Рішення № 12851947, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/29214.12.10 За позовом Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ»

Про стягнення 13 571,03 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь:

Від позивача не з’явився

Від відповідача Шумська О.В. –представник за довіреністю № б/н від 11.08.09.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті послуги за Договором № 987 від 17.01.08. в розмірі 13 571,03 грн. (13368,97 грн. –основний борг, 202,06 грн. - пеня).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті отриманих комунальних послуг.

Крім того, позивач в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позовних вимог просить суд постановити рішення, яким накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.10. порушено провадження у справі № 30/292; розгляд справи було призначено на 12.10.10. о 12-20.

Представником відповідача 12.10.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/292 відкладено на 04.11.10. о 10-50.

В судовому засіданні 04.11.10. представником відповідача було подано письмові пояснення по справі № 30/292, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки, за твердженням відповідача, Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»фактично не надавались належним чином комунальні послуги, та не здійснювалось утримання будинку та інженерних мереж (комунікацій).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/292 відкладено на 18.11.10. о 10-30.

В судовому засіданні 18.11.10. представником відповідача було подано клопотання про витребування від позивача: методики розрахунку нарахування плати за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та вивезення сміття; перелік робіт (витрат) які входять до експлуатаційних витрат; документальне обґрунтування підстав для нарахування експлуатаційних витрат.

Заявник обґрунтовує своє клопотання тим, що зазначені докази можуть підтвердити фактичне нездійснення позивачем роботи з утримання житлового будинку, або часткове чи неналежним чином її здійснення. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/292 відкладено на 25.11.10. о 09-30.

В судовому засіданні 25.11.10. представником позивача було подано письмові пояснення по справі № 30/292, відповідно до яких Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 13571,03 грн.

В судовому засіданні 25.11.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву з 25.11.10. по 02.12.10.

30.11.10. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та посилається на те, що позивач не надав жодного документального підтвердження виконання робіт щодо утримання будинку і прибудинкової території (наданий розрахунок є переліком послуг які можуть надаватись позивачем щодо утримання загальних площ приміщень з зазначенням вартості цих робіт), комунальні послуги значний період часу не споживались відповідачем внаслідок тимчасової відсутності працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ», а в той період коли вказані послуги споживались вони неналежно надавались внаслідок чого майну відповідача було завдано збитків.

В судовому засіданні 02.12.10. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

В судовому засіданні 02.12.10. представник відповідача проти позову заперечує.

В судовому засіданні 02.12.10. представником позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про продовження строку розгляду спору у справі № 30/292.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.10. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/292 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 02.12.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.12.10. о 11-00.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, викладене в прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Але, як вбачається з матеріалів справи, заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/292.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.08. між Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(далі –КП «Липкижитлосервіс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ»(далі –Власник) укладено Договір № 987 на комунальні послуги та участь власника приміщення в експлуатаційних витратах власника будинку (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1), згідно з договором купівлі-продажу від 17.01.08., Власник займає приміщення в буд. №16-18/29, по вул. Івана Мазепи, загальною площею 212,6 кв. м, споживає, а КП «Липкижитлосервіс»забезпечує Власника комунальними послугами.

Згідно п. 2.1.1 Договору передбачено, що КП «Липкижитлосервіс»зобов’язалось забезпечити Власника приміщення комунальними послугами в приміщенні (будинку) у відповідності до п. 8 цього Договору.

Відповідно до п. 2.4.1 Договору, Власник зобов’язаний щомісячно сплачувати КП «Липкижитлосервіс»плату за комунальні послуги, а також вартість фактичних витрат по технічному обслуговуванню інженерного обладнання (відшкодування внутрішньо-будинкових мереж).

Згідно з п. 2.4.2 Договору, Власник несе витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов’язаних з його експлуатацією і ремонтом (пропорційно займаній площі).

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено, що розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), холодної води та інше, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

Як визначено п. 4.2 Договору, плата за комунальні послуги вноситься Власником на рахунок КП «Липкижитлосервіс»за попередній місяць до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 8.1 Договору, в спірному приміщенні наявні наступні комунальні зручності: холодна вода, гаряча вода, центральне опалення, вивіз сміття, технічне обслуговування мереж, експлуатаційні витрати.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено заборгованість по житлово-комунальним послугам в розмірі 13368,97 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір на комунальні послуги № 987 від 17.01.08. є договором про надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт надання позивачем відповідачу комунальних послуг та понесення експлуатаційних витрат підтверджується доданими до матеріалів справи доказами: розшифровками рахунків наданих послуг.

Відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг, відповідачем в повному обсязі не здійснені. Відповідач зобов’язання за Договором в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за надані йому послуги належним чином не виконав, в результаті чого за ним виник борг перед позивачем в сумі 13368,97 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду та розгляду справи, заборгованість відповідачем погашена не була.

Посилання відповідача на те, що позивач належним чином не здійснює роботи з утримання будинку, не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються предмету спору у даній справі.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 3.1 Договору, сторонами було погоджено, що термін дії даного Договору становить з 18.01.08. по 18.01.11.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Таким чином, з наведеного вбачається, що зміст господарського договору складає сукупність умов, на яких він укладений.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 214 Цивільного кодексу України встановлено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 987 від 17.01.08. станом на день розгляду даної справи є дійсним, а це означає, що сторони повністю погоджуються з його умовами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»щодо стягнення з відповідача 13368,97 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 4.3 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 202,06 грн. - пені.

Згідно п. 4.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату комунальних послуг, Власник крім заборгованості сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як вбачається з розрахунку пені позивача, останній нараховую пеню за період з грудня 2009 р. по травень 2010.

Оскільки, відповідно до п. 4.2 Договору, плата за комунальні послуги вноситься Власником на рахунок КП «Липкижитлосервіс»за попередній місяць до 25 числа поточного місяця, то фактичне порушення виконання зобов’язання відповідачем за грудень 2009 року починає обчислюватись від дня, що настає за днем, який є остаточним строком для виконання зобов’язання, тобто з 26.01.10.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму пені, внаслідок чого з відповідача на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»підлягає стягненню 184,53 грн. –пені, відповідно до обґрунтованого розрахунку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ СІ»(02160, м. Київ, проспект Возз’єднання, 1, код ЄДРПОУ 31350429) на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Івана Мар»яненка, 7, код ЄДРПОУ 05756837) 13368 (тринадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 97 коп. –основного боргу, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 53 коп. –пені, 135 (сто тридцять п’ять) грн. 53 коп. –державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 70 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 17 (сімнадцять) грн. 53 коп. пені –в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 15.12.10.