Ухвала суду № 128568279, 02.07.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11643/25

Провадження № 2-о/369/510/25

УХВАЛА

02.07.2025 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Мартиненко В.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И Л А:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаною заявою звернулася ОСОБА_1 , в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , який виїхав до російської федерації у вересні 2000 року та місце перебування якого невідоме з 2001 року.

Згідно з ч. 1 ст.316ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ч. 1 ст. 305 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

В заяві зазначено, що заявник проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Водночас зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , що підтверджується долученою до заяви копією довідки про реєстрацію місця проживання особи №8472/172 від 25.02.2022, виданої Виконавчим комітетом Миронівської міської ради, а також відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно із ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Відповідно дост.3вказаного Законудекларування тареєстрація місцяпроживання (перебування)особи здійснюєтьсяз метою: 1)створення умовдля реалізаціїправ особи,зокрема виборчихправ,права научасть умісцевому самоврядуванні,на отриманнясоціальних,публічних послуг,у випадках,передбачених законом; 2)ведення офіційноголистування таздійснення іншихкомунікацій зособою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Згідно з п. 44 Постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено, що виключну підсудність встановлено для деяких справ окремого провадження. Серед наведеного в цьому пункті переліку категорій справ вказані також справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Оскільки судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання заявника є АДРЕСА_2 , суд дійшов висновку про те, що за вимогами, передбаченими ч. 1 ст. 5 вищевказаного Закону, саме ця адреса і має вважатися адресою місця проживання заявника для цілей визначення підсудності цієї справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду та підлягає передачі на розгляд належному суду Миронівському районному суду Київської області.

Суд відхиляє посилання заявника про необхідність розгляду цієї заяви в порядку, передбаченому ст. 317 ЦПК України, оскільки предметом цієї справи не є вимоги про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Керуючись ст. ст. 31, 260, 261, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті передати на розгляд за територіальною підсудністю Миронівському районному суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Мартиненко В.С.