Рішення № 128583817, 03.07.2025, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/5232/25

Провадження № 2/644/3396/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 р. м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Комунальне підприємство«Харківські тепловімережі» звернулося досуду зпозовною заявоюдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що відповідачка має заборгованість за оплату послуг з постачання теплової енергії в розмірі 39854,92 грн., абонентської плати в розмірі 182,82 грн. та послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем в розмірі 2226,07 грн., а тому вказані суми слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

1.2. У судовому засіданні представник позивача присутній не був, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзив на позов також не надходив.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачки. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідачки, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.04.2025 за ОСОБА_1 з 27.07.2023 на підставі договору дарування зареєстроване право власності на нежитлові приміщення підвальної частини будинку № V, 0-54, 1-го поверху № 1-4, 4-а, 4-б, 5, 6, 8-15, в літ А-4 загальною площею 247,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

2.2. Відповідно до Акту № 170/1548 від 23.10.2024, складеного за участю представника КП «Харківські тепловімережі», відбулося підключення системи опалення/гарячого водопостачання у зв`язку з початком опалювального періоду за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Актом № 170/2844 від 15.04.2025, складеного за участю представника КП «Харківські тепловімережі», відбулося відключення системи опалення/гарячого водопостачання у зв`язку з закінченням опалювального періоду за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 23.10.2024 по 22.04.2025 зафіксовано показники спожитої теплової енергії.

2.3. Відповідно до п. 15 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, а також відповідно до п. 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, в яких виконавцем вказано КП «Харківські теплові мережі», споживач повинен оплачувати відповідні послуги щомісячно.

Згідно з актами-рахунками, рахунками-фактурами та розрахунками заборгованості, складеними працівниками КП «Харківські тепловімережі», за період з червня 2024 року по квітень 2025 року відповідачка ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) має заборгованість за оплату послуг з постачання теплової енергії в розмірі 39854,92 грн., абонентської плати в розмірі 182,82 грн. та послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем в розмірі 2226,07 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З ч. 1 ст. 360 ЦК України вбачається, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

3.2. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3.3. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 13 вищевказаного Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

3.4. Відповідно довисновку ВерховногоСуду України,висловленого упостанові від20.04.2016по справі№ 6-2951цс15,хоч участині першійстатті 19Закону йпередбачено,що відносиниміж учасникамидоговірних відносину сферіжитлово-комунальнихпослуг здійснюютьсявиключно надоговірних засадах,проте відповіднодо пункту1частини першоїстатті 20цього Законуспоживач маєправо,зокрема,одержувати вчаснота відповідноїякості житлово-комунальніпослуги згідноіз законодавствомта умовамидоговору нанадання житлово-комунальнихпослуг.Споживачі зобов`язаніоплатити житлово-комунальніпослуги,якщо вонифактично користувалисяними.Факт відсутностідоговору пронадання житлово-комунальнихпослуг сампо собіне можебути підставоюдля звільненняспоживача відоплати послугу повномуобсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Стаття 322 ЦК України встановлює презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, що пов`язані з утримання належного йому майна.

З матеріалів справи вбачається, що з 27.07.2025 відповідачка є власницею нежитлових приміщень підвальної частини будинку № V, 0-54, 1-го поверху № 1-4, 4-а, 4-б, 5, 6, 8-15, в літ А-4 загальною площею 247,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, відповідачка зобов`язана утримувати вказане майно та нести витрати з його утримання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Позивачем за вказаною адресою за період з червня 2024 року по квітень 2025 року були надані для відповідачки послуги з постачання теплової енергії на суму 39854,92 грн., послуги зі сплатою абонентської плати в розмірі 182,82 грн. та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем на суму 2226,07 грн.

Факт наданняпослуг підтверджуєтьсяактамипідключення та відключення системи опалення/гарячого водопостачання будівлі, а також відомостями обліку споживання теплової енергії.

Відповідачка належним чином не виконувала зобов`язання з оплати відповідних послуг, а тому вона має заборгованість за оплату послуг з постачання теплової енергії в розмірі 39854,92 грн., абонентської плати в розмірі 182,82 грн. та послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем в розмірі 2226,07 грн.

Доказів неправильності або неточності розрахунків, сформованих працівниками позивача, до суду надано не було.

4.2. За наведених вище обставин суд вважає, що доводи, викладені представником позивача у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

5. Розподіл судових витрат та вирішення інших процесуальних питань

5.1. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 7876 від 24.05.2024 про сплату судового збору в сумі 3028 грн. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3028 грн.

5.2. Згідно з ч. 2, 4 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Понесення позивачем судових витрат в сумі 80 грн. у зв`язку із вчиненням дій, необхідних для розгляду справи, у виді оплати за надання відомостей з Державного реєстру речових прав про нерухоме майно щодо наявності у власності відповідачки нерухомого майна, підтверджується платіжною інструкцією № 3136 від 12.02.2025. Вказана сума судових витрат також має бути стягнута з відповідачки на користь позивача. Ці витрати були необхідними для підготовки позивача до розгляду справи, оскільки відомості з Державного реєстру речових прав про нерухоме майно щодо наявності у власності відповідачки нерухомого майна є ключовим доказом, який підтверджує обов`язок відповідачки щодо оплати житлово-комунальних послуг.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,останнє відомемісце проживання: АДРЕСА_2 )на користьКомунального підприємства«Харківські тепловімережі» (код в ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) заборгованість за оплату послуг з постачання теплової енергії в розмірі 39854 грн. 92 коп., заборгованість зі сплати абонентської плати в розмірі 182 грн. 82 коп. та заборгованість з оплати послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем в розмірі 2226 грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,останнє відомемісце проживання: АДРЕСА_2 )на користьКомунального підприємства«Харківські тепловімережі» (код в ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) суму понесених судових витрат у загальному розмірі 3108 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН