Ухвала суду № 128609962, 01.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12137/23

Провадження по справі №1-кп/752/853/25

У Х В А Л А

01 липня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12021100010002933 відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

з участю сторін кримінального провадження -

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст. 296 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що 27.11.2021 року близько 00 год. 05 хв., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 275, у приміщенні ресторанного комплексу «KNZC» діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, порушуючи загально прийняті норми моралі та правила поведінки у суспільстві. ОСОБА_5 , спільно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , почали наносити удари одному із відвідувачів закладу, від яких останній впав на підлогу. На прохання відвідувачів ресторану припинити свої хуліганські дії ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не реагували, незважаючи на те, що відвідувач лежав на підлозі, почали наносити йому удари руками та ногами в область голови та тулуба.

На чергові численні заклики відпочиваючих та персоналу закладу, припинити свої протиправні дії, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не реагували та продовжували реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок, встановлені у суспільстві моральні засади, принципи та норми, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у тому, що останні, перебуваючи у громадському місці безпідставно, гучно висловлювалися нецензурною лайкою в бік раніше не знайомих їм осіб та наносити удари руками і ногами відвідувачам закладу тобто вони, перебуваючи в громадському місці, знехтували суспільними відносинами, які забезпечують нормальні умови життя людей, право на спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті, а також ОСОБА_4 демонструючи спеціально заготовлений предмет схожий на ніж, а ОСОБА_3 , використовуючи для психічного впливу оголений предмет зовні схожий на вогнепальну зброю, погрожували персоналу та відвідувачам закладу чим спричинили своїми діями реальну загрозу для життя та здоров?ю громадян, які знаходились в приміщенні закладу, тим самим припинивши обслуговування клієнтів закладу «KNZS» та припинивши його нормальну діяльність, таким чином завдавши матеріальних збитків ТОВ «КНЗС» в розмірі 35 183 грн. 00 коп.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження №12021100010002933 відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 296 КК України та ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 296 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України після повідомлення особі про підозру.

Свою позицію аргументував тим, що у кримінальному провадженні №12021100010002933 внесеному до ЄРДР 27.11.2021 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України, а ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину - 27.11.2021 року. Отже, двомісячний строк досудового розслідування повинен завершитись 27.01.2022 року.

25.01.2022 року стороні захисту було надано повідомлення про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження. З метою своєчасної реалізації права на отримання доступу до матеріалів досудового розслідування, у всіх трьох підозрюваних був один і той самий захисник ОСОБА_8 , якою 21.07.2022 року підписано протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування в повному обсязі.

01.08.2022 року ОСОБА_5 року підписав протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування в повному обсязі.

Відповідно до поданого повідомлення ОСОБА_3 станом на 16.11.2022 року ознайомлений з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі.

Згідно повідомлення ОСОБА_4 станом на 15.11.2022 року ознайомлений з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі.

25.01.2022 року також надано доступ до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні представнику потерпілого ОСОБА_9 (хоча в протоколі надання доступу зроблено вправлення з метою створення уяви, що ознайомлення відбулось 19.06.2023 року). З часу відкриття матеріалів для ознайомлення слідчим виклик представника потерпілого в порядку, передбаченому статтями 135-136 КПК України, не здійснювався. Опитана стороною захисту представник потерпілого ОСОБА_9 підтвердила, що фактичне підписання протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування у присутності слідчого ОСОБА_10 відбулось 25.01.2022 року, про що у відповідному протоколі містяться її підписи. З яких підстав протокол додатково містить дату ознайомлення 19.06.2023 року представнику потерпілого невідомо, з 25.01.2022 року остання за вказаним фактом з працівниками Голосіївського УП ГУНП у Києві не спілкувалась, приміщення вказаного управління поліції не відвідувала.

Крім цього, 27.02.2025 року на адресу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві направлено адвокатський запит з метою отримання копії Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Голосіївського УП ГУНІ у м. Києві (вул. Голосіївська, 15, м. Київ) за період з 12 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. 19.06.2023 року стосовно представника потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_9 (без розкриття інформації, яка охороняється Законом України «Про захист персональних даних» щодо інших осіб).

Листом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 14.03.2025 року № 96709-2025 наданні запитуваної інформації відмовлено з огляду на приписи Закону України "Про захист персональних даних" та наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08.01.2014 року № 1/02-14.

Крім того, слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_11 10.05.2023 року до суду подано клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва 19.05.2023 року клопотання залишено без задоволення.

12.06.2023 року слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 складено повідомлення про виклик підозрюваних та їх захисника на 19.06.2023 року для вручення обвинувального акту який направлено засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за місцем проживання останніх. Після чого 20.06.2023 року обвинувальний акт надійшов до Голосіївського районного суду м. Києва.

Отже, на думку захисту, слідчий, усвідомлюючи, що ним допущено закінчення строку досудового розслідування після повідомлення осіб про підозру, відповідними маніпуляціями, намагався створити у суду враження, все ж таки, що вказаний строк не порушено.

Обвинувачені підтримали думку захисника, просили закрити провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Прокурор заперечувала проти клопотання захисника щодо закриття провадження. Її аргументи полягали в тому, що обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_3 інкриміновано вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень. Інкримінований обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_3 злочин за ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень) відноситься до злочинів проти громадського порядку та моральності, але фактично спрямований на завдання шкоди здоров?ю людини, що підтверджується характером кримінального правопорушення (застосування спеціальних засобів для нанесення тілесних ушкоджень).

У межах досудового розслідування встановлено факт застосування спеціальних засобів для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, що прямо свідчить про посягання на життя та здоров?я потерпілої особи. 3 огляду на характер суспільно небезпечних наслідків, кваліфікуюча ознака ч. 4 ст. 296 КК України охоплює безпосередне заподіяння шкоди здоров?ю потерпілого.

Практика Верховного Суду підтверджує, що у разі вчинення хуліганських дій із застосуванням спеціальних засобів до особи для спричинення тілесних ушкоджень, таке діяння повинно кваліфікуватися з урахуванням спрямованості на заподіяння шкоди здоров?ю потерпілого (постанова ККС ВС від 25.02.2020 року у справі № 711/7550/17).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №759/11612/16-к у разі, якщо вчинення злочину має характер посягання на життя чи здоров?я особи (навіть якщо формально диспозиція статті КК України відноситься до інших розділів), такі дії підпадають під заборону застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо закриття провадження у зв?язку із закінченням строків давності.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, зазначила, що відповідно до ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання призначене для вирішення лише процесуальних питань, пов?язаних із підготовкою справи до судового розгляду. На цій стадії дослідження доказів не проводиться, а відтак суд не має можливості об?єктивно встановити всі обставини справи, зокрема й обсяг шкоди, характер діяння та його кваліфікуючі ознаки.

В ході судового розгляду прокурор, після дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, не позбавлений права змінити правову кваліфікацію обвинувачення відповідно до встановлених доказів.

Зокрема, у разі підтвердження під час дослідження доказів факту застосування спеціальних засобів, прокурор може змінити правову кваліфікацію з ч. 2 ст. 296 КК України на ч. 4 ст. 296 КК України, розширивши та збільшивши обсяг обвинувачення.

Вважала, що на даному етапі розгляд питання про закриття кримінального провадження є неможливим і передчасним. Остаточна оцінка кваліфікації та можливості застосування норм про строки давності може бути дана лише після проведення повного судового розгляду у відповідності до глави 28 КПК України.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про закриття кримінального провадження №12021100010002933 відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 296 КК України підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Ч. 1 ст. 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Ч. 7 ст. 284 КПК України передбачено, що якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні, після вивчення клопотання та додатків сторони захисту, а також матеріалів кримінальної справи суд констатує таке.

Відповідно до висновку Верховного суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 15.09.2021 року у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписівстатті 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до частини 1статті 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

З огляду на положення пункту 1 частини 2 статті 412 КПК, яка передбачає у будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, статті 415 КПК, яка визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції,статті 417 КПК, яка уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження у разі встановлення усіх без виключення підстав, передбачених статтей 284 КПК, статті 440 КПК, яка надає такі ж повноваження суду касаційної інстанції, у разі встановлення обставини, передбаченої пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК, суд апеляційної чи касаційної інстанцій зобов`язаний скасувати судові рішення нижчих інстанцій і закрити кримінальне провадження.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Положеннями ст. 109 КПК України, визначено, що реєстр матеріалів досудових розслідувань має містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Злочин, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відповідно до Кримінального кодексу України відноситься до злочинів проти громадського порядку та моральності, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було вручено 27.11.2021 року.

25 січня 2022 року надіслано повідомлення про завершення досудового розслідування підозвюваним ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захиснику ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_12 та представнику потерпілого ОСОБА_9 .

Протокол про надання доступу підозрюваному ОСОБА_5 до матеріалів досудового розслідування складено 01.08.2022 року в якому ОСОБА_5 , вказав, що в цей день ознайомлений з матераіалми справи. 21.07.2022 року складено протокол про надання доступу захиснику ОСОБА_8 до матеріалів досудового розслідування, в якому зазначена захисниця поставила свій підпис без зауважень. Підтвердивши цим самим факт ознайомлення з матеріалами справи. 22.11.2022 року ОСОБА_4 подав до Голосіївського УП повідомлення від про те, що станом на 15.11.2022 року він повністю ознайомився з матеріалами кримінального провадження. 18.11.2022 року таке ж повідомлення подав ОСОБА_3 , що станом на 16.11.2022 року він повністю ознайомився з матеріалами досудового розслідування.

01.02.2023 року захисник ОСОБА_8 повторно повідомила Голосіївське УП ГУНП в м. Києві, Голосіївську окружну прокуратуру м. Києва про те, що сторона захисту в повному обсязі ознайомлена з матеріалами кримінального провадження.

10.05.2023 року слідчий СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотаннями про встановлення строку ОСОБА_4 , ОСОБА_3 для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

19.05.2023 року ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва вказані клопотання залишено без задоволення, з тією мотивацією, що строк на ознайомлення може бути обмеженим лише з підстави його попереднього встановлення. При цьому в судовому засіданні констатовано, що сторона захисту, у письмовій формі, яка згідно вимог КПК є допустимою, вже повідомляла слідчого про те, що вона ознайомлена в повному обсязі з матеріалами кримінального провадження. Вказане твердження суду зроблено з огляду на рішення ВС у постанові від 26.03.2019 р. (справа № 752/3929/15 к)

Протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 25.01.2022 року представник потерпілого ОСОБА_9 констатовано, що в цей день остання ознайомилась з матеріалами кримінального провадження.

Вказаний протокол містить відомості про ознайомлення ОСОБА_9 в період часу з 12 год. 30 хв. 19.06.2023 року до 15 год. 00 хв. 19.06.2025 року, проте зазначену інформацію суд не бере до уваги, оскільки відповідно до долучених письмових пояснень ОСОБА_9 , які остання надала захиснику ОСОБА_7 , її ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відбулось 25.01.2022 року, в цей день і підписано протокол про надання доступу матеріалів досудового розслідування. Зазначила, що наступний абзац, який містить відомості про ознайомлення - 19.06.2023 року, на момент підписання протоколу, залишився незаповненим. Ким та за яких обставин відповідні відомості були внесені до протоколу ОСОБА_9 не відомо, 19.06.2023 року Голосіївське УП ГУНП в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, вона не відвідувала.

Це твердження не спростував і прокурор в судовому засіданні. Ухилився від відповіді на це питання і начальник відділення № 1 СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 , пославшись на Закони України «Про інформацію» та «Про звернення громадян», на адвокатський запит ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу не включається у строки передбачені цією статтею.

22.11.2022 року, після того як ОСОБА_4 , останній серед обвинувачениих, захисника та представника потерпілого, повідомив Голосіївське УП ГУНП в м. Києві що він ознайомивася з матеріалами досудового розслідування, у слідчого виник обов?язок, протягом двох днів, які лишилися до завершення двомісячного строку після повідомлення обвинувачених про підозру у вчиненні злочинів передбачених 2,4 ст. 296 КК України, направити цей обвинувальний акт до суду.

Не дивлячись на це, вищезазначений обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надійшов до суду лише 20.06.2023 року (т. 1 а.с. 19), що свідчить про те, що строк досудового розслідування, після повідомлення про підозру вказаних осіб більше 7 місяців тому завершився.

На аргументи прокурора про неможливість закриття цього кримінального провадження з огляду на додатвковий об?єкт - посягання на здоров?я людини, передчасність такого рішення, оскільки прокурор має право за результатом судового розгляду збільшити обсяг обвинувачення або змінити кваліфікацію злочину слід вказати наступне.

Злочин який інкримінований ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 передбачені ст. 296 КК України знаходяться в розділі ІХ Особливої частини КК України - Злочини проти громадської безпеки, тобто не в розділі ІІ - Злочини проти життя та здоров?я особи, отже законодавчо визначеної заборони на застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України немає.

Прокурор вказував, що зазначена категорія злочинів має поряд з основним і додатковий об?єкт - здоров?я особи і згідно існуючої переважної практики ВС такі кримінальні провадження не можуть бути закриті у зв?язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

На зазначені аргументи прокурора слід вказати, що навіть з самого тексту обвинувального акту не вбачається, що в результаті вищеописаного злочину завдана шкода здоров?ю. Потерпілі, яким злочином завдано шкоду здоров?ю відсутні. Єдиним потерпілим від злочину ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є заклад відпочинку - ресторанний комплекс «КNZC» нормальна діяльність якого була припинена. В результаті злочину завдано лише матеріальні збитки на суму 35183 грн. Отже додатковий об?єкт - життя і здоров?я особи у цьому провадженні відсутні.

Слід також вказати, що ОСОБА_5 взагалі обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину, що не вкладається в законодавчу конструкцію заборони на застосування п. 10. ч. 1 ст. 284 КК України.

Можлива подальша зміна прокурором обвинувачення судом не розглядається, оскільки припущення прокурора про хід судового розгляду, можливі його дії по зміні обвинувачення в бік збільшення обсягу обвинувачення, зміну кваліфікації, гіпотетичні припущення та теоретичні роздуми не є перешкодою для вирішення цього питання на даному етапі, з огляду на обов?язок суду прийняти таке рішення при існуванні відповідних підстав. У вказаному провадженні було проведено повноцінне досудове розслідування за процесуального керівництва прокурора і обвинувальний акт викладений саме в такій редакції.

Наостанок, щодо додаткового об?єкту, в своєму обвинуваченні прокурор вказує лише про можливість завдання шкоди відвідувачам закладу, тобто такий опис подій, який має ймовірний характер, також не може вказувати на злочин проти життя і здоров?я громадян.

Слід нагадати, що існує презумпція невинуватості, яка закріплена в ст. 62 КУ, вона окреслює, що всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. При існуванні припущення слідчого та прокурора викладеного у обвинувальному акті, що предмети які тримали в руках ОСОБА_3 і ОСОБА_4 схожий на ніж та схожий на вогнепальну зброю, якою вони погрожували персоналу та відвідувачам, за відсутності кваліфікації за ч. 1,2 ст. 263 КК України, можливо припустити і інше, що вказані предмети не були тими загрозливими предметами і таким чином не становили реальної загрози для здоров?я громадян. При цьому ч. 4 ст. 296 КК України вимагає категоричного ствердження, що предмети, які використовували особи, що вчиняли хуліганство були вогнепальною або холодною зброєю. Ключовим для кваліфікації за ч. 4 ст. 296 КК України є і те, що зброя (холодна і вогнепальна), а не предмети схожі на зброю, були не продемонстровані, а ВИКОРИСТАНІ (застосовані). В іншому випадку кваліфікація за ч. 4 ст. 296 КК України відсутня (ППВСУ № 10 від 22.12.205 року.)

Враховуючи викладе провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із тим, що після повідомлення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,5,110,113,219,283-285,290,314 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Кримінальне провадження №12021100010002933 відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України після повідомлення особі про підозру.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1