Рішення № 128532796, 30.06.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/40/25

Провадження № 2/545/563/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинно збудований гараж, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому прохає визнати правовласності нагараж, площа забудови - 24,8 м2, загальною площею - 20,3 м2, основна площа - 20,3 м2, будівельний об`єм - 65 м3,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказує, що в 2007 році за адресою: АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області побудував гараж без дозвільних документів та фактично користувався ним без реєстрації права власності. У 2014 році рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 16.10.2014 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку (кадастровий номер 5324087705:05:002:0311) загальною площею 0,0026 га для будівництва індивідуального гаража в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, під самочинно забудованим гаражем. Зазначає, що даним рішенням також було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області,

15.11.2014право приватноївласності надану ділянкубуло зареєстрованеза нимв Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно. Посилається на те, що ввести в експлуатацію зазначений самочинно збудований об`єкт нерухомого майна можливо лише згідно «Порядку прийняття експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого постановою КМУ №461 від 13 квітня 2011 року, шляхом реєстрації декларацій встановленої форми. Водночас зазначений Порядок не передбачає введення в експлуатацію будівель, які збудовані самочинно.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 07.01.2025 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання.

13.01.2025 року від представника третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України, до суду надійшли письмові пояснення, в яких вказала, що законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права (а.с. 53-56).

Ухвалою суду від 03.04.2025 року підготовче засідання по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій прохав розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити (а.с. 87).

Від представника відповідача надійшло клопотання, в якому прохав розгляд справи проводити без його участі, при розгляді справи покладається на розсуд суду (а.с. 66).

Представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України, будучи належним чином повідомленим згідно вимог ст.128 ЦПК, у судове засідання не з`явився, в наданих суду поясненнях просив здійснювати розгляд справи за його відсутності (а.с. 56-зворот).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що в 2007 році за адресою: АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області позивач побудував гараж без дозвільних документів та фактично користувався ним без реєстрації права власності.

Рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 16.10.2014 року ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку (кадастровий номер 5324087705:05:002:0311) загальною площею 0,0026 га для будівництва індивідуального гаража в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка знаходиться під самочинно забудованим гаражем. Також вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 10).

15.11.2014 право приватної власності на вищезазначену ділянку було зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з державного реєстру права власності на нерухоме майно від 15.11.2014 року №29540765 (а.с. 34). Підставою виникнення права власності стало свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 15.11.2014 року (а.с. 33).

Згідно звіту про проведення технічного обстеження будівлі гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 21.02.2023 року, за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації, а також відповідність державним будівельним, пожежним, санітарним та гігієнічним нормам (а.с. 19-32).

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 20.02.2023 року, ознака надійної та безпечної експлуатації об`єкта (гаража, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) можлива (а.с. 16-18).

Відповідно до статті 16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з положеннями статті 328Цивільного кодексуУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 317Цивільного кодексуУкраїни власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321Цивільного кодексуУкраїни право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно зі статтею 392Цивільного кодексуУкраїни власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї правової норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

При цьому, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Такий висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах: від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04 червня 2018 року у справі № 640/13030/16-ц (провадження № 61-1073св17) та від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17 (провадження № 61-39346св18).

Так, позивачем надані відомості про його зверненням до Державної інспекції архітектури та містобудування України та Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з метою оформлення права власності на гараж.

Згідно відповідіДержавної інспекціїархітектури тамістобудування Українивід 13.10.2023року №2214/04/18-23,право власностіна самочиннозбудоване нерухомемайно можебути зарішенням судувизнане заособою,яка здійсниласамочинне будівництвона земельнійділянці,що небула їйвідведена дляцієї мети,за умовинадання земельноїділянки увстановленому порядкуособі підуже збудоване нерухоме майно (а.с. 71-73).

Як вбачається з відповіді Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01.11.2024 року №02-13/2820, позивачу відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень на проектування Для визнання права власності на самочинно збудоване майно рекомендовано звернутися до суду (а.с. 39).

Як встановлено судом, позивачу у визначеному порядку було надано земельну ділянку, на якій розташований самочинно збудований гараж, цільове призначення цієї земельної ділянкидля будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 33).

Даним самочинним будівництвом права інших осіб не порушені.

Тому відповідно до вимог ч.5 ст.376 ЦК України, суд може на вимогу позивача визнати за ним право власності на самочинно побудований гараж.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,263-265,352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинно збудований гараж задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право власності на гараж, площа забудови - 24,8 м2, загальною площею - 20,3 м2, основна площа - 20,3 м2, будівельний об`єм - 65 м3,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г. Путря