Рішення № 128567609, 12.06.2025, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/706/25

Номер провадження 2/728/337/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2025 року місто Бахмач

Бахмацький районнийсуд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.

за участі:

секретаря Кирути Л.І.,

а також

позивача не з`явися,

відповідача не з`явився,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК (вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І.Рух справи.

1.Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також Суд) від 15.04.2025 №728/706/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК (далі також Позивач, АТ ПУМБ), представництво інтересів якого здійснює адвокат Киричук Галина Миколаївна, до ОСОБА_1 (далі також Відповідач), за змістом якої Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором від 12.03.2019 №1001265665301 у загальному розмірі 49755,72 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2422,40 грн судового збору.

2.Згаданою ухвалою Суду вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3.У подальшому ухвалою Суду від 20.05.2025 №728/706/25 вирішено питання проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

4.У призначене судове засідання Позивач та Відповідач не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

5.Водночас, у поданій до Суду позовній заяві, Позивач вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

6.Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи шляхом публікації 21.05.2025 таких відомостей на сайті Судової влади місцевого суду у розділі відповідної інформації для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ, у судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

7.Враховуючи викладене, відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

8.Окрім того, за вищевказаних фактичних обставин Суд вважає за можливе постановити ухвалу заочний розгляд справи на підставі вимог статті 281 ЦПК України.

ІІ.Позиції учасників справи.

9.В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач вказує, що 12.03.2019 Відповідач з метою отримання банківських послуг підписала Заяву № 1001265665301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням якої підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті: pumb.ua (а.с.6).

10.Заумовами кредитуваннябанк надавклієнту споживчийкредит увигляді кредитноїлінії вмежах встановленогокредитного лімітуна картковомурахунку урозмірі 31290,77грн настрок 12місяців,реальна процентнаставка43,5455відсотків річних,загальні витратиза кредитом6239,83грн,орієнтовна загальнавартість кредитуза весьстрок користуваннякредитом 37530,6грн,щомісячна комісіяза обслуговуваннякредиту 1,25%(а.с.6зворот).

11.Позивач посилався на положення статей 526, 530 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України), за змістом яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і що зобов`язання підлягає виконанню у строк, визначений цим зобов`язанням.

12.Окремо зазначав, що згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

13.Також наголошував, що у відповідності до положень статті 8 Закону України Про споживче кредитування від 15.11.2016 №1734-VІІІ до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

14.Відповідно, просив стягнути заборгованість яка утворилась станом на 10.01.2025 у розмірі 49755,72 грн, що складається з 31290,77 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 13772,04 грн заборгованість за відсотками та 4692, 91 грн заборгованість за комісією.

15.Окрім того, просив вирішити питання про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме судового збору у розмірі 2422,40 грн витрати на професійну правничу допомогу.

16.Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що остання відзив на позов не подала, доводи і розрахунки Позивача не спростувала.

ІІІ.Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

17.Між Відповідачем та АТ «ПУМБ» 12.03.2019 було укладено кредитний договір №1001265665301(а.с.6).

18.Відповідно до згаданого кредитного договору №1001265665301, банк надає клієнту грошові кошти на споживчі потреби у сумі 31290,77 гривень, строком на 12 місяці, процентна ставка 9% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,25%, сума платежу за розрахунковий період з 12.03.2019 по 12.03.2020 3 127,55 грн щомісяця, усього за 12 місяців 37530,6 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 391, 13 грн щомісяця, усього за 12 місяців 4693,56 грн (а.с. 6 зворот).

19.На виконання умов укладеного Кредитного договору Позивачем надано у розпорядження Відповідача 31290,00 грн кредитних коштів (а.с. 18), але Відповідачем погашення коштів не здійснювалось, що підтверджується випискою по особовому рахунку Відповідача за період з 11.03.2019 по 10.01.2025 (а.с.21-22).

20.Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 12.03.2019 № 1001265665301 просив стягнути заборгованість яка утворилась станом на 10.01.2025 у розмірі 49755,72 грн, що складається з 31290,77 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 13772,04 грн заборгованість за відсотками та 4692, 91 грн заборгованість за комісією (а.с. 19).

21.Відповідно до списку відправлення згрупованих відправлень рекомендованим листом, Відповідачуза адресою її проживання, Позивачем направлялись письмові вимоги (повідомлення), щодо погашення заборгованості за кредитним договором, однак Відповідачем вимоги не виконані, заборгованість не погашена (а.с. 30-31).

22.Копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копією витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг підтверджується, що АТ ПУМБ є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на провадження господарської діяльності з наданням фінансових послуг (а.с.24-28).

ІV.Оцінка Суду та релевантне законодавство.

23.Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

24.За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

25.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

26.Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №904/1017/20).

27.Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження №12-57гс21).

28.Щодо спірних правовідносин, то Суд відмічає, що при оформленні кредиту відповідний кредитний договір підписується повнолітньою, дієздатною особою, тобто здатною своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатною своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (абзац другий частини першої статті 30 ЦК України).

29.Суд наголошує, що між Відповідачем і АТПУМБ були здійснені всі необхідні дії спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків, що з урахуванням змісту частини першої статті 202 Цивільного кодексу України вказують на вчинення двостороннього кредитного договору.

30.Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

31.За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

32.Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

33.Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

34.Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

35.Положеннями частини першої статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

36.Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

37.За вимогами статті 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

38.В свою чергу у статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

39.З урахуванням викладеного Суд доходить висновку, що між Позивачем і Відповідачем було укладено договір споживчого кредитування.

40.Однак Суд має зазначити, що у відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження №61-13417св21), якщо суд виявить нікчемність правочину, то має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

41.При цьому у рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 вказано на те, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

42.У вказаному контексті Суд наголошує, що згідно зі статтями 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 №1023-ХІІ вказаний Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування від 15.11.2016 №1734-VІІІ (далі також Закон №1734-VІІІ) і продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

43.Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

44.Відповідно до статті 47 Закону України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 №2121-ІІІ банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

45.Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону №1734-VІІІ).

46.Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №1734-VІІІ умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

47.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України Про споживче кредитування (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

48.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України Про споживче кредитування умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

49.У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.

Аналогічний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №382/1621/21 (провадження №61-13123св23).

50.Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, умовами Кредитного договору передбачено розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у відсотках від суми кредиту та змінюваних ставках у різні періоди кредитування.

51.При цьому, зі змісту Кредитного договору не вбачається переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються Відповідачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредитом.

52.У свою чергу Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а також доказів того, що Відповідач користувався такими послугами.

53.Отже, враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що такі умови кредитного договору про сплату комісій є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону №1734-VІІІ.

54.Аналогічні за змістом висновки у аналогічних правовідносинах з АТКРЕДИТ ДНІПРО зробив Верховний Суд у постанові від 11.12.2024 під час перегляду справи №611/679/21.

55.Отже Суд вважає, що заявлена до стягнення заборгованість Відповідача з прострочених комісій у розмірі 4692,91 грн задоволенню не підлягає.

56.Відповідно, даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам у їх сукупності, Суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

V.Розподіл судових витрат.

57.Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

58.Також згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог.

59.Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд,

У Х В А Л И В:

1.Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.03.2019№1001265665301у загальномурозмірі 49755,72грн задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК (вул.Андріївська,буд.4,м.Київ,04070,код ЄДРПОУ14282829) заборгованість за кредитним договором від 12.03.2019 №1001265665301 у розмірі 45062,81грн (сорок п`ять тисяч шістдесят дві гривні 81коп.) з яких: 31290,77 грн (тридцять одна тисяча двісті дев`яносто гривень 77 коп.) заборгованості за простроченим тілом кредиту та 13772,04 грн (тринадцять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 04 коп.) заборгованість за відсотками, а також 2180,16 грн (дві тисячі сто вісімдесят гривень 16 коп.) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3.В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК ,адреса місцезнаходження: вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт