Єдиний державний реєстр судових рішень
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1619/25
Провадження №: 2/332/1525/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В., за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства зобмеженою відповідальністю«ІННОВА ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя 01.04.2025 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (надалі ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»/позивач) в особі представника позивача Близнюка Владислава Олеговича про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якої зазначено таке.
02.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4878230824, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 12000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,5% в день за користування коштами.
Відповідач користувався коштами, проте не вносив платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором у загальному розмірі 43860,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 31860,00 грн.
У зв`язку з наведеним позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість за договором, а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, вимоги ухвали виконані в строк до судового засідання.
Представник позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи; в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення
Відповідач всудові засідання12.05.2025,02.07.2025не з`явився,причин неявкисуду неповідомив,про день,час тамісце слуханнясправи повідомлявсяу встановленомузаконом шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця реєстрації відповідача. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду відповідач не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Статтею 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електроннукомерцію» (далі Закон).
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6ст.11Закону передбачено,що відповідьособи,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір,про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договоромпозики однасторона (позикодавець)передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові коштиабо іншіречі,визначені родовимиознаками,апозичальник зобов`язуєтьсяповернути позикодавцевітаку жсуму грошовихкоштів (сумупозики)або такуж кількістьречей тогож родута такоїж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.
Статтею 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
02.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4878230824, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 12000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,5% в день за користування коштами.
Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України«Про електроннукомерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно довідки № 7/8826, виданої 28.03.2025 ТОВ «ФК «Контрактовий дім», вбачається успішність перерахування 02.08.2024 коштів в розмірі 12000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Перерахування коштів на рахунок відповідача також підтверджується листом за №БТ/Е-4333 від 23.05.2025, наданого суду на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 14.04.2025.
В період з моменту укладення договору, 02.08.2024, по день звернення позивача до суду, 01.04.2025, відповідачем частково здійснювалось погашення заборгованості в частині відсотків, а саме 31.08.2024 в розмірі 2475,00 грн, 01.10.2024 5400,00 грн.
Станом на день складання позовної заяви, з урахуванням часткових сплат, відповідач має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 43860,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 31860,00 грн.
Вказана заборгованість відповідачем добровільно на час розгляду справи в суді не погашена.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» слід задовольнити та стягнути з відповідача вказану заборгованість за договором.
Відповідно до положень ст.141ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені, суд присуджує позивачу з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 527, 610, 625, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором позики від 02.08.2024 №4878230824 в розмірі 43860 (сорок три тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 31860 (тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422, 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, код ЄДРПОУ 44127243;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя У. В. Блажко
Судове рішення № 128598923, Заводський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 02.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 332/1619/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: