Рішення № 128618237, 03.07.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2701/25

Провадження № 2/346/1714/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дружини та малолітніх дітей,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 12.09.2014 року перебуває з відповідачем у шлюбі, в якому у них народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причинами для розірвання шлюбу позивач вважає те, що у них з відповідачем різні погляди на шлюб та сім`ю, відповідач нехтує сімейними цінностями, не піклується про побудову сімейних відносин, з його ініціативи між сторонами виникали сварки та безпричинні звинувачення. Фактично сім`я припинила своє існування, збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Також зазначає, що відповідач не дбає про матеріальне забезпечення сім`ї та малолітніх дітей, йому байдуже чи є кошти на їх харчування та інші потреби. Крім того, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому відповідач може сплачувати аліменти на її утримання до досягнення молодшою дитиною трирічного віку, принаймні по 1/2 частині прожиткового мінімуму на працездатну особу( 3028 / 2 = 1514). Тому позивач просить вказаний шлюб розірвати, малолітніх дітей залишити проживати з нею, відновити їй дошлюбне прізвище, « ОСОБА_5 », стягувати з відповідача аліменти на утримання вказаних дітей в розмірі 3 500 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття, а також на її утримання у розмірі 1 514 грн. щомісячно до досягнення їхньою дочкою ОСОБА_6 трирічного віку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із 1211,20 грн. сплаченого судового збору.

26.06.2025 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти розірвання шлюбу він не заперечує, однак сплачувати аліменти в розмірі 3500 грн. щомісячно на кожну дитину він не має можливості. Так, він офіційно працевлаштований, працює на посаді підсобного робітника, а в опалювальний сезон оператором котельні в Торговицькому ЗДО ) ясла-садок ) Соколята Отинійської селищної ради. Проте, його доходів не буде вистачати для сплати аліментів у визначеному розмірі. Крім того, з ним проживає його батько ОСОБА_7 , який є пенсіонером, хворою людиною і потребує постійного амбулаторного та періодичного стаціонарного лікування. Вважає, що сплата аліментів на утримання малолітніх дітей у розмірі 1300 грн. щомісячно на кожну дитину буде відповідати принципу справедливості і є не меншим ніж 50% установленого прожиткового мінімуму на дітей даного віку, адже обов`язок утримання дітей покладається на обох батьків. Із вимогою щодо стягнення аліментів на утримання позивача він не згоден, оскільки це позбавить його і його батька засобів для існування, адже його доходів не вистачає для сплати аліментів у розмірі 7000 грн. щомісячно і 1514 грн. на утримання дружини, що разом становитиме 8514 грн. та перевищуватиме рівень доходів відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила розгляд справи проводити в її відсутності, позовні вимоги підтримує (а. с. 1-3).

Відповідач в судове засідання не з`явився, 02.07.2025 року він надіслав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутності з врахуванням поданого ним відзиву на позовну заяву (а.с. 37).

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 сторони одружилися 12.09.2014 року. Шлюб зареєстровано виконкомом Торговицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6 (а.с. 9).

Відповідно до даних свідоцтва про народження сторони є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10, 13).

Факт реєстрації вказаних дітей за місцем проживання позивача стверджується даними витягів з реєстру територіальної громади №2024/002690732 від 18.03.2024 року та №2024/002008146 від 27.02.2024 року, виданих Отинійською територіальною громадою (а.с. 12, 15).

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , його батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.12.1981 року (а.с. 31).

Згідно з характеристикою, виданою Торговицьким закладом дошкільної освіти ( ясла-садок) Соколята Отинійськоїселищної ради від 17.06.2025 року, ОСОБА_2 працює на посаді підсобного робітника, а в опалювальний період оператором котельні у вказаному закладі; зарекомендував себе як добросовісний працівник, відповідально ставиться до роботи, користується повагою серед працівників ( а.с. 32 ).

Відповідно до довідки про доходи, виданої Торговицьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок ) Соколята Отинійської селищної ради, заробітна плата ОСОБА_2 за період з січня по грудень 2024 року становила 66552,09 грн. ( а.с. 34 ).

Згідно з даними відповіді №1544596 від 03.07.2025 року щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела доходів та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, сума доходу ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2025 року ( з січня 2024 року по травень 2025 року становила: в січні 2024 року 10 660,67 грн., у лютому 2024 року 11 230,50 грн., у березні 2024 року 13 739,62 грн., у квітні 2024 року 4 000 грн., у травні 2024 року 6 667,93 грн., у червні 2024 року 116,10 грн., у серпні 2024 року 1 806,23 грн., у вересні 2024 року 4 000 грн. та 6 489,34 грн., у жовтні 2024 року 3 506,26 грн., у листопаді 2024 року 12 445,31 грн., у грудні 2024 року - 11 664,65 грн., у січні 2025 року - 10 347,95 грн., у лютому 2025 року - 11 143,27 грн., у березні 2025 року - 12624,04 грн., у квітні 2025 року - 9 804,20 грн., у травні 2025 року - 6 898,92 грн., джерело отримання доходу відділ освіти та філія приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП "Перспектив" ( а.с. 39 ).

Відповідач також, як підставу своїх заперечень, долучив копію пенсійного посвідчення ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 та довідку №104, видану 17.06.2025 року амбулаторією загальної практики сімейної медицини смт. Отинія КНП Коломийський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Коломийської районної ради , згідно з якою ОСОБА_7 знаходиться на обліку у сімейного лікаря, постійно лікується амбулаторно та періодично стаціонарно; йому призначено пенсію за віком ( а.с. 30, 33 ).

Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.2 ст.112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Ч.1 ст.113 даного Кодексу передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що сторони фактично припинили шлюбно-сімейні відносини, не вживають заходів для примирення та обоє вважають за доцільне шлюб розірвати.

За таких обставин шлюб слід розірвати та відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », оскільки вона вказала про це, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.113 СК України.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною 1 статті 9 СК України визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Згідно з правилами частин 1 та 2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, в також у разі звернення до суду органів та осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Матеріали справи не містять доказів створення перешкод відповідачем у проживанні дітей з матір`ю до дати подання позову і позивач таких доказів не надала.

Питання щодо залишення дітей на проживання з матір`ю після розірвання шлюбу не є окремою позовною вимогою і нормами чинного законодавства, зокрема Сімейним кодексом України, під час розгляду спору про розірвання шлюбу не передбачено вирішення питання щодо залишення дітей після розірвання шлюбу на проживання з одним із батьків. Безперечно, не можна вважати помилкою вирішення питання про залишення на проживання дітей разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Однак, вирішення такого питання є правом суду, а не обов`язком.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першоюст. 12 зазначеного Законувстановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Відповідно до ч.2ст.51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно дост.180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Ч.3ст.181 СК Українипередбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері , батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями ч.1ст.182 вказаного Кодексупри визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1, 2ст.184 цього Кодексусуд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, вік дітей сторін та пов`язані з цим витрати на їхнє харчування, лікування при необхідності, забезпечення найбільш необхідними речами, працевлаштованість відповідача, суд вважає можливим визначити аліменти в твердій грошовій сумі, по 2 000 грн. щомісячно на кожну дитину, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості.

Аліменти саме у такому розмірі будуть достатніми для забезпечення мінімальних потреб дітей, враховуючи, що відповідно дост. 180 СК Українипозивач також зобов`язана приймати участь в їхньому утриманні.

Крім того, відповідно достатті 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» сформовано висновок, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.06.2019 року у справі № 201/2097/17 (провадження № 61-26230 ск 18) визначальним на підставі цієї норми закону є наявність у дружини права на утримання, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі № 487/5798/20 (провадження № 61-13023св21) тлумачення частини другої статті 84, частини другої статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв`язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності та враховуючи той факт, що відповідач не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти на дружину, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивача, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трьохрічного віку, потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його матеріального становища, суд вважає, що розмір аліментів на утримання дружини з урахуванням зазначеного слід визначити як 1000 грн. щомісячно. Аліменти увказаному розміріє гарантованими,справедливими,розумними танеобхідними дляутримання позивача,та суд,вирішуючи питанняпро стягненняаліментів,керується загальнимипринципами,за якимистягнення аліментівне повиннопогіршувати становищеіншого порівняноіз становищемодержувача аліментів. Матеріали справи не містять відомостей про те, що такий розмір аліментів є надмірним для відповідача та він не може надавати матеріальну допомогу дружині у вказаному розмірі. Доводи відповідача щодо перебування на його утриманні батька на увагу не заслуговують, оскільки останній (батько) отримує відповідне державне пенсійне забезпечення (пенсію), та доказів які б стверджували вказані обставини відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем понесено судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 1211, 20 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.4).

Відповідно до правил ч.2 ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог (розірвання шлюбу) з відповідача слід присудити на користь позивача вказані судові витрати.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач, як за вимогу про стягнення аліментів, відповідно до кількості позовних вимог.

На підставі ст.ст. 104, 110, 112, 113, 80, 84, 160, 180-182,184,191СКУкраїни та, керуючись ст.ст. 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстровано 12.09.2014 року виконкомом Торговицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6, розірвати.

Після розірванняшлюбу позивачувідновити дошлюбнепрізвище " ОСОБА_5 ".

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки смт. Чернелиця Городенківського району Івано-Франківської області, жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , аліменти на утримання їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 29 травня 2025 року і проводити до досягнення вказаними дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,реєстраційний номероблікової карткиплатників податків: НОМЕР_4 ,місце проживаннязареєстроване заадресою: АДРЕСА_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,уродженки смт.Чернелиця Городенківськогорайону Івано-Франківськоїобласті,жительки тамісце проживаннязареєстроване заадресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_5 ,аліментиурозмірі 1000(однатисяча)гривень щомісячно на утриманнядружини до досягнення малолітньою дочкою сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 29 травня 2025 року і проводити до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Вказана сума підлягає індексації відповідно до закону.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , уродженки смт. Чернелиця Городенківського району Івано-Франківської області, жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка смт. Чернелиця Городенківського району Івано-Франківської області, жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текстрішенняскладено 03липня 2025року.

Суддя: Яремин М. П.