Рішення № 128656835, 07.07.2025, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/170/25

Провадження № 2/353/200/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Данилів Ю.М., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що сторони з 29.09.2019 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що спільне життя у сторін не склалось, у них різні характери та погляди на життя, з грудня 2024 року проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, шлюб існує формально, примирення між ними неможливе, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Також відповідач ухиляється від утримання їх спільної дитини та добровільно не надає жодної матеріальної допомоги. А тому просив шлюб між сторонами розірвати, малолітню дитину залишити проживати разом з матір`ю, після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 » та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі по 10000,0 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також понесені судові витрати.

Відповідно до частин 2-6 статті 19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).З огляду на предмет позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 03.03.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачці встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Також вказаною ухвалою суду було зобов`язано позивачку подати суду до початку розгляду справи по суті оригінал (дублікат) свідоцтва про шлюб.

04.03.2025 року позивачка ОСОБА_5 на виконання вимог ухвали суду долучила до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Данилів Ю.М. в судове засідання не з`явились, однак представник позивачки подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує та просив розгляд справи провести без його. Вимогу про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу просив не розглядати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 128 ЦПК України, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідачка про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву суду не надала, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Згідно з ч. 2ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення (ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони 25.09.2019 року зареєстрували шлюб у Тлумацькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 87, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 32). У шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (з перекладом) та копією довідки про реєстрацію особи громадянином України від 24.08.2022 року, складеної Генеральним консульством України в Мілані (а.с. 12-15, 77-80). Подружнє життя у сторін не склалося, у них різні характери та погляди на життя, з грудня 2024 року проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, шлюб існує формально, примирення між ними неможливе, подальше збереженняшлюбу будесуперечити інтересампозивачки, а тому шлюб слід розірвати.

В силу вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи те, що позивачка просила залишити їй шлюбне прізвище, суд вважає, що після розірвання шлюбу позивачці слід залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Враховуючи те, що позивачка просила залишити дитину проживати разом з нею, а відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву та заперечень на позов не подав, суд вважає, що малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід залишити проживати з матір`ю ОСОБА_1 (позивачка).

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком віком до 6 років становить 2563 гривні. Отже мінімальний розмір аліментів, на момент розгляду справи, на дитину віком до 6 років не може бути меншим, ніж 1281,50 грн.

Вказаний розмір є мінімальною межею. Максимальна межа не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2023 року по 2025 рік часто хворіла на простудні захворювання, про що свідчить копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого, складеної 21.02.2025 року КНП «Тлумацький центр первинної медичної допомоги» Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (а.с. 8).

Відповідно до копій квитанцій від 19.01.2024 року, 01.03.2024 року, 02.03.2024 року та 21.07.2024 року відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи за межами державного кордону України, а саме в США, здійснив грошові перекази на ім`я ОСОБА_6 (сестра відповідача), на загальну суму 5100,0 доларів США (а.с. 5-7 зворот). При цьому суд не приймає до уваги дві квитанції з платежами від 19.01.2024 року (а.с. 5) та 21.07.2024 року (а.с. 6), оскільки відповідно до перекладу з англійської мови вказані перекази не були зараховані. Також суд звертає увагу, що зазначені перекази були відправлені відповідачем під час перебування у шлюбі, відправлені його сестрі, призначення платежу відсутнє.

Також суд не приймає до уваги твердження представника позивачки, які викладені у позовній заяві, стосовно того, що позивачка після повернення з США до України привезла 17 тисяч доларів США, а відповідач шляхом банківських переказів перерахував своїм близьким родичам близько 40 тисяч доларів США, оскільки вказані обставини не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до довідки КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 432 від 03.06.2025 року ОСОБА_1 (позивачка) працює на посаді сестри медичної з ультразвукової діагностики відділення функціональної і ультразвукової діагностики КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» з 02.11.2020 року та на даний час перебуває у відпустці без збереження заровітної плати по догляду за дитиною до 3,5 років, а саме з 27.03.2025 року по 26.09.2025 року (а.с. 82). Відповідно до довідки про доходи, складеної КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 167 від 03.06.2025 року, у ОСОБА_1 (позивачка) за період з грудня 2024 року по травень 2025 року відсутні доходи (а.с. 81).

Суд критично відноситься до посилань позивачки та її представника наведених у позовній заяві про те, що відповідач перебуває на заробітках у Республіці Польша та має постійну високу оплачувану роботу, хоча офіційно не працевлаштований, працює водієм автобуса та перевозить людей у різні країни Європи, оскільки вказані обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Також суд не приймає до уваги посилання позивачки та її представника на витяг із сайту Міністерства сім`ї, праці та соціальної політиики Республіки Польша стосовно того, що мінімальний розмір заробітної плати у Республіці Польша станом на 01.01.2025 року становить 4666 польських злотих, що по курсу НБУ складає 49366 грн. (а.с. 9-10), оскільки вказані документи не є належними та допустимими доказами на підтвердження того, що відповідач офіційно працевлаштований та отримує відповідний дохід у Польщі.

В свою чергу матеріалами справи встановлено, що відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання дитини, а відсутність у відповідача постійних джерел доходів в Україні не є підставою для несплати ним аліментів або сплати ним аліментів у меншому розмірі, так як відповідач є людиною молодого віку, працездатним, фізично здоровим, що дає можливість працевлаштуватися та отримувати відповідний дохід, що не спростовано останнім, і сплачувати аліменти на утримання дитини у рекомендованому державою розмірі, достатньому для його належного утримання.

З`ясувавши обставини, які згідност. 182 СК Українивраховуються при визначенні розміру аліментів, беручи до уваги принцип диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України) та те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дитини до повноліття незалежно від розміру їх доходів, враховуючи те, що позивачкою та її представником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження матеріального стану відповідача, в т.ч. числі щодо працевлаштування відповідача, його доходів, наявності у нього рухомого та нерухомого майна, проте, враховуючи, що дитина перебуває на утриманні матері, а відповідач є людиною молодого віку, працездатним, фізично здоровим, що дає можливість працевлаштуватися та отримувати відповідний дохід, що не спростовано останнім, відповідач зобов`язаний надавати принаймні мінімальне гарантоване забезпечення на утримання дитини до досягнення нею повноліття, що не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи інтереси сторін, малолітньої дитини та керуючись принципами розумності і справедливості (співмірності), суд вважає, що позов в цій частині підлягає до часткового задоволення та з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі у розмірі по 2000 грн. 00 коп. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць належить допустити до негайного виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити частково, шлюб між сторонами розірвати, малолітню дитину залишити проживати разом з матір`ю, після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 » та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,0 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також понесені судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому законодавством розмірі на момент звернення до суду з позовом, а саме 1211,20 грн. Також з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати по сплаті судового збору за позовною вимогою про розірвання шлюбу у 968,96 грн. (копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН43 від 27.02.2025 року, а.с. 17).

Крім цього враховуючи те, що представник позивачки просив не розглядати вимогу про стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачкою на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку, що ці судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ст.ст. 110, 112, 113, 160, 180,182,184,191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 174, 178, 247, 263-265, 268, 273-279, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим жителем АДРЕСА_2 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_2 , зареєстрований 25.09.2019 року у Тлумацькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 87, - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Після розірвання шлюбу малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 28.02.2025 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) понесених позивачкою судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1211 (одну тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Понесені позивачкою судові витрати на професійну правничу допомогу покласти на її рахунок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА