Ухвала суду № 128647981, 04.07.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.07.2025Справа № 554/10145/25 Провадження № 1-кс/554/8479/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшої слідчої СВ Відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025170460000279 від 03.07.2025 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого

25.10.2024 року Ленінським районним судом м. Полтава (найменування суду змінено на Подільський районний суд міста Полтави на підставі Закону України №4273-ІХ від 26.02.2025 року) за ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідча звернулася до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Із клопотання та долучених до нього матеріалів убачається, що ОСОБА_7 у період іспитового строку за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Полтави (найменування суду змінено на Подільський районний суд міста Полтави на підставі Закону України № 4273-ІХ від 26.02.2025 року) від 25.10.2024 року, за яким його було засуджено за ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, повторно, в умовах воєнного стану вчинив два епізоди грабежу за наступних обставин.

Е п і з о д № 1. 25.06.2025 року, близько 15 год. 01 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні торгівельної зали магазину видачі товарів ТОВ «Епіцентр К», що за адресою м. Полтава, вул. Чураївни, 2-В, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, зверху четвертої полиці п`ятиярусного стелажу взяв одну пляшку віскі «Ballantines Finest», об`ємом 0,7 л, вартістю 723,50 грн, належної ТОВ «Епіцентр К», помістив її під футболку чорного кольору, в якій перебував на той момент, та попрямував до виходу з магазину. На виході, в момент, коли ОСОБА_6 став помітний для касира видачі замовлень ОСОБА_8 , пляшка віскі випала з-під футболки на підлогу.

Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер та вони є явними для оточуючих, підняв з підлоги пляшку віскі «Ballantines Finest», об`ємом 0,7 л та тримаючи її в руках вийшов з приміщення магазину, не зважаючи на вимогу продавчині ОСОБА_8 повернути викрадену пляшку.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Епіцентр К» матеріального збитку на суму 723,50 грн.

Е п і з о д № 2. 03.07.2025 року, близько 16 год. 25 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні торгівельної зали магазину «Простор», що за адресою м. Полтава, бульвар Богдана Хмельницького, 21, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер та є очевидними, у присутності продавчині-консультанта ОСОБА_9 зверху полиці шестиярусного стелажу взяв подарунковий смарт-годинник марки «Maybelline», вартістю 1000 грн, належний ТОВ «Нуміс», з яким вийшов з приміщення магазину, незважаючи на вимогу продавчині-консультанта ОСОБА_9 повернути викрадений товар.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Нуміс» матеріального збитку на суму 1000 грн.

03.07.2025 року о 19 год. 15 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.186 КК України.

04.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Обґрунтовуючи вимоги клопотання, слідча зазначила про достатність в кримінальному провадженні даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому діяння, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Крім того, слідча звернула увагу на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, вказуючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів з огляду на встановлені в кримінальному провадженні фактичні обставини не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідча просила застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, просила застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 29Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 03.07.2025 року о 19 год. 15 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України.

04.07.2025 року слідча ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором ОСОБА_3 , повідомила ОСОБА_6 про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, - відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний може бути причетним до вчинення інкримінованого йому злочину, висунута підозра є обґрунтованою. Зокрема, про це свідчать надані в копіях наступні матеріали досудового слідства: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.06.2025 року, протокол огляду місця події від 03.07.2025 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2025 року, протокол огляду носія та інформації, що міститься на ньому, від 04.07.2025 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.07.2025 року, протокол огляду місця події від 03.07.2025 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_6 як особу, котру підозрює у вчиненні відкритого викрадення смарт-годинника марки «Maybelline», протокол пред`явлення особи для впізнання від 03.07.2025 року, з якого слідує, що свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_6 як особу, котру бачила під час вчинення відкритого викрадення смарт-годинника марки «Maybelline», протокол проведення слідчого експерименту від 03.07.2025 року, протокол особистого обшуку затриманого та огляду речей, які знаходилися при ньому від 03.07.2025 року.

Проаналізувавши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, приходить до висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, є обґрунтованою.

Вказаний злочин є тяжким, його санкцією передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, ОСОБА_6 підозрюється у його скоєнні в період іспитового строку за попереднім вироком, тому слідчий суддя вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може вчинити спробу протидії кримінальному провадженню у спосіб, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

На думку слідчого судді, прокурором доведено й наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який лежить в основі клопотання сторони обвинувачення, - вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить характеристика особи підозрюваного, який після його засудження вироком Ленінського районного суду м. Полтави (Найменування суду змінено на Подільський районний суд міста Полтави на підставі Закону України № 4273-ІХ від 26.02.2025 року) від 25.10.2024 року за ч.1 ст.122, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став та наразі підозрюється у скоєнні двох епізодів злочинів проти власності. Водночас слідчий суддя враховує, що підозрюваний не працевлаштований, не має будь-якого законного джерела прибутку, що може бути поштовхом до вчинення нового злочину.

Відповідно до статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність його соціальних зв`язків у місці проживання, репутацію, майновий стан, а також те, що підозрюваний є судимим, вчинив злочину в період іспитового строку.

Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним відповідних процесуальних обов`язків і не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказують слідча та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним ризикам.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК України).

При визначенні розміру застави, слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні. Зокрема, у рішенні від 20.11.2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, враховуючи характеристику особи підозрюваного, його майновий стан, соціальний статус, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3028 грн).

Такий розмір застави, на думку суду, є співмірним із тяжкістю інкримінованого злочину, достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, та водночас відповідає вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України і не є завідомо непомірним для останнього.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного розміру застави підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 182, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчої - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, який обчислювати з 19 год. 15 хв. 03.07.2025 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 31 серпня 2025 року, 19 год. 15 хв.

Визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу - застава, прізвище, ім?я, по-батькові особи, за кого вноситься застава, сума застави, дата внесення застави, № ухвали суду та назва суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на два місяці, тобто до 04 вересня 2025 року, такі обов?язки: 1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатись з Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні; 5) за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 07 липня 2025 року о 10 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1