Постанова № 12852397, 07.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010                                                                                           № 33/233

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Шупик О.А.;

від відповідача 1– Завойська Т.В.

від відповідача 2 - не з’явився.

від третьої особи - не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мале приватне підприємство "СЕА"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2010

у справі № 33/233 ( .....)

за позовом                               Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування"

до                                                   Мале приватне підприємство "СЕА"

                                                  ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 107970,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до малого приватного підприємства “СЕА”, відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про відшкодування шкоди в прядку регресу в розмірі 107970,50 грн.          

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2010 року у справі № 33/233 припинено провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” суму збитків в розмірі 35000 грн. В іншій частині позов задоволено повністю.           

Стягнуто з Малого приватного підприємства “СЕА” (02094, м. Київ, вул. Краківська, 36/10 код ЄДРПОУ: 09130432) ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” (юридична адреса: 01025 м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, адреса для листування: 04073, м. Київ, пр.-т Московський, 9, БЦ “Форум Парк Плаза”, оф. №2-204, а/с 32, п/р 26507010601602 в ПАТ “Альфа-Банк” м. Києва, МФО 3000346, код ЄДРПОУ 30968986) суму збитків в порядку регресу в розмірі 72970 (сімдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят) грн. 50 коп.; судові витрати у розмірі 729 (сімсот двадцять дев’ять) грн. 67 коп. та 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 02307725) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Альфа Страхування” (юридична адреса: 01025 м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, адреса для листування: 04073, м. Київ, пр.-т Московський, 9, БЦ “Форум Парк Плаза”, оф. №2-204, а/с 32, п/р 26507010601602 в ПАТ “Альфа-Банк” м. Києва, МФО 3000346, код ЄДРПОУ 30968986) судові витрати у розмірі 350 (триста п’ятдесят) грн. 04 коп. та 76 (сімдесят шість) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Мале приватне підприємство «СЕА» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2010 року у справі № 33/233.

          Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наголошує на тому, що розрахунок розміру збитку повинен бути розрахований з суми 117 55536 грн., а не 157575,55 грн., як зазначено Позивачем в п.п.7.2. п. 7 «Визначення відновлювального ремонту» Розрахунку, та складає 80 180,44 грн. Однак, Позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування з суми 157575,55 грн., а суд не перевірив правильність здійсненого розрахунку, та не дав належної оцінки заперечень Відповідач 1, викладених у відзиві. При прийнятті судового рішення судом не з'ясовано питання, чи стосується прийняте у справі рішення прав та обов'язків інших осіб, які не залучено до участі у справі, а саме, працівника МПП «СЕА (Відповідач -1 ), який керував автомобілем Бережецького М.М., та чи не вплине дане рішення на його права та охоронювані законом інтересів, оскільки в силу вимог трудового законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 33/233.

          Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суду.

          Представником відповідача-1 подано клопотання в якому просить залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-1 Бережецького Миколу Миколайовича, який проживає за адресою: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 36/10 та зареєстрований за адресою м. Київ, вул. Мішуги, ј, кв. 155.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Бережецького Миколу Миколайовича. Розгляд справи призначено на 07.12.2010 року.

          03.12.2010 року Бережецьким Миколою Миколайовичем надано письмові пояснення по справі.

          В засідання суду, призначене на 07.12.2010 року відповідач-2 та третя особа повноважних представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

          Колегія суддів, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача - 2 та третьої особи враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача - 1, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Як вбачається з матеріалів даної справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, що 17.06.2009 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» та Гурковою Олександрою Володимирівною було укладено Договір страхування № 012.019098.076 за яким ПАТ “СК “Альфа Страхування” було застраховано майнові інтереси Страхувальника пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки “БМВ”, державний номер ВН 4979 ВО.

          Як вбачається з довідки ВДАІ з обслуговування Голосіївського району м. Києва 16.09.2009 року в м. Києві на вул. Боженка - вул. Федорова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Шкода Октавіа”, державний номер АА 4985 НТ, під керуванням Бережицького Миколи Миколайовича, що належить МПП “СЕА” та автомобіля “БМВ”, державний номер ВН 4979 ВО, під керуванням Гуркової (Киш) О.В.

          Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2009 року у справі № 3-10302/06, 16.09.2009 року о 17:30 хв. керуючи автомобілем “Шкода” д/н АА 4985НТ по вул. Боженка, на перехресті з вул. Федорова, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора, не пропустив автомобіль, що рухався в зустрічному напрямку, наслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем “БМВ” д/н ВН 4979ВО, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив вимоги пп. 16.6 ПДР України. Постановою суду визнано Бережецького Миколу Миколайовича винним у вчиненому правопорушенні передбаченого за ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

          Цивільно-правова відповідальність Гуркової Олександри Володимирівни була застрахована ЗАТ “СК “Альфа страхування”, що підтверджується полісом добровільного страхування наземного транспорту предметом якого є страхування наземного транспорту БМВ325, 2007 року випуску, державний номер ВН 4979.

          Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальником, позивачем була замовлена автотоварознавча експертиза.

          Згідно зі Звітом ЗАТ Український центр після аварійного захисту “Експерт – Сервіс” про визначення вартості матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу № 447 від 22.09.2009 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля БМВ 325 д.н. ВН 4979 ВО, в результаті його пошкодження при ДТП, без врахування втрати товарної вартості, складає: 117555,36 грн.

          Відповідно до страхового акту № 2679.206.09.01.01 від 26.11.2009 року та розрахунку до нього ПАТ “Альфа Страхування” вирішено виплатить Гурковій О.В. страхове відшкодування у розмірі 107970,50 грн.

          Позивачем виплачено Гуркову О.В. страхове відшкодування у розмірі 107970,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13881 та витягом із відомостей № 144 від 05.06.2009 року.

          Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

          Відповідно до п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

          В постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

          Таким чином, в зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, ПАТ “СК “Альфа Страхування” набуває право регресу до винної особи у ДТП, що відбулася 16.09.2009 року.

          Згідно з ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.          

          Колегія суддів не приймає додаткові докази подані Бережанским М.М., а саме: наказ від 17.09.2009 року №3 та пояснювальну записку від 17.09.2009 року та вважає, що вказані докази могли бути подані малим приватним підприємством «СЕА» суду першої інстанції.

          Крім того, МПП “СЕА” під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляло, що Бережанский М.М. використовував транспортний засіб - “Шкода Октавіа”, державний номер АА 4985 НТ без дозволу керівництва та його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

          Матеріалами справи встановлено, що Бережанский М.М., перебував з МПП “СЕА” у трудових відносинах, та під час ДТП виконував трудові обов'язки - МПП “СЕА”, а відтак у останнього виник обов’язок відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником.

          Також, нормами цивільного законодавства передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

          Оскільки, відповідач-1 не довів факт того, що шкоду транспортному БМВ державний номер ВН 4979 ВО, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача -1 суму збитків в розмірі 72970,50 грн.

          Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

          Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Згідно п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою собою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

          Відповідачем - 1 надано до матеріалів справи Договір № 716 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29 вересня 2008 року укладеного між ВАТ “НАСК “Оранта” та МПП “СЕА”. Об’єктом страхування є обов’язкове страхування ВАТ НАСК “Оранта” цивільно-правової відповідальності МПП “СЕА”.

          МПП “СЕА” застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, що підтверджується поліс № ВВ/8334780. Об’єктом страхування став транспортний засіб “Шкода Октавіа”, номер кузова ТМВВА 41Z18В158941.

          ВАТ HACK “Оранта” зобов'язане відшкодувати Позивачу матеріальну шкоду, яка була завдана в результаті ДТП, що мала місце 16.09.2009 року в межах ліміту відповідальності по Полісу, який становить 35 000 гривень 00 копійок.

          Згідно п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

          Як вбачається з матеріалів даної справи, в процесі розгляду справи судом першої інстанції, 18.08.2010 року відповідачем -1 повністю здійснено відшкодування в розмірі 35000,00 гривень на рахунок позивача.

          Враховуючи заяву позивача про закриття провадження у страві в частини стягнення з ВАТ НАСК “Оранта” суми збитків у розмірі 35000,00 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що провадження у справі підлягає припинення, оскільки відсутній предмет спору.

          Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та цілком законного висновку що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

          Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2010 року у справі № 33/233.

          Доводи наведені відповідачем-1 в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2010 року у справі № 33/233 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 33/233 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам та третій особі.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.12.10 (відправлено)