Ухвала суду № 128522538, 01.07.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"01" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2239/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянув матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЯ БУКІНГ», м. Харків про стягнення 9 774,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЯ БУКІНГ», м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 8 968,22 грн, пеню у розмірі 552,80 грн, 3% річних у розмірі 53,50 грн, інфляційні втрати 200,27 грн за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-99079-22 від 18 липня 2022 року. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Розглянувши позовну заяву з додатками, суд встановив, що така відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України, а відтак, на підставі статті 176 ГПК України, приймає позовну заяву до розгляду і відкриває провадження у справі.

Пунктом 4 частини 2 статті 176 ГПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Здійснивши аналіз вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що в порядку спрощеного провадження підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку критерієм для такого розгляду є саме ціна позову.

Згідно частини 1 статті 250 ГПК України визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що в даному випадку справа відповідає ознакам справи незначної складності (малозначні), наведеним в пункті 2 частини 5 статті 12 ГПК України, оскільки ціна позову складає 9774,79 грн, а відтак для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність у проведенні судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, суд на підставі частини 5 статті 252 ГПК України вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також, абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з ч. 8 ст. 6 ГПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

За приписами ч. 5, 6, 7 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЯ БУКІНГ» зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі по тексту - ЄСІТС).

Однак, як було встановлено судом, на момент прийняття судом даної ухвали відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЯ БУКІНГ» не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи. Тому, з огляду на вимоги ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність повідомити відповідачу про обов`язок зареєструвати такий електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Керуючись статтями 6, 8, 12, 42, 162, 164-167, 176, 232-236, 249, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі № 922/2239/25.

2. Розгляд справи № 2239/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. Встановити відповідачеві, згідно статті 251 ГПК України строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзивів на позов.

4. Встановити позивачеві, згідно статті 251 ГПК України строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

5. Встановити відповідачеві, згідно статті 251 ГПК України строк 5 днів на подання до суду заперечення на відповідь на відзив з дня її отримання.

6. Повідомити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕЯ БУКІНГ» про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

7. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 01.07.2025 року.

СуддяП.В. Хотенець