Рішення № 12852160, 05.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2010 р.Справа № 5/52-1384 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром.", вул.. С. Будного, 3, м. Тернопіль, 46027

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. С.Будного, 3а, м. Тернопіль

За участю представників від:

Позивача: Якимів У.М. –представник (довіреність від 03.08.2010р.);

Відповідача: Мартинюк І.М.- представник (доручення №117 від 02.11.2010р.).

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" –28604грн.40коп., з них: 26970грн.65коп. боргу за поставлений товар, 1170грн. 45коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 463рн.30коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень повноважного представника в судовому засіданні, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору №1 на постачання виробів від 01.01.2008р. в частині оплати товару переданого останньому протягом січня-квітня 2010 року на виконання умов даного договору згідно видаткових накладних, засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 26970грн. 65коп., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також нараховану пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що відповідач частково погасив заборгованість за отриманий від позивача товар, проте підтверджуючих документів суду не подав.

Для надання сторонам можливості надати суду додаткові документи в обґрунтування відповідно їхніх вимог і заперечень, в судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.11.2010р. до 05.11.2010р. до 12год. 00хв.

Після перерви відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнають частково, посилаючись на те, що на момент подачі позивачем позовної заяви відповідачем були здійснені проплати за отриманий товар на загальну суму 5500грн. 00коп., підтвердивши зазначене платіжними дорученнями №10047 від05.05.2010р., №10253 від 20.05.2010р. та №10269 від 21.04.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні часткову оплату відповідачем заборгованості за одержаний товар підтвердила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

01 січня 2008 року між сторонами укладено договір №1 на постачання виробів, далі –договір, згідно з умовами пункту 1.1. якого Постачальник (позивач по справі) зобов'язується продавати Покупцю (відповідачу по справі) продукцію - хлібобулочні, кондитерські, макаронні та інші вироби (надалі –товар), а Покупець прийняти і оплатити товар.

П.2.2 сторони встановили, що кількість, асортимент товару погоджується сторонами додатково на підставі письмових замовлень покупця.

Згідно п. 6.1.1. Договору покупець зобов’язується в повному обсязі провести оплату за товар згідно замовлення за 14 (чотирнадцять) календарних днів після отримання згідно умов п.2.2.

П.7.1 сторони встановили, що для звірення та завершення розрахунків сторін кожного місяця проводиться взаємозвірка розрахунків.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору протягом січня-квітня 2010 року на замовлення покупця по накладних, копії яких знаходиться в матеріалах справи, поставляв відповідачу до його торгових точок хліб та хлібобулочні вироби (надалі товар). Факт одержання відповідачем товару підтверджується підписом його представника та відтиском печатки товариства у видаткових накладних у графі "отримав".

Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов’язань щодо оплати отриманого товару виконував не своєчасно та в неповному обсязі, в зв"язку з чим станом на 30 квітня 2010 року в нього виникла заборгованість в сумі 26970грн.65коп. Дана сума боргу підтверджується підписаним сторонами та завіреним печатками товариств актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за квітень 2010 року.

Окрім того, позивач стверджує, що незважаючи на неодноразові звернення до відповідача з вимогами погасити заборгованість за отриманий ним товар, на день звернення з позовом в суд дана заборгованість залишена непогашеною і за відповідачем рахується борг в сумі 26970грн.65коп.

Однак, як слідує із наданих відповідачем платіжних доручень №10047 від 05.05.2010р., №10253 від 20.05.2010р. та №10269 від 21.04.2010р., відповідач, в рахунок оплати за отриманий в квітні 2010 року товар, перерахував позивачу в загальному 5500грн.00коп., про що не заперечив повноважний представник позивача у судовому засіданні, а відтак позов в частині стягнення цих коштів і відповідно в частині нарахованих пені в сумі 105,06грн. та відсотків за користування чужими коштами в сумі 238,68грн на цю суму, заявлений безпідставно та задоволенню не підлягає.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 21470грн.65коп

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 21470грн.65коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 8.2.1. договору та з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, у вигляді сплати пені, що за період, вказаний позивачем в розрахунку - з 14.06.2010р. по 16.07.2010 року становить 358грн.24коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів невстановлений договором або законом, відповідно до п. 8.2.2. договору покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару сплачує на користь постачальника 48 (сорок вісім) річних від простроченої суми що за період, вказаний позивачем (14.06.2010р. -16.07.2010р.) становить 931грн. 77 коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України та ст.ст.33,34 ГПК України позов в частині стягнення 21470грн. 65 коп. боргу, 358грн. 24 коп. пені та 931грн. 77 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул.. С.Будного, 3а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 31490840 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпом", вул.. С.Будного, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 30836947 - 21470грн.65коп. боргу, 358грн.24 коп. пені та 931грн.77коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 227грн.61коп. витрат по сплаті державного мита, 187грн.79коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.          В решті позову –відмовити.

Суддя                                                                                          

Повне рішення складено "12".11.2010р.