Ухвала суду № 128617574, 01.07.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2718/25

Провадження № 1-в/204/368/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до ст. 82 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього ст. 82 КК України.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, суду зазначив, що він був засуджений вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2021 року за ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Початок строку покарання: 06 вересня 2022 року, кінець строку покарання: 04 вересня 2027 року. На теперішній час відбув частину покарання. Має ряд захворювань, які належним чином не лікуються в умовах позбавлення волі. Він має житло, має намір після звільнення влаштуватися на роботу та відстоювати свої права під час розгляду іншого кримінального провадження щодо нього у Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області, в якому його безпідставно обвинувачують у вчиненні ряду кримінальних правопорушень.

Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання засудженого та просив замінити невідбуте ним покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі, оскільки засуджений став на шлях виправлення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання засудженого та вважала його необґрунтованим, оскільки засуджений не довів своє виправлення.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи на засудженого та надані до суду докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Статтею 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків, суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право, зокрема, вирішити питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Судом встановлено, що вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2021 року, який було залишено без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року, ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 КК України та призначено покарання, із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до витягу з протоколу засідання міжрегіональної комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 20 вересня 2022 року, ОСОБА_5 було визначено місце відбування покарання Державна установа «Солонянська виправна колонія (№ 21)».

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року ОСОБА_5 був етапований з Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» для подальшого етапування до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до закінчення розгляду кримінального провадження.

За змістом ст. 82 КК України, умовами заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: відбуття засудженим певної частини призначеного покарання, визначеної у частині четвертій цієї статті; наявність факту того, що засуджений став на шлях виправлення.

Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м`яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ст. 82 КК України, суд за наявністю визначених законом підстав вправі замінити засудженому невідбуту частину покарання більш м`яким покаранням. При цьому нове покарання визначається з урахуванням його розташування в системі покарань, зазначених в ст. 51 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Пунктом 2 частини 4 ст. 82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 рокупередбачено, що оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_5 під дію ст. 82 КК України підпадає по відбуттю 2/3 частини строку призначеного йому покарання, згідно довідки про заохочення і стягнення, засуджений ОСОБА_5 , заохочень не має, проте має сім стягнень, які погашені за плином часу.

Щодо данихпро особу,то засуджений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів.

Як вбачається із характеристики, засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 07 вересня 2022 року, характеризується негативно.

Відповідно до листа Філії ЦОЗ ДКВС України у Дніпропетровській області №3-5-25 від 10.05.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до ДУ «ДУВП №4» 17.10.2024 та знаходиться на обліку в амбулаторно-поліклінічному відділенні Дніпропетровської багатопрофільної лікарні №4 з діагнозом: ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.., АГ 2ст., ризик ускладнень ризик 4. Наслідки ГПМК (2022 р.) у вигляді правобічної пірамідної недостатності. СН 0. На даний час стан здоров`я ОСОБА_5 стабільний, відповідає наявній патології, продовжує отримувати антигіпертензивні, антитромботичні препарати.

В судовому засіданні начальник Дніпровської багатопрофільної лікарні №4 ОСОБА_6 пояснив, що засуджений ОСОБА_5 дійсно має діагнози зазначені листі Філії ЦОЗ ДКВС України у Дніпропетровській області №3-5-25 від 10.05.2025. На даний час стан засудженого стабільний, до нього засуджений зі скаргами не звертався. Враховуючи наявні у ОСОБА_5 діагнози він має приймати гіпертензивні та антитромбові препарати.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 р. умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м`яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Між тим в судовому засіданні не встановлені обставини, що процес виправлення засудженого досяг тієї стадії, на якій відбування ним призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах більш м`якого покарання. Поведінка засудженого не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених та бути підставою для можливості заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

У судовому засіданні не надано інших доказів виправлення засудженого ОСОБА_5 , а тому відсутні підстави для застосування пільг згідно ст. 82 КК України стосовно засудженого.

Також суд вважає за належне зазначити, що питання доведеності чи не доведеності вини у вчиненні інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ч.2 ст.115, ч.ч.1, 2 ст.125, ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а також ймовірного вчинення працівниками правоохоронних органів протиправних дій під час його досудового розслідування, не є предметом перевірки суду, під час розгляду клопотання засудженого в порядку ст.82 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 КВК України, ст. 82 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_5 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до ст. 82 КК України - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя ОСОБА_1