Ухвала суду № 128571134, 30.06.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/292/25

ун. № 759/10249/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О. .

за участю секретаря судових засідань Ганниссика А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення описки у виконавчих документах у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції у м.Києві, Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, Святошинської окружної прокуратури м. Києва , Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Заявник) із проханням змінити спосіб і порядок виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 759/10249/18, а також виправити описку у виконавчому листі від 22.04.2022, виданому на підставі цього рішення.

Заява мотивована тим, що, нинішній спосіб виконання, визначений у судовому рішенні, є неточним та ускладнює його реалізацію. Зокрема, заявник зазначає, що в рішенні вказано Державну казначейську службу України як суб`єкта, з якого має здійснюватися стягнення коштів шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України. Посилаючись на положення Бюджетного кодексу України та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затверджений Кабінетом Міністрів України, а також на численні правові позиції Верховного Суду. Заявник стверджує, що в резолютивних частинах судових рішень не слід зазначати конкретного суб`єкта виконання, номери чи види рахунків, оскільки це лише регламентує порядок виконання, який має визначатися нормативними актами. Тому Заявник просить змінити формулювання резолютивної частини судового рішення, щоб вона містила лише вказівку: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошове відшкодування за завдані страждання (заподіяну моральну шкоду) безпідставним обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення у розмірі 219 240,00 грн».

Крім того, заявник звертає увагу на помилку, допущену, на його думку, у виконавчому листі. Він вказує, що у виконавчому листі боржником зазначено «Державна казначейська служба України», тоді як, згідно з практикою Верховного Суду та цивільним законодавством, належним боржником у зобов`язаннях зі сплати коштів державного бюджету є сама Держава Україна. З огляду на це, Заявник просить виправити зазначену описку у виконавчому листі, замінивши найменування боржника на «Держава Україна».

Суд, ретельно дослідивши подані заявником матеріали та врахувавши положення чинного законодавства, дійшов таких висновків.

Щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення:

Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 435 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою сторони вирішити питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення. Це положення передбачає лише коригування механізму реалізації вже ухваленого рішення, а не зміну його суті, змісту або сторін після того, як воно набрало законної сили.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 759/10249/18 є законним і набрало законної сили. Резолютивна частина цього судового рішення, яка передбачає стягнення коштів з Державної казначейської служби України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, відображає порядок, що був встановлений на момент ухвалення рішення.

Доводи заявника про те, що таке формулювання є некоректним і суперечить висновкам Верховного Суду, фактично спрямовані на перегляд самого змісту судового рішення, а не на зміну способу чи порядку його виконання у тому значенні, що передбачається статтею 435 ЦПК України. Запропонована заявником зміна - «стягнути з Державного бюджету України» замість «стягнути з Державної казначейської служби України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України» - по суті, змінює визначеного у рішенні боржника, а не лише уточнює технічний аспект виконання.

Важливо зазначити, що Державна казначейська служба України є органом, який, відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845, прямо уповноважений здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету на підставі рішень суду. Тому визначення в рішенні суду Державної казначейської служби України як суб`єкта, через якого здійснюється стягнення, не суперечить нормам матеріального права і не створює перешкод для виконання, а навпаки, уточнює законний механізм реалізації судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прохання заявника про зміну формулювання резолютивної частини судового рішення є спробою змінити його зміст після набрання законної сили, що виходить за межі повноважень суду, визначених статтею 435 ЦПК України.

Щодо виправлення описки у виконавчому листі:

Відповідно до статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заявник просить виправити у виконавчому листі найменування боржника з «Державна казначейська служба України» на «Держава Україна».

Суд зауважує, що виконавчий лист видається на підставі судового рішення. У резолютивній частині рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21.02.2022 по справі № 759/10249/18 чітко зазначено: «грошові кошти на відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і прокуратури у розмірі 219 240,00 грн підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України».

Виконавчий лист повинен відповідати судовому рішенню, на підставі якого він виданий. Зазначення у виконавчому листі «Державна казначейська служба України» як боржника є прямим відображенням формулювання резолютивної частини судового рішення. Відповідно, відсутня описка у виконавчому листі, оскільки його зміст повністю відповідає судовому рішенню.

Виправлення описки, як передбачено статтею 432 ЦПК України, стосується технічних помилок, допущених при оформленні або видачі виконавчого документа, а не змін, що стосуються змісту судового рішення або його сторін. Доводи Заявника про те, що боржником має бути «Держава Україна», є предметом оскарження самого судового рішення, а не виправлення описки у виконавчому листі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві як щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення, так і щодо виправлення описки у виконавчому листі.

Керуючись викладеним, статтями 432, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення описки у виконавчих документах у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Головного управління Національної поліції у м.Києві, Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, Святошинської окружної прокуратури м. Києва , Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О. Петренко