Ухвала суду № 128526919, 01.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.07.2025

Справа № 334/3090/25

Провадження № 2/334/2154/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Енергодарської міської ради про визнання права власності,

встановив:

представник позивача адвокат Чекменьов Д.М. звернувся до суду з позовом до Енергодарської міської ради, в якому просить визнати за позивачем права власності на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 78,34 кв.м. та житловою площею 46,7 кв.м.

Позов обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Енергодарської державної міської нотаріальної контори Запорізької області 03.12.1996 № 1-5927, квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 . Дане свідоцтво було зареєстроване у бюро технічної інвентаризації, про що свідчить відповідний запис на зворотному боці свідоцтва. Відповідно до технічного паспорта спірна квартира складається з 4-х кімнат загальною площею 78,34 кв.м. та житловою площею 46,7 кв.м. З метою подальшої реалізації прав власника щодо звернення за відшкодуванням шкоди, завданої країною-агресором, позивач звернувся 31.01.2025 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ із заявою № 64906709 про реєстрацію прав власності на квартиру. Однак 26.02.2025 отримав рішення № 77507020 про відмову в проведенні реєстраційних дій мотивоване тим, що: «… листом від 20.02.2025 № 074/676 Запорізька обласна військова адміністрація повідомила, що порушене у запиті питання опрацьовано з виконавчим комітетом Енергодарської міської ради. Згідно листа відповіді Енергодарської міської ради від 11.02.2025 № 02-33/0146 територія Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області з 04.02.2022 року тимчасово окупована, у зв`язку з чим, КП «Енергодарське БТІ» на теперішній час не функціонує …». Тому здійснити реєстрацію права власності на квартиру позивача з причин викладених в рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій не можливо.

Відповідач Енергодарська міська рада відзив на позов не подала.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.04.2025 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в загальному позовному провадженні. Призначене підготовче засідання. Ухвалою про призначення судового розгляду від 09.05.2025 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Чекменьов Д.М. у судове засідання не з`явились. Представником позивача подана заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Енергодарської міської ради в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечував проти задоволення позову.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, додані до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічний висновок, який відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, містить постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Суд встановив, що предметом спору у цій справі є визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Підставами позову є рішення державного реєстратора, яким відмовлено у державній реєстрації права власності позивача на спірну квартиру, що чинить перешкоди останньому у реєстрації його права власності на спірну квартиру в ДРРП.

Правовими підставами позову є статті 15, 16, 316, 328, 334, 392 ЦК України, статті 3, 10, 20 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як встановлено з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 31.01.2025 звернувся до державного реєстратора з заявою про проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

06.02.2025 державним реєстратором прийняте рішення про зупинення розгляду заяви № 77060562, з підстав неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державним реєстратором в порядку пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 06.02.2025 направлено запит до Запорізької обласної військової адміністрації. Листом від 20.02.2025 № 074-676 Запорізька обласна військова адміністрація повідомила, що порушене у запиті питання опрацьовано з виконавчим комітетом Енергодарської міської ради. Згідно листа-відповіді Енергодарської міської ради від 11.02.2025 № 02-33/0146 територія Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області з 04.02.2022 тимчасово окупована, у зв`язку з чим КП «Енергодарське БТІ» на теперішній час не функціонує. Враховуючи вищевказані обставини, виконавчий комітет Енергодарської міської ради позбавлений можливості надати запитувану інформацію.

З урахуванням вищезазначеного та відповідно до частини восьмої статті 18 Закону державним реєстратором прийняте рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 26.02.2025 № 77507020.

Статтею 657 ЦК України (в першій редакції) закріплено правило, за яким договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладався у письмовій формі і підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною третьою статті 209 ЦК України (у зазначеній редакції) передбачено, що нотаріальне посвідчення правочину могло бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідав загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу, тобто загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Дані норми кореспондується з нормами ЦК Української РСР в редакці,ї чинні станом на 03.12.1997, дату укладення договору купівлі продажу спірної квартири.

Враховуючи зазначене та те, що договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 03.12.1996 між ОСОБА_1 та третіми особами у письмовій формі, є нотаріально посвідченим та зареєстрованим у державному реєстрі правочинів, цей договір є дійсним, а отже право власності позивача на спірну квартиру, установленню не підлягає.

Разом з тим, у зв`язку зі змінною законодавства, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року № 192 «Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно» прийнято Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 9 червня 1998 року № 121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839. Інструкція втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року № 36 у зв`язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

За пунктами 1.5, 1.6 вказаної Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб було передбачено, що Державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства-бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності. За пунктами 2.1, 2.4, 2.5 Інструкції, реєстрація провадиться на підставі право встановлювальних документів (додаток 1) у такому порядку: а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники право встановлювального документа (оригінал та копію); б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис у реєстрову книгу; в) адреса об`єкта, що реєструється, записується в алфавітний журнал адрес; г) прізвище, ім`я та по-батькові фізичних осіб -власників нерухомого майна вноситься в алфавітний журнал або картку картотеки власників; д) на оригіналі право встановлювального документа робиться реєстраційний напис. Якщо на право встановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною такого документа. Після проведення первинної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна бюро технічної інвентаризації повинно здійснювати державну реєстрацію всіх змін у правовому стані цього об`єкта, тобто проводити поточну реєстрацію. Поточна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна-це реєстрація переходу права власності від одних власників до інших. Право встановлювальний документ, що свідчить про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна, не може бути зареєстрований в бюро технічної інвентаризації, якщо непроведена первинна реєстрація права власності на цей об`єкт. Відповідно до додатку №1 до Інструкції, до переліку право встановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна вказаною Інструкцією віднесено Договори купівлі продажу, міни, зареєстровані біржею (пункт 9 Додатку до Інструкції).

З наявного в матеріалах справи нотаріально завіреного договору купівлі-продажу спірної квартири, судом встановлено реєстраційний напис від 09.01.1997, вчинений Енергодарським БТІ, який у свою чергу, є підтвердженням реєстрації відповідного речового права, що виникло до 01.01.2013.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів статті 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач звернувся до суду з позовом до Енергодарської міської ради.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20)).

Даний позов не містить обставин (підстав позову), які б вказували на те, що Енергодарська міська рада має сумніви в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном. Навпаки у своїй заяві від 30.06.2025 представник відповідача зазначив, що він не заперечує проти задоволення позову.

Крім цього Енергодарська міська рада не може мати власного інтересу у межах існуючих правовідносин, оскільки позивач є належним власником спірної квартири і його право власності зареєстроване у встановленому законом порядку.

Однак з підстав позову можливо дійти висновку про те, що право власності позивача не визнається державним реєстратором, внаслідок чого останнім прийняте рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 26.02.2025 № 77507020.

Проте у постанові Верховного Суду України від 20 червня 2011 року у справі № 3-55гс11 викладений правовий висновок, відповідно до якого відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об`єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв`язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об`єкт нерухомого майна.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є власником спірної квартири, його право власності зареєстроване у встановленому законом порядку і не оспорюється відповідачем Енергодарською міською радою. Отже у даній справі відсутній об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При подачі позовної ОСОБА_2 в інтересах позивача був сплачений судовий збір у сумі 4512,32 гривень, який підлягає поверненню ОСОБА_2 з державного бюджету.

Керуючись статтями 255, 260, 268 ЦПК України, суд

постановив:

провадження у справі закрити за відсутністю предмета спору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 4512 (чотири тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 32 копійки, сплачений відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0.0.4314893128.1 від 16.04.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: зареєстроване АДРЕСА_2 , фактичне АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач Енергодарська міська рада, місцезнаходження: вул. Курчатова, буд. 11, м. Енергодар, Василівський район, Запорізька область, фактична адреса: пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20514818.

Суддя М.В. Фетісов