Рішення № 128591825, 03.07.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10902/25

пр. № 2/759/5256/25

03 липня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №36144-08/2024 від 29.08.2024 року у загальному розмірі 13 480,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №36144-08/2024 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов Кредитного договору.

23.12.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №23122024. Відповідно до вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №36144-08/2024 від 29.08.2024 року.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 480 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4 000 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 4 680 грн.; заборгованість за штрафом - 4 800 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) чи належить банківська карта з прихованим № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); 2) Чи була успішною транзакція здійснена 29.08.2024 року о 16 год. 15 хв. на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 4 000,00 грн. з призначенням платежу «Зарахування 4000 грн. на карту НОМЕР_1 »; Якщо так, то: 3) Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки НОМЕР_1 ; 4) Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти НОМЕР_1 .

13.06.2025 року та 20.06.2025 року від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребування інформація від 12.06.2025 №БТ/Е-5476, у відповідності до котрої повідомлено, що платіжна картка № НОМЕР_3 була емітована Банком, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП; НОМЕР_2 . Зазначено, що 29.08.2024 року на банківську картку № НОМЕР_3 був зарахований платіж в сумі 4 000,00 грн. Додатково повідомлено, що кошти зараховувались не по реквізитах, а через платіжну систему, тому у Банку відсутня інформація щодо призначення та рахунків відправників, відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платіж надходив з призначенням платежу «Зарахування 4000 грн. на карту НОМЕР_1 » Банк не може. Також зазначено, що верифікація особи власника банківської картки НОМЕР_3 проводилась Банком згідно з регламентом Банку.

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу ОСОБА_1 на її зареєстроване місце проживання відповідно до відомостей з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .

Як вбачається із наявної у матеріалах справи інформації, а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення ОСОБА_1 отримала особисто 05.06.2025 року.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 29.08.2024 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису «НОМЕР_6» заповнила Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту, яка містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем та відомості щодо ОСОБА_1 , зокрема, нею зазначений номер картки отримувача: НОМЕР_1 .

Крім того, 29.08.2024 року ОСОБА_1 ознайомилась із умовами кредитування та підписала за допомогою електронного підпису «НОМЕР_6» Паспорт споживчого кредиту.

Як вбачається із даного Паспорту споживчого кредиту, інформація, наявна в ньому, зберігає чинність та актуальність до 26.12.2024 року.

Судом також встановлено, що 29 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №36144-08/2024, за умовами якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п.п. 1.2, 1.4 Договору кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту: 29.08.2024 року. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 26.12.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Як вбачається із п.п. 1.4.1, денна процентна ставка складає (4080,00/4000,00)/120*100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в. п. 1.2 цього Догвоору.

Відповідно до п. 1.6 Договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_7 протягом одного робочого дня з дня при зняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Розділом 3 Договору сторони узгодили порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором.

Згідно з п. 4.4.2 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, встановленому Договором.

У відповідності до п. 7.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Договір про надання фінансового кредиту №36144-08/2024 ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису «НОМЕР_6».

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким реальна річна процентна ставка становить - 2 422,06 %, а загальна вартість кредиту - 8 080,00 грн.

Згідно з довідкою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір №36144-08/2024 від 29.08.2024 року ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Акцепт договору позивальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_6; час відправки ідентифікатора позичальнику: 29.08.2024 4:08:59 РМ; номер телефону / електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_8.

Крім того, до матеріалів позовної заяви додано лист директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_2250328153749 від 28.03.2025 року з якого встановлено, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22 було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «СТАР ФІЙНЕНС ГРУП»: 29-08-2024 16:15:09 на суму 4 000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 494443382, призначення платежу: Зарахування 4000 грн на карту НОМЕР_1 .

Суд також зауважує, що своїм листом від 12.06.2025 №БТ/Е-5476 Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» підтвердило, що платіжна картка № НОМЕР_3 була емітована Банком на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП; НОМЕР_2 .

Крім того, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зазначено, що 29.08.2024 року на банківську картку № НОМЕР_3 був зарахований платіж в сумі 4 000,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором від 29.08.2024 року виконало у повному обсязі та надало в безготівковій формі у національній валюті на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, відповідачем підписано Договір про надання фінансового кредиту №36144-08/2024 від 29.08.2024 року за допомогою разового ідентифікатора «НОМЕР_6», який було направлено на номер телефону НОМЕР_4 .

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до умов кредитного договору № 36144-08/2024 від 29.08.2024 та графіку платежів, сума кредиту по договору - 4 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 1,00 % в день.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором 36144-08/2024 від 29.08.2024 року, у відповідності до котрого заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить: 4 000,00 грн. - тіло кредиту; 1 080 грн. - відсотки; 3 600 грн. - прострочені відсотки; 4 800,00 грн. - штрафи.

Нарахування відсотків здійснювалось у межах строку кредитування.

П. 4.1.4 Договору від 29.08.2024 року встановлено, що Товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, у зв`язку чим відбудеться заміна сторони - Кредитодавця за цим Договором, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу №23122024, у відповідності до котрого фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) (п. 1.1 Договору).

Внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами (п. 1.2 Договору).

Фактор сплачує Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 3 418 567,77 грн. без ПДВ (п. 7.1 Договору).

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію №9471 від 23 грудня 2024 року, з якої встановлено, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» здійснило платіж у розмірі 3 418 567,77 грн. на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» із призначенням платежу: «Плата за відступлення права вимоги зг. ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №23122024 від 23 грудня 2024 р. Без ПДВ».

У відповідності до Акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 23 грудня 2024 року до Договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 23 грудня 2024 року кількістю 5 539.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року, Клієнт відступає Фактору право вимоги заборгованостей до боржників кредитора, зокрема, щодо ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , номер договору: 36144-08/2024 від 29.08.2024 року (дата закінчення договору 26.12.2024 року), загальна сума заборгованості 13 480,00 грн. з яких: 4 000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом; 4 680,00 грн. - сума заборгованості по відсотках та 4 800,00 грн. - сума заборгованості по пеням / штрафам.

23.12.2024 року за вих. №36144-08/2024-001 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» повідомило ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги заборгованості за договором про надання споживчого / фінансового кредиту №36144-08/2024 від 29.08.2024 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Зобов`язання відповідач не виконав ані перед первинними кредиторами, ані перед позивачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно і належним чином, то суд доходить висновку, що із відповідача на користь позивача необхідно заборгованість за кредитним договором №36144-08/2024 від 29.08.2024 року в розмірі 8 680 грн., що складається із: 4 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 4 680,00 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 4 800,00 грн. суд вважає доцільним зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За вказаних обставин, правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих штрафів за договором немає, а тому у вказаній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.

Суд звертає увагу, що протягом розгляду справи відповідачем не подано пояснень чи письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору, хоча відповідач отримала ухвалу про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти та відсотки за користування ними, однак свого зобов`язання вчасно не виконала, кредит не повернула, нараховані відсотки не сплатила.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно і належним чином, то суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 8 680,00 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення із відповідача суми судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Щодо судових витрат на сплату судового збору.

Позивач надає суду платіжну інструкцію №8708 від 09 травня 2025 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» здійснило платіж у розмірі 2 422,40 грн. із призначенням платежу «… суд.збір, за позовом до ОСОБА_1 … Святошинський РС м Києва».

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 1 559,82 грн. (8 680 / 13 480 * 2 422,40), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у поданому позові просить стягнути із відповідача на свою користь 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0103 від 01 березня 2024 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича щодо надання правничої допомоги; Замовлення від 15 квітня 2025 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №0103 щодо послуг з комплексного супроводу судових справи зі стягнення заборговансоті за Кредитними договорами, право вимоги щодо яких належить Клієнта, зокрема, сто воно: Драби Валерії Максимівни за кредитним договором №36144-08/2024, вартістю 7 000,00 грн.; Детальний опис наданих послуг від 09 травня 2025 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0103 щодо справи про стягнення заборгованості за Кредитним договором №36144-08/2024, боржник: ОСОБА_1 ; Рахунок на оплату від 25 квітня 2025 року на суму 7 000,00 грн.; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093, що видане на ім`я Усенко Михайло Ігорович; Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1266140 від 01 березня 2024 року з якого вбачається, що адвокат Усенко Михайло Ігорович наділений правом представляти інтереси ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судах загальної юрисдикції.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Так, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Окрім того, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а від відповідача не надходили заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 507,41 грн. (8 680 / 13 480 * 7 000,00) витрат на правову допомогу, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; НОМЕР_5 , банк отримувача: АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх) суму заборгованості за Кредитним договором №36144-08/2024 від 29.08.2024 року в загальному розмірі 8 680 (вісім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; НОМЕР_5 , банк отримувача: АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 559 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; НОМЕР_5 , банк отримувача: АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 507 (чотири тисячі п`ятсот сім) гривень 41 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 липня 2025 року.

Суддя Н.О.Горбенко