Ухвала суду № 128647181, 07.07.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/5/24

У Х В А Л А

селище Романів 07 липня 2025 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , під час судового розгляду кримінального провадження №12023060470000317 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, що 01 листопада 2023 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на земельній ділянці поля з умовною назвою «№2» з кадастровими номерами 1821481500:04:000:0841, 1821481500:04:000:0838, 1821481500:04:000:0836, 1821481500:04:000:0837, 1821481500:04:000:0835, 1821481500:04:000:000, 1821481500:04:000:0801, 1821481500:04:000:0808, 1821481500:04:000:0832, що розташовується в с.Врублівка Житомирського району Житомирської області, яка перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Камінське Агро» (далі ТОВ «Камінське Агро»), достовірно знаюючи, що в Україні введено воєнний стан, з метою особистого збагачення вирішила здійснити крадіжку початків кукурудзи, які росли на вищевказаній території.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 в цей же час та місці, в умовах воєнного стану, переконавшись у відсутності уваги інших сторонніх осіб, які могли б завадити вчиненню злочину, шляхом вільного доступу заволоділа початками кукурудзи загальною вагою 228 кг 850 гр, вартістю 762,07 грн, належним ТОВ «Каиінське Агро», які зірвала та поклала до поліетиленових мішків, які винесла на дорогу та погрузила на гужовий віз, після чого була виявлена охоронцем ТОВ «Камінське Агро».

Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 до початку судового розгляду подав до суду письмове клопотання, яке підтримала обвинувачена ОСОБА_4 , про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за обвинуваченням її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, у зв`язку з із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Після роз`яснення судом наслідків закриття кримінального провадження обвинувачена підтвердила згоду на закриття провадження, свою обізнаність у тому, що вона має право заперечувати проти закриття кримінального провадження за вказаною підставою, наслідком чого є продовження судового розгляду в загальному порядку, що вказана підстава звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою і що вона може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного викрадення чужого майна на підставі статті 51 КУпАП.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника не заперечив, вбачає законним закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання захисника, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

У кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023060470000317 від 02 листопада 2023 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, яке полягало у скоєнні нею умисних дій, що виразилися в таємному викраденні чужого майна - крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану, якими заподіяно потерпілому ТОВ «Камінське Агро» матеріальної шкоди на суму 762,07 грн.

На момент судового розгляду цього кримінального провадження набрали чинності зміни до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що вплинуло на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.

Так, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон Українивід 18липня 2024року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів(далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями частини першої статті 51КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а частиною 2 цієї статті - якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, кримінальна відповідальність настає за крадіжку майна, вартість якого перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з частиною п`ятою Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185КК України ОСОБА_4 вчинила 01 листопада 2023 року на суму 762,07 грн.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн (50% - 1342 грн.).

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексуУкраїни та Закону № 3886-IX, на момент вчинення обвинуваченою діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України, становив 2684,00 грн (1342,00 грн * 2 н/м = 2684,00 грн).

Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, за епізодом крадіжки 01 листопада 2023 року діями ОСОБА_4 було заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ТОВ «Камінське Агро» в розмірі 762,07 грн.

Положеннями частини першої статті 3Кримінального кодексуУкраїни встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить цей кодекс, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частини шоста статті 3 КК України).

Відповідно до статті 58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Конституції України також знайшли своє відображення і в частині першій статті 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 762,07 грн, тобто ця сума менша за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексуУкраїни настає кримінальна відповідальність, а саме 2684,00 грн, то суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_4 01 листопада 2023 року діяння не є кримінально караним діянням, передбаченим особливою частиною Кримінального кодексу України.

Порядок вирішення питання про закриття провадження у зв`язку з його декриміналізацією визначено статтею 284 Кримінального процесуальногокодексу України (далі КПК України).

Відповідно частини сьомої статті 284КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Статтею 479-2 частиною першою, статтею 3КПК України визначено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Враховуючи, що захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , що також підтримала і обвинувачена ОСОБА_4 клопотав про закриття провадження, її згода є добровільною та невимушеною, наслідки закриття провадження їй роз`яснені, нею усвідомлені, клопотання захисника підлягає задоволенню і кримінальне провадженнях щодо її необхідно закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

При цьому, враховуючи, що на даний час діяння, яке перестало бути кримінально караним, є адміністративним правопорушенням, копія прийнятого судом рішення направляється до територіального підрозділу поліції для вирішення питання про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності за статтею 51КУпАП в редакції закону, який діяв на час вчинення правопорушення.

За приписами частини 9 статті 100 КПК України, судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, вирішується лише доля речових доказів, які були надані суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Статтею 126КПК України визначено, що розподіл процесуальних витрат може бути вирішено й ухвалою суду, то у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат, про що зазначено у правових позиціях, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі 598/1781/17.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.

А тому, закриваючи кримінальне провадження із зазначених підстав, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз, в сумі 956,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283-288, 369-372, 479-2 Кримінального процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060470000317 від 02.11.2023, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за статтею 51КУпАП направити копію ухвали до Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Романівський районний суд Житомирської області.

Суддя ОСОБА_1