Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
№ 2- 6606\10
18.11. 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі :
головуючої судді Зайцевої С.А.
при секретарі Солодовник О.В.,Язикової А.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
за участю представника відповідача Каліущенко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП « Донвуглереструктуризація», Державного підприємства « З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств « Укрвуглеторфреструктуризація » - ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» « про стягнення заробітної плати та моральної шкоди «,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача,вказавши,що наказом № 99 /ак 2003 року вона була прийнята до Пролетарської дирекції з ліквідації шахт юрисконсультом 1-й категорії. Пізніше, при неодноразовій реорганізації, Пролетарська ДЛШ була Управлінням ДЛШ, а з 29.02.2008 року Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт. Наказом № 64/к від 30.06.2010 року вона була звільнена за скороченням штату працівників за ст..40 ч.1. п.1 КЗпП України .При звільнені їй не виплатили всіх сум від підприємства в день звільнення та була заборгованість по заробітній платі з квітня по травень 2010 року ,яку їй виплатили тільки 27.07.2010 року , а останні виплати вона отримала тільки 02.08.2010 року ,тобто через місяць після звільнення. Просила стягнути з відповідача суму затримки виплати заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 2185 грн.70 коп. та суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн.,так як через несвоєчасну виплату заробітної плати з вини відповідача були порушені усі її плани у зв*язку зі звільненням, на початку червня 2010 року вона знаходилася на лікарняному, та була відсутня можливість повному мірою приймати ліки та пройти обстеження. Крім того , адміністрація підприємства несвоєчасно постановила наказ про звільнення не 30.06.2010 року ,а тільки через тиждень, та вимагали від неї ,щоб не зверталася до суду у зв*язку з затримкою виплати заробітної плати. Крім того, прохали написати заяву про щорічну відпустку ,що вона і зробила ,а потім 1,2,3 липня складали акти ,що вона не виходить на роботу ,тоді як, строк закінчення роботи після попередження про звільнення у зв*язку зі скороченням штату фактично настав 21.06.2010 року, тобто у зв*язку з незаконними діями ,не виплатою належних їй грошових коштів по заробітній платі,своїми діями відповідач принижував її гідність,та винними діями відповідача грубо порушено трудове законодавство ,що спричинило їй моральні страждання. Позивачка надала уточнення за позовною заявою та просила, у зв*язку з тим, що вказане підприємство, до якого вона звернулася з позовом, не є юридичною особою, а лише відокремленим підрозділом, притягнути до участі у справі належного відповідача ДП «Донвуглереструктурізація» та стягнути з ДП « Донвуглереструктурізація» суму 2195 грн.70 коп. за затримку виплати заробітної плати та 3000 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні позивачка просила стягнути з відповідача ДП « Укрвуглеторфреструктуризація « суму затримки виплати заробітної плати у розмірі 1541 грн. 89 коп. та суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн., поясняючи, що з повідомленням про скорочення штату по підприємству вона була ознайомлена 19.04.2010 року та одразу повідомила адміністрацію про те, щоб вони готували її документи на звільнення та своєчасну виплату розрахунку при звільненні. Адміністрації підприємства було достатньо часу - два місяці для її звільнення - а не місяць після її звільнення. Крім того,вважає,що на звільнених працівників повинен бути окремий список, а не загальний список працівників по заробітній платі ,як убачається з наданого реєстру по зарахуванню суми за червень 2010 року № 73 ,де вказане її прізвище. Усі вказані раніше непорозуміння є винними діями підприємства ,тому просила задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник відповідача Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП « Донвуглереструктуризація» позовні вимоги не визнав ,пояснивши,що ДП» Донвуглереструктуризація» не є належним відповідачем за позовом,так як позивачка ОСОБА_1 звільнена 30.06.2010 року за скороченням штату працівників за ст..40 ч.1.п.1. КЗпП України іншим підприємством « «Укрвуглеторфреструктуризація» ,про що свідчить запис у трудовій книжці. Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація» почала свою діяльність з 01.07.2010 року, після підписання розподільчого балансу з ДП» Донвуглереструктуризація» ,коли вже позивачка не працювала. Відповідно розподільчого балансу заборгованість по заробітній платі від ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» до ДП «Донвуглереструктуризація» не передавалася. Розрахункові суми при звільненні виплачувалися ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» за рахунок спеціального фінансування із Стабілізаційного фонду Державного бюджету України з метою виконання наказу Міністерства вугільної промисловості України від 02.04.2010 року № 99 « Про припинення діяльності ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» .При розрахунках проведених з позивачкою вини підприємства у затримці виплати розрахункових сум не має. Заробітна плата закривається на підприємстві після 30 числа місяця. Підприємство власних грошових коштів не має та фінансується з Державного бюджету України через міністерство вугільної промисловості, та у підприємства не було грошових коштів станом на 30.06.2010 року. Відповідно до колективного договору Донецької ВДЛШ ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» заробітна плата виплачується до 15 числа місяця, який слідує за звітним. При першому отриманні грошових коштів на рахунку підприємства ,нарахована заробітна плата (по день звільнення ) за червень 2009 року у сумі 1171 грн.57коп., була негайно виплачена позивачці.26.07.2010 року, позивачці додатково перераховувалися ще чотири середньомісячних заробітних плат вихідної допомоги .Винних дій ,які б могли б привести до затримки виплати розрахункових сум, підприємство не проводило, та, відповідно, не зобов*язані виплачувати середньомісячний заробіток та моральну шкоду позивачці за той період часу після звільнення позивачки, коли вона не працювала. Крім того, позивачка досягла пенсійного віку, звільнена у зв*язку з переходом на пенсію за скороченням та за липень 2010 року отримала пенсію не нижче прожиткового рівня, тобто із-за затримки виплат, передбачених колективним договором (додатковий заохочувальний платіж підприємства) не була позбавлена коштів для існування протягом 26 днів ,після яких підприємство виплатило їй 10586 грн.84коп. вихідної допомоги. Сама позивачка працювала юрисконсультом підприємства та знала про проблеми з фінансуванням підприємства у період роботи та про затримки виплати заробітної плати на 2-3 місяці та тільки на цих підставах ті 26 днів затримки ,за наявності на руках розрахункового листка за червень 2010 року,в якому нарахована вказана сума ,не могли спричинити позивачці моральні страждання. Крім того, позивака не використовувала свого права, передбаченого Законом України» Про відпустки» не вибувати до відпустки до отримання сум, та з 01.07.2010 року знаходилася за межами м. Донецька, що підтверджується заявою на щорічну відпустку позивачки та позивачці нарахована та виплачена сума 2365 грн.11 коп. компенсації за 33 дні проведеної нею у липні-серпні 2010 року відпустці.
У судове засідання представник відповідача Державного підприємства « З ліквідації збиткових вугледобувних,вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» не з*явився, належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, надали суду заперечення за позовом, в яких зазначили ,що не погоджуються із заявленими позовними вимогами позивачки ,просили повністю відмовити у задоволенні позову ,так як позивачка була прийнята на роботу в Пролетарську дирекцію з ліквідації шахт ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» з 10.11.2003 року, наказом ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» була звільнена за п.1. ст..40 КЗпП України у зв*язку з реорганізацією підприємства на підставі Наказу Мінвуглепрому України № 99 від 02.04.2010 року та з нею проведено повний розрахунок з виплатою вихідної допомоги та компенсації ,які передбачено колективним договором відповідача. Вимоги позивача щодо стягнення суми у зв*язку із затримкою проведення розрахунку при звільненні є безпідставними ,так як у даному випадку відсутня вина роботодавця в затримці здійснення розрахунку при звільненні позивача. ДП «Укрвуглеторфрестурктуризація» виконувало роботи, передбачені проектами ліквідації гірничих підприємств, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, кошти направлені на реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості. Виділення та розподіл грошових коштів на здійснення вказаної діяльності та утримання апарату підприємства, як замовника за вказаними роботами здійснюється за рахунок стабілізаційного фонду, згідно з паспортом бюджетної програми,що затверджено на 2010 рік Мінвуглепромом України. При звільненні позивачки у підприємства відсутні були грошові кошти для проведення з нею розрахунку. Про наявність заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства ,вони неодноразово повідомляли Мінвуглепром України, головного розпорядника бюджетних коштів. Листом Мінвуглепрому № 605 /02/03-02 від 02.07.2010 року на звернення підприємства повідомили,що відповідно до Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік» ,виконання заходів з ліквідації гірничих підприємств, у тому числі і оплата праці працівникам, зайнятим на цих роботах, здійснюється за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. При надходженні коштів Стабілізаційного фонду, погашення заборгованості із заробітної плати та виплати при звільненні, працівникам підприємства буде здійснено у першочерговому порядку. Як тільки грошові кошти поступили із Стабілізаційного фонду на розрахунковий рахунок підприємства, ними було повністю проведено розрахунок перед позивачкою. Згідно п.3. наказу Міністерства вугільної промисловості України № 99 від 02.04.2010 року припинено діяльність ДП « Укрвуглеторфреструктуризація», шляхом реорганізації-поділу на Державне підприємство «Донвуглереструктуризація», Обласна дирекція «Луганськвуглеторфреструктуризація» та ДП «Центрально Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація». Згідно п.9 вказаного наказу мінвуглепрому України новостворені підприємства є правонаступниками усіх прав та обов*язків, пов*язаних з діяльністю «ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» згідно з розподільчими балансами, 01.06.2010 року між ними та вказаними підприємствами були складені та підписані розподільчі баланси та акти приймання передачі кредиторської заборгованості, згідно яких підприємством було передано новоствореним підприємствам основні засоби, первинну документацію, кредиторську та дебіторську заборгованість . На даний час підприємство перебуває у стадії припинення, працівники з підприємства звільнені, у зв*язку з реорганізацією підприємства, господарська діяльність на підприємстві не ведеться, бюджетне фінансування діяльності, пов*язаної з ліквідацією гірничих підприємств, не проводиться на підприємстві, у зв*язку з чим відповідач не має можливості сплатити заявлені позивачкою грошові вимоги. Суд визнає неявку представника відповідача поважною та вважає можливим розгляду справи у його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно вимог ст.ст. 10,11,ч.2 ст.59, ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін ті інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так,у судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися трудові правовідносини.
Згідно ст..ст. 116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства,установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред*явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум,належних працівникові при звільненні,власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі,коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган,який виносить рішення по суті спору.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом № 99 а/к від 10.11.2003 року була прийнята в Пролетарську дирекцію з ліквідації шахт ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» юрисконсультом 1-ї категорії та наказом ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» № 64 /к від 30.06.2010 року звільнена за п.1. ст..40 КЗпП України з 30.06.2010 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі 3-х середнього заробітку. Запис у трудовій книжці завірений печаткою Відокремленого підрозділу Державного підприємства « Укрвуглеторфреструктуризація» «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» . (арк..с. 3,31-37,62-63) .
Згідно перевірених у судовому засіданні платіжних доручень та реєстрів зарахування сум заробітної плати (№9273,№9306) вбачається перерахування позивачці суми 1171,57 грн. нарахованої заробітної плати за червень 2009 року та 26.07.2010 року перерахунку 11758грн.41 коп. (арк..с.2329).
У судовому засіданні з достовірністю встановлено факт несвоєчасного проведення розрахунку з позивачкою по справі, що саме і не оспорювали відповідачі, а тільки підтвердили факт того, що при звільненні позивачки у підприємства були відсутні грошові кошти та саме при надходженні коштів зі Стабілізаційного фонду був проведений розрахунок з позивачкою, тому суд, перевіривши у судовому засіданні розрахунок позивачки (оклад 2195,70грн., у липні 23 робочих дня, ср.дн -2195,70 грн.: 23 =95,43 грн.Х 4 = 381,72 грн,2195,70 грн.- 381,72 грн. =1813,98 грн.,податок 15% =272 грн.09коп.(1813,98 грн-272,09 грн= 1541 грн.89коп.),який відповідає дійсності і не оскаржується відповідачами ,підтверджується наданими та дослідженими доказами та підлягає стягненню з відповідача ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» на користь позивачки у повному обсязі у сумі 1541 грн.89коп.
Згідно ст..233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті,міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня,коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки У разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Судом встановлено факт моральної шкоди ,яка виразилася у порушенні нормальних життєвих зв*язків позивачки, у результаті чого вона відчувала психічне страждання, неодноразово звертаючись до керівництва підприємства з проханням провести відповідні їй виплати, та відчувала психічне приниження її гідності, однак відповідного результату не було,у зв*язку з чим вона була змушена звернутися до суду з позовом, та суд розцінює вказаний факт , як вину роботодавця у порушенні трудових прав робітника. Позивачка не могла повно та своєчасно пройти курс обстеження та прийняти відповідні ліки ,та потребувала матеріальної допомоги у зв*язку з находженням її на лікарняному,що також підтверджується амбулаторною карткою хворого (арк..с.6-9). Враховуючи вину відповідача ДП « Укрвуглеторфреструктуризація», який спричинив шкоду та його фінансовий стан ,суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивачки у частині стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 грн.,та стягнути з відповідача на користь позивачки вказану суму моральної шкоди,спричинену тривалою затримкою розрахунку при звільнені, стягнувши з вказаного відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Згідно ст.88 ЦПК України суд вважає можливим віднести судові витрати за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст.116,117,233,237-1 КЗпП України, ст. ст.10,11,88,212,213,214,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП « Донвуглереструктуризація», Державного підприємства « З ліквідації збиткових вугледобувних,вуглепереробних та торфодобувних підприємств « Укрвуглеторфреструктуризація » - ДП « Укрвуглеторфреструктуризація» « про стягнення заробітної плати та моральної шкоди « задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства « З ліквідації збиткових вугледобувних,вуглепереробних та торфодобувних підприємств « Укрвуглеторфреструктуризація» -ДП « Укрвуглеторфреструктуризація», 03164 м. Київ, пр.. Ак.Палладіна, 46/2, ЄДРПОУ 35703830,р/р 26050060107245 в Київському ГРУ «ПриватБанку» ,МФО 321842 , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,яка народилася у с. Бігунь Овруцького району Житомирської області,яка зареєстрована та мешкає за адресою : 83110 АДРЕСА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 1541 грн.89 коп.,суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн.,а всього 4541 (чотири тисячі п*ятсот сорок одна) грн.89 коп.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Зайцева С.А.
Судове рішення № 12853227, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька) було прийнято 18.11.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-6606/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: