ухвалення закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» кредитні та фінансові установи України керувалися Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168. Відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168, а саме розділу: 3.8. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов`язані під час укладення кредитного договору: попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування. По-четверте: Обов`язковий перерахунок валютних кредитів в гривневий 22 квітня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381 -IX, який парламент ухвалив 13 квітня 2021 року. Документ ввів зміни до Закону «Про споживче кредитування» в частині проведення реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті, перерахування усіх грошових зобов`язань у гривневий еквівалент та списання неустойки за цими кредитними угодам. Закон покликаний захистити позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. Відповідно до пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно з від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права, та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на мовах, встановлених цим пунктом: 1) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; 2) виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Тобто відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» заборгованість підлягала обов`язковій реструктуризації, а саме: валютні зобов`язання конвертуються за середнім значенням між офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні до такої іноземної валюти, встановленим НБУ на дату надання кредиту. 13 червня 2008 року ОСОБА_4 отримав 30 000 доларів США, що дорівнювало 145 629,00 гривень відповідно до меморіального ордеру. Та, 17.03.2009 року написав заяву про переведення кредиту в гривневий еквівалент, заяву зареєстровано за №110 від 17.03.2009 року Відповідно до виписки про отримані кошти станом на 17.01.2018 року родина ОСОБА_5 з 2008 року до 2018 року перерахувала банку 37 848,65 доларів США, які не відображені в позовній заяві та в гривневому еквіваленті 467 320,03 гривень, тобто втричі більшу суму коштів (копії банківських виписок надаються). У зв`язку з наведеним просив поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18 та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження; витребувати в Позивача належним чином завірену роздруківку по Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитному рахунку) з відображенням всіх надходжень коштів від Відповідачів; у позовних вимогах Позивача відмовити повністю.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року поновлено ОСОБА_3 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Любаренко І.О., про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного "Універсал Банк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості; призначено заяву до судового розгляду.

09 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшли запереченя на заяву про перегляд заочного рішення, які обгрунтовні наступним. Щодо причин неявки відповідача у судове засідання. У своїй Заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_3 зазначає, що не отримувала копії рішення суду, а ОСОБА_4 (осн. Боржник, чоловік Заявника) приховував від неї наявність судового процесу. Акцентує увагу, що з 2018 року вони разом не проживають, а в 2020 році - розлучились. АТ «Універсал Банк» скептично відносить до аргументів, зазначених вище, з огляду на наступні фактичні обставини. Справа розглядалась в суді першої інстанції, неодноразово було призначено судові засідання, а саме: на 13.05.2019р., на 04.06.2019р. та на 01.07.2019р. На жодне з призначених судових засідань, зокрема, ОСОБА_3 не з`явилась, в той час, як була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв від відповідача через загальну канцелярію до суду не надходило. В матеріалах справи наявні документи, які чітко підтверджують той факт, що ОСОБА_3 отримувала процесуальні документи по справі (зокрема, ухвалу про відкриття провадження, трек-номер «0311322091678» від 13.05.2019). Отже, ОСОБА_3 , як сторона судового провадження була обізнана про той факт, що в Солом`янському районному суді міста Києва слухається справа №760/23527/18 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , однак з невідомих причин не користувалась своїми процесуальними правами для участі в судових засіданнях. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, у поданій заяві про перегляд заочного рішення заявником не наведено належних доказів, які б підтверджували доводи заявника щодо неналежного повідомлення його про час та дату судового засідання. Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Зі змісту ч.6 та ч.8 ст.128, ч.9 та ч. 10 ст. 130 ЦПК України слідує, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. У відповідності до п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. А тому, в зв`язку із неявкою відповідачів в судове засідання, позивач не заперечував щодо проведення судового засідання в заочному порядку. Крім того, АТ «Універсал Банк» звертає особливу увагу Суду, що ОСОБА_3 вводить суд в оману, що їй було невідомо про судове рішення у справі №760/23527/18 від 01.07.2019 року і вона дізналась про існування останнього лише в 06 січня 2025 року під час розмови з приватним виконавцем. В 2022 році ОСОБА_3 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 06.11.2023 року у справі №760/1511/22 ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні її позовної заяви про поділ майна подружжя. Рішення вступило в законну силу та не оскаржувалось в суді апеляційної інстанції. Зокрема, вищезазначеним судовим рішенням було встановлено наступні обставини: «... 28.09.2022 до суду від представника ОСОБА 3 - адвоката Дяченко Ігоря Вікторовича надійшла заява-клопотання, відповідно до якої повідомляється, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу перебувало зведене виконавче провадження НОМЕР 5 з примусового виконання виконавчого листа №760/23527/18, виданого 02 грудня 2020 року Солом`янським районним судом м. Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА 2 та ОСОБА 1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - 25 040,32 долари США заборгованості. 17.01.2022 року в межах вищевказаного зведеного виконавчого провадження було проведено електронний аукціон з реалізації майна (іпотеки), а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_4 та яка, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13 червня 2008 оку належала на праві власності боржнику ОСОБА 2 . Відповідно до протоколу електронних торгів від 17 січня 2022 року Державного підприємства «СЕТАМ», переможцем електронного аукціону визнано ОСОБА_3 , який своєчасно та в повному обсязі сплатив кошти за придбане майно. 25.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко Оленою Володимирівною, на підставі свідоцтва №481 від 25.01.2022 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63050591, номер запису на право власності № 46343102, відповідно до якого проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА 1 ...» Таким чином, твердження ОСОБА_3 стосовно її необізнаності про наявність судового рішення №760/23527/18 від 01.07.2019 року є такими, що не відповідають дійсності та вводять суд в оману. Як мінімум, з листопада 2023 року ОСОБА_3 була обізнана про вищезазначене судове рішення, про наявність виконавчих проваджень (в рамках одного з виконавчих проваджень, а саме: №64317796, 17.01.2022 було реалізовано предмет іпотеки). Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношенні. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Постанова КЦС ВС від 04.10.2023 №567/1471/21 (61-6249св23). Щодо доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Відповідно до ст. 76 ЦПК України: «доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях». Звертає увагу суду, що заявником не надано жодних доказів, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, чи доводять зворотне. Натомість, при зверненні АТ «Універсал Банк» до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договорами, представником Позивача на підтвердження позовних вимог було надано достатньо належних та допустимих доказів для вирішення справи. 13.06.2008 року між Позивачем та ОСОБА_4 (надалі - Відповідач - 1, Позичальник) було укладено Кредитний договір № 046-2008-2048, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 30 000,00 доларів США, строком до 10 червня 2023 року, зі сплатою 13,45 % річних за користування кредитом. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Пунктом 1.1.1 Кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 40,35 % річних (надалі - підвищена відсоткова ставка). 10 квітня 2009 року, 17 квітня 2009 року, 10 листопада 2011 року, 29 листопада 2011 року, 13 серпня 2014 року, 26 березня 2015 року, 17 березня 2017 року між Банком та Позичальником було укладено додаткові угоди до Кредитного договору, які є невід`ємною частиною Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13.06.2008 року та відповідно до умов яких змінювалась відсоткова ставка по кредиту, а саме: з 10.04.2009 - 11, 45 % річних; з 17.04.2009 - 11,45 % річних; з 10.04.2010 - 13,97 % річних; з 10.11.2011 - 11,64 % річних; з 29.11.2011 - 11,64 % річних; з 10.11.2012 - 14,20 % річних; з 13.08.2014- 11,50% річних; з 10.02.2015 - 14,13% річних; з 26.03.2015- 10,00% річних; з 10.09.2015 - 14,13% річних; з 17.03.2017 - 14,13% річних; Цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач виконав свої обов`язки за кредитним договором, надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 30 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №04629141180001229 від 13 червня 2008 р. та випискою з особового рахунку Позичальника за 13.06.2008 р. В свою чергу, Позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно кредитного договору. Однак, в порушення умов Кредитних договорів та чинного законодавства України Відповідач -1 не виконує взяті на себе зобов`язання. Керуючись положенням Кредитного договору та вимогами чинного законодавства 15.05.2018 р. Позивач направив Відповідачу вимогу № 3728/2 ГО про дострокове погашення кредиту, яку Відповідачем отримано особисто, проте на момент подання даної позовної заяви не виконано.Враховуючи все вищенаведене, у Відповідача виник та існує перед Позивачем борг, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у Розрахунку заборгованості, що є додатком до цього Позову, зокрема станом на 30.05.2018 року заборгованість за Кредитним договором становить 25 040,32 (двадцять п`ять тисяч сорок, 32) доларів США, яка складається з: Прострочена заборгованість по кредиту - 811,03 доларів США; Сума дострокового стягнення по кредиту - 21 855,52 доларів США; заборгованість по відсоткам - 3 160, 06 доларів США; підвищені відсотки: - 24,74 доларів США. 17.03.2017 р. між Кредитором та ОСОБА_3 (надалі Відповідач - 2, Поручитель) було укладено Договір Поруки б/н (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх зобов`язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору № 046-2008-2048 від 13.06.2008 року та Додаткової угоди № б/н від 17.03.2017 року до нього, укладеного між кредитором і Позичальником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. 15.05.2018 р. Позивач, у зв`язку з виникненням заборгованості Відповідача - 1, звернувся до поручителя з вимогою про виконання зобов`язань Відповідача - 1, відповідно до умов Договору поруки. Однак, дана вимога не виконана і погашення на підставі Договору поруки не відбулося. АТ «Універсал Банк» було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для досудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу. У зв`язку з цим, Банк вимушений стягувати заборгованість Відповідача - 1 у примусовому порядку, шляхом звернення до суду. Відповідно до п. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо. На підставі цієї норми Позивач вважає за доцільне пред`явити вимогу до усіх боржників разом. У заяві про перегляд заочного рішення, ОСОБА_4 зазначає, що не може згадати, чи підписувались ним ряд додаткових угод до КД №046-2008-2048 від 13.06.2008 р. Однак, звертає увагу суду, що долучені до матеріалів позовної заяви копії кредитного договору та копії додаткових угод до нього, містять на кожній сторінці підпис позичальника. Враховуючи вищевикладене, зазначає що при укладені додаткових угод, боржник підтверджував згоду з умовами кредитного договору. Також, ОСОБА_3 зазначає, що не погоджується з розрахунком, який надав Банк як доказ своїх позовних вимог. Банк не зараховував дострокове погашення тіла кредиту. Наданий Позивачем детальний Розрахунок заборгованості за Кредитним договором №046-2008-2048 від 13.06.2008р., долучений до матеріалів позовної заяви, виконаний спеціалістом Банку та підписаний уповноваженою на те особою, а саме директором Департаменту кредитного адміністрування, та відповідно скріплений мокрою печаткою Банку, в якому відображено заборгованість Позичальника за Кредитним договором. В розрахунку чітко відображено: «Розрахунковий період», за який нараховується заборгованість; Кількість днів у періоді»; Графа «Кредит» з розбивкою: 1. Розрахованої суми до сплати за тілом кредиту; 2. Суми, що зарахована/сплачена по тілу кредиту; 3. Суми простроченої заборгованості по тілу кредиту; Графа «Відсотки» з розбивкою: 1. Розрахованої суми до сплати за відсотками по кредиту; 2. Суми, що зарахована/сплачена по відсоткам кредиту; 3. Суми простроченої заборгованості по відсоткам кредиту; «Дата зарахування», в якій відображено дату внесення позичальником коштів на поточний рахунок позичальника; Графа «Розрахунковий період нарахування підвищеного відсотка», в якій відображено період нарахування Банком підвищих відсотків, які нараховується Банком у випадку неналежного виконання позичальником взятих зобов`язань за Кредитом; Графа «підвищені відсотки» з розбивкою: 1. зазначено ставку за якою нараховуються підвищені відсотки; 2. Сума, що розрахована до сплати по підвищеним відсоткам; 3. Сума, що була зарахована по підвищеним відсоткам; 4. Сума простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам. Розрахунки заборгованості виконано з урахуванням умов Кредитних договорів, тобто розділом 2 «Порядок і умови видачі та погашення кредиту». В разі не згоди позичальника з заявленими Банком позовними вимогами та з наданим до суду розрахунками, Відповідач в праві надати свої заперечення в цій частині та надати свій контррозрахунок, з зазначенням обставин, а не в жодному разі покладати даний обов`язок на суд при ухвалення рішення. Також, у Заяві про перегляд заочного рішення, ОСОБА_3 зазначає, що родиною ОСОБА_5 всього було сплачено біля 38 000 дол. США. Крім того, звертає увагу суду, що відповідно до п.2.8 та п.2.9 КД №046-2008-2048 від 13.06.2008р. при надходженні від Позичальника коштів в погашення заборгованості Позичальника перед Кредитором за цим Договором виконання зобов`язань Позичальник здійснюється у наступній черговості: сплата комісійної винагороди в разі дострокового погашення Кредиту у випадку, визначеному у пункті 4.1.1. цього Договору; сплата процентів за користування кредитом понад встановлений строк кредитування або терміни повернення суми Кредиту згідно умов Графіку погашення (процентів за підвищенною процентною ставкою); сплата нарахованих строкових процентів за користування Кредитом (процентів за базовою процентною ставкою); сплата простроченої заборгованості за Кредитом (якщо прострочення буде мати місце); сплата строкової заборгованості за Кредитом; штрафні санкції. У випадку, якщо Позичальник має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного платежу, погашення щомісячних платежів відбувається згідно строків виникнення заборгованості Позичальника починаючи з самого давнього, дотримуючись черговості погашення, вказаної в п.2.8 цього Договору стосовно кожного окремого щомісячного платежу. Щодо тверджень Заявника, про обов`язковий перерахунку валютних кредитів в гривневий. Перш за все, варто звертаємо увагу, що згідно п.п. 3, п. 7 Розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі. Пунктом 7 Розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено перелік вимог, яким має відповідати Заява про проведення реструктуризації. Відповідно до ч. 4 п. 7 Розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації поміж іншого зазначаються: інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя). У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом. Тобто, законодавцем встановлено чіткий перелік вимог до оформлення заяви про проведення реструктуризації та її додатків, які мають підтвердити вказану інформацію. Таким чином, враховуючи положення ч. 4. п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та фактичні обставини справи, а саме ненадання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в чітко визначений строк ЗАЯВИ та необхідних для проведення реструктуризації документів/інформацій, зазначених у цьому підпункті AT «Універсал Банк», як кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за Кредитним договором №046-2008-2048 від 13 червня 2008 р. З врахуванням наведеного, просив заяву про перегляд заочного рішення по справі №760/23527/18 від 01.07.2019 року - залишити без задоволення.

09 червня 2025 року від представника відповідача до суду надійшла відповідь на відзив у якій вказано наступне. Позивачем у своїх поясненнях фактично визнає, що не відображено всі надходження від Відповідачів Відповідно до банківських квитанцій про зарахування коштів на Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитний рахунок). З 2008 року до 2018 року відповідач ОСОБА_4 перерахував банку 37 848,65 доларів США, які не відображені в позовній заяві (копії банківських виписок надаються). З Позивач фактично визнав, що не зараховував дострокове погашення тіла кредиту 13 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №046-2008-2048, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 45 % річних за користування кредитом. Відповідно до ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Закон України «Про споживче кредитування» введене в дію 15.11.2016 року. До ухвалення закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» кредитні та фінансові установи України керувалися Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168. Відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168, а саме розділу: 2.1. Банки зобов`язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке: а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу; б) умови кредитування, зокрема: можливу суму кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; мету, для якої кредит може бути використаний; форми та види його забезпечення; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача; тип процентної ставки (фіксована, плаваюча тощо); переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості дострокового повернення кредиту; г) інші умови, передбачені законодавством. 3 2008 року до 2018 року ОСОБА_4 системно сплачував та переплачував за кредитним договором №046-2008-2048. Відповідно до виписки з банківського рахунку Account Statements for Account 04604019000195121 тільки 2008 року за півроку були внесені 3000 доларів США на Account Statements for Account 04604019000195121 (кредитний рахунок). Водночас банк, отримуючи кошти завчасно, до дати списання кредиту не зараховував кошти на погашення тіла кредиту, а чекав дати списання процентів та зараховував їх тільки в погашення процентів за кредитом, чим прямо порушив Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168, Закон України «Про захист прав споживачів» та Закон України «Про споживче кредитування». Відповідач визнав, що не виконав Обов`язку перерахунок валютних кредитів в гривневий еквівалент. Також, просив звернути увагу, що представником позивача умисно ігноруються порушення банком законодавства України під час укладення договору До ухвалення закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів» кредитні та фінансові установи України керувалися Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168. Відповідно до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року №168, а саме розділу: 3.8. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов`язані під час укладення кредитного договору: попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування.

В судове засідання представники відповідача ОСОБА_3 - адвокати Любаренко І.О. та Любаренко Д.О. з`явились, заяву про перегляд заочного рішення підтримали, просили її задовольнити. Вказали, що відповідачка була не обізнана щодо розгляду цивільної справи в суді. Також зазначили, що до заяви були додані копії платіжних доручень відповідно до яких було здійснено погашення кредитних зобов`зань, які не були враховані при винесенні рішення у справі.

Представник позивача в судове засідання з`явився, проти задоволення заяви заперечував. Вказав, що судом вже розглядалась заява про перегляд заочного рішення, яка була подана іншим відповідачем, до якої також додавались платіжні доручення. При цьому, вказана заява судом задоволена не була.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши учасників, перевіривши матеріли справи та доводи заяви про перегляд заочного рішення, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року по справі №760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 25 040, 32 доларів США заборгованості; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 10 560, 81 грн. судового збору.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд повинно бути зазначено, зокрема обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як вбачається з ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощенного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведених норм цивільного процесуального закону, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення наявності існування одночасно таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, у якому ухвалено заочне рішення та не подав відзив на позовну заяву саме з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи судом від Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації було отримано лист про надання інформації щодо місця реєстрації (Вих. №108-27/1200с від 16.10.2018 року) відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 , була зареєстрована з 16.03.1984 р.н. та знята з реєстраційного обліку 27.02.2018 року (т. 1 а.с. 154).

Відповідно до ч. 10 ст. 186 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Натомість, матеріали справи будь - якої інформації щодо розміщення оголошень на офіційному веб - порталі судової влади України щодо виклику відповідача ОСОБА_3 в судові засідання не містять.

Матеріали справи містять у собі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, направлених за адресою: АДРЕСА_1 , які містять у собі підпис та вказівку «ОСОБА_4», однак, суд позбавлений можливості встановити кою саме особою була отримана поштова кореспонденція.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що твердження представників відповідача щодо відсутності належного повідомлення відповідача ОСОБА_3 щодо розгляду цивільної справи підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи конверт яким направлено на адресу відповідачки рішення у справі повернувся на адресу суду з відміткоюза закінченням терміну зберігання. (т. 1 а.с. 192).

Також, в судовому засіданні було досліджено копії платіжних доручень, доданих представником відповідача до заяви, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором №046-2008-2048, доданий позивачем до позовної заяви.

Судом було встановлено, що мають місце не співпадіння за сумами та датами сплати (зарахування), що може свідчити про неповне з`ясування судом при прийнятті рішення обставин справи.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що докази на які посилається представник відповідача, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Європейського конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати відповідачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З урахуванням викладеного, після з`ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд дійшов до переконання, що позиція сторони відповідача не була вислухана та належно оцінена судом, що мало б істотне значення для правильного вирішення справи, та могло б вплинути на винесення рішення. За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до загального позовного провадження та початку підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 288, 259, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Любаренко І.О., про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у цивільінй справі №760/23527/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити підготовче засідання у справі на 12 год. 45 хв. 18 липня 2024 року, в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, буд. 1, каб. 9.

У судове засідання викликати учасників справи.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову,- протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом десяти днів із дня його отримання. Зобов`язати позивача одночасно із надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду надіслати (надати) копії такої відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Тесленко