Ухвала суду № 128525933, 26.06.2025, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

26 червня 2025 року

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/8342/21

Провадження № 1-кп/635/159/2025

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Харківський районний суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12021221160000406 від 20 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 КК України.

У судовому засіданні обвинуваченим було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання обвинувачений послался на погіршення стану здоров`я, що на його думку є підставою для зміни запобіжного заходу.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Вислухавши клопотання захисника, прокурора, думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього докази, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення(ч. 3 ст. 331 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно вимог статті 177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчиняти інші кримінальні правопорушення та інше. Таким чином при зміні запобіжного заходу суд також виходить з вищевказаної мети.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Так, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26.07.2021 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.09.2021, який у подальшому неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.05.2025 строком до 19.07.2025.

Вказаною ухвалою суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк дії якої не закінчився було встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 КК України. Характер та фактичні обставини кримінального правопорушення свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_5 , оскільки він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушеннях. Санкція частини 2 статті 187 КК України, за якою він обвинувачується передбачає покарання у виді від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, санкція частини 2статті 185ККУкраїни передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, санкція частини 1 статті 357 КК України обмеження волі до трьох років. Вищевказане кримінальне правопорушення, зокрема передбачене частини 2 статті 187 КК України, відповідно до статті 12ККУкраїни відноситьсядокатегоріїтяжкихзлочинів. Обвинувачений не має законних джерел заробітку, відсутні міцні соціальні зв`язки, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

З огляду на конкретні обставини справи та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних стримуючих факторів, що може виключати наявність ризику переховування від суду.

Суд встановив, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, на шлях виправлення не став і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушень. Наявність судимості в даному випадку, суд розцінює, як одну з підстав для обґрунтування того, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Суд також врахував відсутність законних джерел заробітку, відсутність стійких соціальних зав`язків, за таких обставин, суд вважав доведеним ризик, пов`язаний з тим, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 наголосив на тому, що у нього погіршився стан здоров`я. Разом з тим, судом не встановлено що обвинувачений надалі не може утримуватися в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор». На підтвердження погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 надав аналіз крові №626/2 від 13.06.2025 на маркери вірусних гепатитів, з якого слідує, що антиген гепатиту В негативний, антиген до гепатиту С позитивний. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11829 ОСОБА_5 має повний діагноз неспецифічний виразковий колік, лівобічний колік, середньотяжкий перебіг, загастрення; хронічна постгеморагічна анемія, легкої ступені тяжкості. Разом з тим з наданих документів вбачається, що рекомендаціями лікаря є спостереження сімейного лікаря гастроентеролога за місцем утримання, режим харчування та дієта.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 за станом здоров`я не може надалі утримуватися в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та за необхідності вжити заходів для надання йому належної медичної допомоги.

Об`єктивних даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Ураховуючи наведене,на думкусуду,наразі не існує достатніхпідстав длязміни обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт,оскільки підстави,які булина часпродовження обвинуваченомузапобіжного заходу, продовжують існувати, а обставини на які посилаються сторона захисту є недостатнім для зміни раніше обраного запобіжного заходу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, звернути увагу адміністрації ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на можливість перевірки стану здоров`я ОСОБА_5 та за необхідності вжити заходів для надання йому належної медичної допомоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181, 183, 194, 197, 201, 333, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 в той саме строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали буде оголошений учасникам судового провадження 01 липня 2025 року.

Суддя ОСОБА_7