Ухвала суду № 128543845, 01.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26477/25-к

пр. 1-кс-23456/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника цивільного позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025,

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника потерпілого Акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025, яке обґрунтовувалось тим, що AT «Ідея Банк» має статус цивільного позивача у кримінальному провадженні, а відтак має право на звернення з клопотанням про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову.

У вимогах даного клопотання просить накласти арешт на майнове право ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 .

До суду надійшли уточнення до клопотання відповідно до яких заявник просить накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 , дозволить у подальшому AT «Ідея Банк», як цивільному позивачу безперешкодно відшкодувати понесену шкоду, завдану протиправним діями.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримав, просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

У проваджені ГСУ НП України знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025000000001189 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 190 КК України.

24.04.2025 АТ «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, використовуючи завідомо підроблені документи, шляхом обману незаконного заволодіння майном AT «Ідея Банк» в особливо великих розмірах.

Незаконне заволодіння майном Банку відбулося за наступних обставин: так ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулись з об`єднаною позовною заявою до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів, по підробленим договорам банківського вкладу, на підставі чого судом відкрито провадження у справі № 201/12587/21.

У подальшому, 20.02.2022 суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ у справі № 201/12587/21 задоволено клопотання представника позивачів про роз`єднання позовних вимог, у зв`язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_4 були виділені у окремі провадження з присвоєнням наступних номерів справ, а саме:

- Позовні вимоги ОСОБА_6 були виділені у окрему справу №201/687/22;

- Позовні вимоги ОСОБА_4 були виділені у окрему справу №201/689/22;

- Позовні вимоги ОСОБА_5 , залишились у справі № 201/12587/21.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 15.10.2024 у справі №201/689/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення з АГ «Ідея банк» грошових коштів, по 37 депозитним договорам банківського вкладу, загальна сума задоволених вимог щодо стягнення грошових коштів з банку становить 39 485 040,81 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 13.11.2024 у справі №201/687/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення з AT «Ідея банк» грошових коштів, по 34 депозитним договорам банківського вкладу, загальна сума задоволених вимог щодо стягнення грошових коштів з банку становить 37 546 059 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 13.11.2024 у справі №201/12587/21 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 щодо стягнення з AT «Ідея банк» грошових коштів, по 31 підробленому договору банківського вкладу, загальна сума задоволених вимог щодо стягнення грошових коштів з банку становить 40 878 786,64 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.05.2025 р. у справі № 201/12587/21 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5 щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів на загальну суму 45 918 291 грн. 36 коп. та видано виконавчі листи.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2025 р. у справі № 201/689/22 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів на загальну суму 43 329 106 грн. 30 коп. та видано виконавчі листи.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2025 р. у справі № 201/687/22 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_6 щодо стягнення з AT «Ідея Банк» грошових коштів на загальну суму 45 484 307 грн. 10 коп. та видано виконавчі листи.

На підставі виконавчих листів ОСОБА_6 , та ОСОБА_4 , приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області ОСОБА_7 відкрито виконавчі провадження:

- №№: НОМЕР_16, НОМЕР_17. НОМЕР_18 ( Стягувач: фізична особа ОСОБА_4 , Боржник AT «Ідея банк» (судова справа № 201/689/22);

- №№: НОМЕР_19/НОМЕР_20, НОМЕР_21 (Стягувач: фізична особа ОСОБА_6 , Боржник AT «Ідея банк» (справа № 201/687/22).

30.04.2025 приватним виконавцем ОСОБА_7 у межах виконавчих проваджень №№: НОМЕР_16. НОМЕР_17, НОМЕР_18. НОМЕР_19. НОМЕР_20, НОМЕР_21 з кореспондентського рахунку AT «Ідея Банк» стягнуто грошові кошти у сумі 97 700 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в частині другій статті 170 КПК України, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів клопотання вбачається, що AT «Ідея Банк», будучи потерпілим у кримінальному провадженні № 12025000000001189, звернулось в межах даного кримінального провадження з цивільним позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди завданої протиправними діями останніх про стягнення суми яка складає 143 618 291 грн. 36 коп.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол до Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) поняття «майно» (possessions) у частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (рішення ЄСПЛ від 05 січня 2000 року у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202, § 100).

За певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate expectation) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того щоб «очікування» було «легітимним», воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті, такому як судове рішення, пов`язаному з майновим інтересом (рішення ЄСПЛ від 28 вересня 2004 року у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 49, 50).

Статтею 177 Цивільного кодексу України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно із частиною першою статті 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Поряд із цим згідно із частиною третьою статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звідси вбачається, що право вимоги є об`єктом цивільних прав, а саме майном, яке може вільно відчужуватися від однієї особи до іншої, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу.

АТ «Ідея Банк» визначило об`єктом цивільних прав - право вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до AT «Ідея Банк», яке виникло на підставі судових рішень та гіпотетично може вільно відчужуватися від однієї особи до іншої, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу.

До суду представником АТ «Ідея Банк» ОСОБА_3 подано уточнене клопотання, що обумовлено тим, що 12.06.2025 приватним виконавцем ОСОБА_7 було примусово стягнуто грошові кошти з АТ «Ідея Банк» і перераховано на р.р. ОСОБА_5 , а відтак просить накласти арешт на грошові кошти, якими заволоділа остання.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положенням ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення цивільного позову, оскільки є співмірною розміру завданої шкоди.

При вирішенні клопотання представника цивільного позивача, слідчим суддею враховано те, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб суд був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Наявні у клопотанні докази дають достатні підстави вважати, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків, адже у протилежному випадку ОСОБА_5 може реалізувати своє право вимоги до завершення досудового розслідування та перевірки усіх обставин.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що цивільним позивачем надані докази факту завдання шкоди та розміру цієї шкоди на цій стадії кримінального провадження. Вартість майна, на яке представник цивільного позивача просить накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною з розміром завданої шкоди.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника цивільного позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000001189 від 23.04.2025 - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 45 911 070 грн., які розміщені на р/р НОМЕР_4 в АТ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478, що належить приватному виконавцю ОСОБА_7 , РНКОПП НОМЕР_5 , шляхом заборони останньому здійснювати будь-які перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 , або проводити будь-які інші операції з вказаними грошовими коштами;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_6 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_7 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 2 525 506 грн. 02 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_8 в АТ «ЮНЕКС БАНК», МФО 322539 що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_9 в ПуАТ «АКОРДБАНК», МФО 380634, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_10 в АТ КБ «Приват Банк», МФО 305299, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 510 194 грн. 96 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_11 в АТ «Правекс Банк», МФО 380838, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_12 в АТ «РВС Банк», МФО 339072, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_13 в ФІЛІЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОУ АТ «ОЩАДБАНК», МФО 305482, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_14 в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», МФО 307770, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ;

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 5 051 012 грн. 04 коп. які розміщені на р/р НОМЕР_15 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, що належить ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1