Рішення № 12852069, 07.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10                                                                                           Справа№ 28/88

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ, в особі відділення «Львівська регіональна дирекція»Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Боардвей», м.Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Сервіс», м.Львів

про стягнення солідарно заборгованості в сумі 537408,49 доларів США

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Мовчко А.О.- юрисконсульт юридичного відділу

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 07.12.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2010 року.

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ, в особі відділення «Львівська регіональна дирекція»Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боардвей» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Сервіс»про стягнення солідарно заборгованості в сумі 537408,49 доларів США.

Ухвалою від 25.08.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 14.09.2010 р. Розгляд справи відкладався, причини та підстави наведені у відповідних ухвалах суду.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 03.11.2010р. у зв’язку із хворобою судді Морозюка А.Я. справу №28/88 передано для розгляду судді Манюку П.Т. Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 15.11.2010р. у зв’язку із виходом на роботу судді Морозюка А.Я. справу №28/88 передано для розгляду судді Морозюку А.Я.

Ухвалою від 18.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 07.12.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Зокрема зазначив, що між банком та ТзОВ «Боардвей» 27.07.2007 року укладено кредитний договір №38/01/07, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 680 000 доларів США на строк до 25.07.2014 р. Позичальник зобов’язувався сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом в обсязі, строки та в порядку згідно з Графіком погашення кредиту, визначеному в Додатку №1 до кредитного договору. Позичальник свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, а саме не сплачував кредит, відсотки за його користування у термін, визначений Графіком погашення кредиту. В результаті невиконання умов договору у позичальника виникло зобов’язання достроково погасити суму кредиту, яка станом на 06.08.2010 р. становить 488204,00 доларів США та сплатити відсотки за користування кредитом за період з 01.11.2009 р. по 06.08.2010 р. в сумі 42113,54 доларів США. Також позичальнику нараховано пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 01.11.2009 р. по 06.08.2010 р. в сумі 4560,09 доларів США та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 2530,87 доларів США. В якості забезпечення виконання зобов’язань позичальника перед банком за кредитним договором №38/01/07 від 27.07.2007 року, між банком та поручителем - ТзОВ «НЕО-Сервіс»укладено договір поруки №38/01/07-п від 27.07.2007р., за умовами якого, зокрема у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком солідарно.

В судове засідання відповідач 1 явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не заперечив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач 2 явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, вимог ухвал суду не виконав, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В судовому засіданні, яке відбулося 14.09.2010 року, представник відповідача 2 усно проти позову заперечив, але не навів обгрунтування підстав та мотивів заперечень проти позову.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», згідно пункту 1.1 статуту ПАТ «ВТБ Банк», зареєстрованого в новій редакції 29.07.2010 року (банк,позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Боардвей»(позичальник, відповідач 1) 27.07.2007 року укладено кредитний договір №38/01/07 з Додатком № 1. В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 03.10.2008 року про внесення змін до кредитного договору №38/01/07 від 27.07.2007 року, додаткову угоду №2 від 09.07.2009 р. та додаткову угоду №3 від 10.11.2009 р. до кредитного договору № 38/01/07 від 27.07.2007 р.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів(кредиту) в сумі 680000 доларів США з платою за користування кредитом 12% річних та строком користування кредитом до 25.07.2014 року.

Додатковою угодою №1 від 03.10.2008 р. про внесення змін до Кредитного договору №38/01/07 від 27.07.2007 року сторони погодили плату за користування кредитом в розмірі 14% річних.

На виконання своїх зобов’язань за кредитним договором №38/01/07 позивачем(банком) було надано відповідачу 1(позичальнику) грошові кошти в сумі 680 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № TR.12119.1 від 30.07.2007р., який міститься в матеріалах справи.

Розділом 4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути банку отриманий кредит в повному обсязі в строк та в порядку встановленому кредитним договором (п. 4.1), та сплатити плату за користування кредитом в розмірі та порядку встановлених кредитним договором (п.4.2).

Додатком № 1 до договору сторони погодили графік погашення заборгованості по кредиту щомісячними сумами, з остаточним погашенням всієї суми кредиту до 25.07.2014 року.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору(в редакції додаткової угоди №2 від 09.07.2009 р.), перерахування банку плати за користування кредитом на рахунок в розмірі, встановленим п.1.1 кредитного договору, здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадках, зокрема: несплати плати за користування кредитом (в т.ч. неналежної сплати).

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, відповідач 1(позичальник) припинив погашення кредиту згідно графіку погашення з лютого 2010 року. Станом на 06.08.2010 року його заборгованість по кредиту становить 488204,00 доларів США. Доказів зворотнього суду не представлено. Тому вимога позивача щодо дострокового погашення суми кредиту в розмірі 488204,00 доларів США з посиланням на п. 4.4. кредитного договору № 38/01/07 відповідає приписам ч. 2 ст. 1050 ЦК України та підлягає до задоволення.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача 1(позичальника) по погашенню відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2009 р. по 06.08.2010 р. складає 42113,54 доларів США і підлягає стягненню.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, що передбачено ст. 546 Цивільного кодексу України. Одним із видів неустойки є пеня.

           Відповідно до п. 9.1 кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідачу 1 нараховано пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 01.11.2009 р. по 02.08.2010 р. в сумі 4560,09 доларів США та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 2530,87 доларів США.

Приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” передбачено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Так як розрахунок пені було здійснено за період що перевищує 6 місяців, а в кредитному договорі не передбачено нарахування пені за період, що перевищує встановлений ч.6 ст. 232 ГК України, судом зроблено перерахунок пені з врахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, за результатами якого пеня нарахована в межах 6 місяців(з 07.02.2010 року по 06.08.2010 року) за порушення строків повернення кредиту складає 3895,21 доларів США, пеня нарахована в межах 6 місяців(з 07.02.2010 року по 06.08.2010 року) за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом складає 2245,19 доларів США.

Тому, позовні вимоги є частково обґрунтованими, в частині стягнення 488204,00 доларів США - заборгованості по кредиту, 42113,54 доларів США –відсотків за користування кредитом, 3895,21 доларів США- пені за порушення строків повернення кредиту, 2245, 19 доларів США –пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом. В решті частині вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.8.5 кредитного договору, погашення кредиту та сплата плати за користування кредитом може здійснюватися поручителем, майновим поручителем, гарантом.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором №38/01/07 від 27.07.2007 р, між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», згідно пункту 1.1 статуту ПАТ «ВТБ Банк», зареєстрованого в новій редакції 29.07.2010 року (банк,позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕО-Сервіс»(поручитель, відповідач 2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Боардвей»(позичальник, відповідач 1), укладено договір поруки №38/01/07-п від 27.07.2007 р. В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 08.07.2009 року до договору поруки №38/01/07-п від 27.07.2007 р.

Відповідно до п. 1 договору поруки, поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені ,штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №38/01/07 від 27.07.2007 р. та будь якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов’язання).

Пунктами 4 та 5 договору поруки передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Приписами ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 488204,00 доларів США - заборгованості по кредиту, 42113,54 доларів США –відсотків за користування кредитом, 3895,21 доларів США- пені за порушення строків повернення кредиту, 2245, 19 доларів США –пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 193, 232 Господарського кодексу України, 526, 546, 553, 554, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити частково.

2.           Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боардвей»(79018, м. Львів, вул. Федьковича, 58, кімната 3-03, ідентифікаційний код 33981308) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-Сервіс»(79005, м. Львів, вул. Князя Романа, 34/1, ідентифікаційний код 31145017) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код 14359319), в особі відділення «Львівська регіональна дирекція»Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(79007, м. Львів, вул. Данилишина, 4, ідентифікаційний код 14359319) 488204 доларів США 00 центів –основного боргу, 42113 доларів США 54 центи - відсотків за користування кредитом, 3895 доларів США 21 цент –пені за порушення строків повернення кредиту, 2245 доларів США 19 центів – пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 3226 доларів США 22 центи –державного мита, 235 грн 58 коп –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя