Ухвала суду № 128547704, 26.06.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 334/350/25 2/335/2508/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від неотриманого доходу (упущеної вигоди) з причини несвоєчасного нарахування та виплати пенсії за період з квітня 2010 року по липень 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від неотриманого доходу (упущеної вигоди) з причини несвоєчасного нарахування та виплати пенсії за період з квітня 2010 року по липень 2015 року у розмірі 1280 612,49 грн..

Ухвалою судді від 06.06.2025 року вказаний позов було залишено без руху, через недодержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України, з наданням строку для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду та роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала судді від 06.06.2025 року доставлено на електронну адресу позивача 19.06.2025 року 14:35:13.

Станом на теперішній час, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 06.06.2025 позивачем не усунуті.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Разом з тим, попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; п.57) суд зазначив, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом також враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

З урахуванням наведеного та наведених обставин даної справи, суд виконав обов`язок щодо повідомлення позивача про наявність ухвали про залишення його позову без руху та термінів усунення недоліків, зазначених у ній.

Вказане узгоджується з правовим висновками, викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28.04.2023 у справі № 904/272/22, Верховним Судом у постанові від 2.10.2022 у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21), відповідно до яких Верховний Суд виходив із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Повідомивши суду, як один із своїх засобів зв`язку електронну пошту, позивач / його представник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його власної позовної заяви, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Крім цього, суд звертає увагу, що при надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо.

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Попри те, що конституційне право на суд - є правом, його реалізація покладає на учасників справи і певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вказані висновки суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, вкладеною у справі № 759/14068/19 від 30.11.2022.

Станом на теперішній час, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 06.06.2025 позивачем не усунуті.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і177цього Кодексу,сплатить сумусудового збору,позовна заявавважається поданоюв деньпервісного їїподання досуду.Якщо позивачне усунувнедоліки позовноїзаяви устрок,встановлений судом,заява вважаєтьсянеподаною іповертається позивачеві.Суддя повертаєпозовну заявуі доданідо неїдокументи непізніше п`ятиднів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на вказане, оскільки станом на теперішній час, недоліки позову, зазначені в ухвалі судді від 06.06.2025 не усунуті, позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.185,258-261 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доГоловного управлінняДержавного казначействаУкраїни вЗапорізькій областіпро відшкодуванняматеріальної таморальної шкодивід неотриманогодоходу (упущеноївигоди)з причининесвоєчасного нарахуваннята виплатипенсії заперіод зквітня 2010року полипень 2015року- вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В.Воробйов