Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 277/488/25
РІШЕННЯ
іменем України
"03" липня 2025 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.12.2023 на загальну суму 100427,56 грн. та 2 422,00 грн. судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 13.06.2023 здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
У подальшому відповідач виявила бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомилася із актуальними умовами кредитування та 18.12.2023 підписала Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Після чого із Відповідачем за допомогою ОТР пароля було підписано кредитний договір б/н від 18.12.2023 р. про надання строкового кредиту у розмірі 100000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 % . Додатково із Відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту.
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 16.03.2025 року має заборгованість 100427,56 грн., яка складається з:
91666,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
8760,90 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, банк змушений звернутись до суду.
Ухвалою суду від 22.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та викликом відповідача в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судові засідання представник позивача не з`явився, 03 липня 2025 року подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач у судові засідання не з`явилася, причини своєї неявки не повідомила, хоч про дату, час та місце слухання справи була належним чином повідомлена судом шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань не надходило.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 зазначив проте, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.06.2023 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій остання погодила істотні та інші умови договору «Кредитні картки», істотні та інші умови договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка».
Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (а.с.23-34).
В подальшому відповідачем ОСОБА_1 підписано кредитний договір б/н від 18.12.2023, в якому АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 узгоджено істотні умови кредитування: тип кредиту - строковий кредит; сума кредиту 100000,00 грн; строк кредитування - 36 місяців; процентна ставка, відсотків річних - 1,5% (сплачується щомісячно від загальної суми кредиту (18% річних)); тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 54000 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 154000 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 35,21% (а.с.35-41 на звороті).
У кредитному договорі сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів позичальника: ОТР-пароль, QR код, підпис стилусом на планшеті у відділенні банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», тощо, у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку у мережі Інтернет, де позичальнику надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операції з переказу коштів, тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає позичальнику змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої позичальник надає банку шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.
Відповідно до п.2.1. кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит (далі - кредит) на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника) у розмірі, визначеному договором, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в обумовлені цим договором терміни.
Пунктом 2.2. кредитного договору визначено, що кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок позичальника) НОМЕР_1 .
Відповідно до п.4.9. кредитного договору, сторони, керуючись ст.212 Цивільного кодексу України, домовилися про те, що цей договір, в частині настання прав та обов`язків сторін щодо надання банком та повернення позичальником кредиту зі сплатою процентів на користь банку, укладається під відкладальною обставиною. Сторони встановили, що відкладальною обставиною за цим договором є порушення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (його частини), що триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов`язання. Наслідком настання відкладальної обставини є виникнення зобов`язання позичальника не пізніше 180-календарного дня повернути банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку та інші платежі відповідно до умов цього договору.
Разом з кредитним договором б/н від 18.12.2023 ОСОБА_1 підписано графік платежів (обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит «Кредит готівкою») та паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.42-47на звороті).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 18.13.2025, вбачається, що 18.12.2023 в АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 було оформлено кредитну картку з кредитним лімітом 100000,00 грн (а.с.22).
Судом досліджено виписку з особового рахунку відповідача за договором б/н за період з 18.12.2023 по 18.03.2025, з якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, зокрема, 18.12.2023 здійснила грошовий переказ на суму 100000,00 грн (а.с.21).
Докази у справі достовірно вказують на те, що АТ КБ «ПриватБанк» відкрило на ім`я відповідача відповідний рахунок, видало кредит на поточний рахунок, на який в подальшому перераховані кредитні кошти, відповідач ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.12.2023, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 16.03.2025 заборгованість останньої становить 100427,56 грн, яка складається з наступного: 91666,66 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8760,90 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.19-20 на звороті).
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частина друга ст. 642 ЦК України передбачає, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з виписки по кредитному договору, відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами з 18.12.2023, тобто з дня підписання договору.
Судом встановлено, що в кредитному договорі № б/н від 18.12.2023, Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписаної 13.06.2023, сторонами узгоджено вид кредиту, бажаний кредитний ліміт, розмір процентів за користування кредитними коштами.
Також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оспорювання ОСОБА_1 кредитного договору №б/н від 18.12.203, що укладений між нею та позивачем.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, яка згідно з розрахунком заборгованості станом на 16.03.2025 становить 100427,56 грн, яка складається з: 91666,66 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 8760,90 грн. - заборгованості за нарахованими процентами.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).
На часрозгляду справисудом,відповідач до судуне подаладоказів на спростування її обов`язку повернення кредитних коштів та процентів за користування ними у розмірі, зазначеному позивачем, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та подачу відзиву не скористалася, фактичних обставин справи не оспорила та правомірність розрахунку не спростувала, як і не надала свого розрахунку заборгованості.
Тому, оскільки позивач довів належними доказами факт укладення кредитного договору, невиконання його умов відповідачем, а також розмір боргу, правильність якого відповідачем не оспорено, суд дійшов висновку про задоволення повністю позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором № б/н від 18.12.2023 в розмірі 100427,56 грн, яка складається з наступного: 91666,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8760,90 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.12.2023 в розмірі 100427 (сто тисяч чотириста двадцять сім) грн 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складено 03 липня 2025 року.
Суддя Т. Г. Корсун
Судове рішення № 128606053, Ємільчинський районний суд Житомирської області було прийнято 03.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 277/488/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: