Рішення № 12851929, 09.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/38709.12.10 За позовом                    Державного підприємства Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр

До                              1) Національної телекомпанії України

2) Державного комітету телебачення та радіомовлення України

( Держкомтелерадіо)

Треті особи 1) Міністерство фінансів України

без самостійних          2) Державне казначейство України

вимог на стороні          3) Кабінет Міністрів України

відповідачів

Про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги –274484, 65 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Александров С. В. (дов. Вих.. № 02 від 11.01.2010р.)

Від відповідача 1) Костогризова Г.С. (дов. № 8-0/16/674 від 08.04.10р.)

2) Лісніченко О. В. (дов. № 2368/24/12 від 12.05.2010 р.);

                              Слинчук А.П. (дов. № 439/24/6 від 01.02.10р.)

Від третіх осіб 1) Наталич А. А. (дов. № 28030-09/16 від 10.09.2010 р.);

2) не з’явився

3) Нестеренко О. І. (дов. № 29-22/324 від 30.10.2010 р.).

Гаврищук А.В. (дов. № 29-22/90 від 18.03.10р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та регулятивну частини рішення по справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Національної телекомпанії України (далі по тексту - відповідач) про стягнення 274 484,65 грн. заборгованості за надані у 2009 році телекомунікаційні послуги за державним контрактом №193-40 від 25.02.2009 року та додаткової угоди №1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 29.09.2010 року. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний комітет телебачення та радіомовлення України (Держкомтелерадіо).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.10.2010 року у зв'язку з залученням до участі у справі іншого відповідача -Державний комітет телебачення та радіомовлення України (Держкомтелерадіо), попередньо виключивши його з числа третіх осіб, неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

У судовому засіданні 14.10.2010 року позивач надав додаткові документи по справі. Представник відповідача 2 у судовому засіданні надав відзив по справі та додаткові документи. Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 14.10.2010 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Третя особа 2 у судове засідання не з'явилась, витребуваних судом доказів не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Дослідивши у судовому засіданні 14.10.2010 року матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третю особу, яка не висуває самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України, оскільки рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язку щодо однієї з сторін, оскільки саме він затвердив Постанову КМУ №1040 від 30.09.2009 року "Про використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року розгляд справи був відкладений на 18.11.2010 року у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи 3, неявкою третьої особи 2, не поданням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

В судовому засіданні 18.11.2010 р. судом оголошувалась перерва до 02.12.2010 р. у зв’язку з необхідністю направлення судових запитів.

В судовому засіданні 02.12.2010 р. судом оголошувалась перерва до 09.12.2010 р. у зв’язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів по справі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»і постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб та контролю за їх виконанням», «Положенням про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 918 та наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 29.12.2008 р. № 364 між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, визначеним як довіритель, та відповідачем 1, визначеним як повірений, було укладено договір доручення № 168 - 40від 19.02.2009 р. (далі за текстом –договір доручення). Для виконання договору доручення довіритель, як генеральний державний замовник з виробництва та розповсюдження телепрограм делегував повіреному свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної договором доручення.

Відповідно до п. 3.1 договору доручення повірений зобов’язувався укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться: найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом –4038, 6 години; строки надання послуг: з 01 січня 2009 року по 23 вересня 2009 року (включно); вартість послуг складається з асигнувань загального фонду Державного бюджету України в межах обсягів державного замовлення і становить: 31500000, 00 грн.; порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя. Згідно пункту 7.1 договору доручення останній набуває чинності з моменту його підписання і розповсюджує свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2009 р. та діє по 23.09.2009 року, а у разі належного бюджетного фінансування, визначеного п. 3.2.3 договору доручення, договір діє по 31 грудня 2009 року.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб»між Державним комітетом телебачення та радіомовлення України та відповідачем 1 була укладена Додаткова угода № 1 до договору доручення від 19.02.2009 р., відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну контракту на 11520, 0 тис. грн.. за рахунок бюджетної програми КПКВ та викласти п. 3.1. у наступній редакції: найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом –5535, 5 годин; строки надання послуг: з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року; загальна вартість послуг на трансляцію телепрограм складається з асигнувань загального фонду Державного бюджету України в межах обсягів державного замовлення за КПКВ 1701150 та КПКВ і на моменту укладання додаткової угоди № 1 до договору доручення від 19.02.2009 р. становить: 43, 02 млн. грн.; порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору доручення від 19.02.2009 р. повірений зобов’язався укласти додаткові угоди з підприємствами Концерну РРТ та ВАТ «Укртелеком»до Державних контрактів на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2009 рів (далі –Контракти) про збільшення ціни Контрактів.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб»Кабінет Міністрів України постановив здійснити перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду у сумі 29230 тис. гривень за рахунок зменшення обсягу видатків за напрямом, передбаченим п. 12 ч. 1 ст.76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», і збільшення обсягу коштів за напрямом, передбаченим п. 22 ч. 1 ст. 76 зазначеного закону, із спрямуванням їх на безповоротній основі на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб. Забезпечити без попереднього погодження з Комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету: Міністерству фінансів –внесення відповідних змін до розпису державного бюджету; Державному казначейству – здійснення перерахування коштів Стабілізаційного фонду.

З метою недопущення порушення вимог Закону України від 26.12.2008 р. № 835 «Про Державний бюджет України на 2009 рік»в частині обов’язкового погодження з комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету здійснення перерозподілу напрямів використання коштів Стабілізаційного фонду Міністерство фінансів України не здійснювало заходи щодо внесення змін до розпису державного бюджету стосовно спрямування додаткових коштів на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

У 2009 р. Державне казначейство України не отримувало від Міністерства фінансів України, затвердженого в установленому порядку паспорту бюджетної програми та довідок про зміни до річного та помісячного розписів асигнувань спеціального фонду Державного бюджету України із питання спрямування на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб 29230, 0 тис. грн.. І тому відповідно Державне казначейство України не відкривало асигнування Державному комітету телебачення та радіомовлення України для оплати послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040.

Отже, фактично діюча постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб»виконана не була, і відповідно кошти перерозподілені також не були.

25.02.2009 р. відповідач 1, як замовник, на підставі згаданого вище договору доручення та довіреності Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України від 31.12.2008 р. № 7249/29/3 уклав з позивачем, як виконавцем, Державний контракт № 193-40 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2009 рік (далі за текстом - державний контракт).

Згідно п. 1.1 Державного контракту від 25.02.2009 р. останній був укладений відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням», «Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918.

Відповідно до п. 1.2 Державного контракту позивач, як виконавець, за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до Державного контракту зобов’язався надати відповідачу 1, як замовнику, телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік за програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Відповідач 1 за умовами державного контракту зобов’язався оплачувати надані послуги на умовах та в порядку викладених в державному контракті. Тобто, обов’язок замовити, оплатити та прийняти визначені державним контрактом послуги покладався саме на відповідача 1.

Відповідно до п. 3.1 державного контракту ціна контракту становить 740645, 72 грн. у тому числі ПДВ 20% в розмірі 123440, 95 грн., що відповідає вартості трансляції 4038,6 годин мовлення та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку № 1 до Державного контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною державного контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2009 р. у сумі 740645, 72 грн., що відповідає 4038,6 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 державного контракту обсяги послуги (кількість годин мовлення) та ціна державного контракту може уточнюватися шляхом укладання додаткових угод до державного контракту згідно з виділеним додатковим обсягом бюджетного фінансування.

Державного контракт від 25.02.2009 р. набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами, які виникли з 01.01.2009 р. і діє по 23.09.2009 р. включно(п. 7.1 державного контракту), а в разі додаткового бюджетного фінансування, дію контракту може бути подовжено по 31.12.2009 р., шляхом укладення додаткових угод до державного контракту (п. 7.2 державного контракту).

Оплата та порядок розрахунків за державним контрактом встановлені у п. п. 4.1 - 4.7 державного контракту, зокрема:

Виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем 1) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою) (п. 4.2 державного контракту). Згідно п. 2.2.1 державного контракту замовник (відповідач 1) зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів здавання –приймання послуг (надалі –Акти) в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Замовник (відповідач 1) протягом 4 робочих днів після отримання Актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує Акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю (позивачу) (п. 4.3 державного контракту).

За наявністю зауважень або заперечень по Актах, замовник (відповідач 1) протягом 4 робочих днів після отримання Актів складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються у судовому порядку (п. 4.4 державного контракту).

Щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем 1) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п. 4.7 державного контракту).

У зв’язку із збільшенням бюджетного фінансування, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб»між позивачем та відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду № 1 до державного контракту № 193-40 від 25.02.2009 р. на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2009 рік (далі за текстом –додаткова угода № 1 до державного контракту). Згідно п. 2 зазначеної додаткової угоди сторони домовились викласти п. 3.1 в такій редакції: ціна контракту становить 1015135, 96 грн. у тому числі ПДВ 20% в розмірі 169189, 33 грн., що відповідає вартості трансляції 5535, 5 годин мовлення та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку № 1 до Державного контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною державного контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2009 р. та кошти Стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, у сумі 1015135, 96 грн., що відповідає 5535, 5 годинам мовлення. Згідно п. 3 додаткової угоди № 1 до державного контракту дію державного контракту продовжено по 31.12.2009 р. включно.

На підставі укладеної із відповідачем 1 додаткової угоди № 1 до державного контракту позивач належним чином надавав послуги передбачені зазначеним контрактом відповідачу 1 по 31.12.2009 р. Проте, відповідач 1 не своєчасно і не в повній мірі розрахувався з позивачем за надані телекомуні5аційні послуги. Сума заборгованості відповідача 1, станом на 01.07.2010 р., складає 274484, 65 грн. за послуги надані у період з 21.09.2009 р. по 31.12.2009 р.

25.02.2010 р. цінним листом позивач направив відповідачу 1 Рахунки на оплату (№№ 703, 781, 851), Акти виконаних робіт у двох екземплярах та Зведення на оплату. Відповідач 1 дані рахунки не оплатив, другі екземпляри Актів не підписав та не повернув позивачу, протоколи зауважень або заперечень також не складалися та не направлялися відповідачем 1 позивачу.

З метою безпосереднього врегулювання спору відповідачу 1 була направлена претензія № 98 від 29.03.2010 р., на яку відповідь позивачем не тримана та за якою заборгованість не погашена.

Відповідач 2 зазначає в своєму відзиві, що невиконання державного замовлення у 2009 році не є залежною від нього обставиною, адже Комітет з питань бюджету не погодив перерозподіл коштів на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм. Таким чином, ціна договору доручення могла бути збільшена лише у випадку виділення додаткового фінансування із Стабілізаційного фонду на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Суд не погоджується з таким твердженням, адже додаткова угода до договору доручення укладалася саме на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1040 «Про використання у 2009 році коштів стабілізаційного фонду для оплати послуг з трансляції телепрограм, вироблених для державних потреб». Отже, на законодавчому рівні було підтверджено факт збільшення фінансування державного замовлення з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Відповідач-в1 у своєму відзиві зазначає, що позивачем не доведено факт надання послуг в період з 23.09.2009 р. по 31.12.2009 р., адже матеріали справи не містять узгоджених/підписаних сторонами актів.

Суд не погоджується з таким твердженням з наступних підстав. По-перше, відповідачем не надано протягом строку встановленого державним контрактом жодних зауважень та заперечень до направлених йому позивачем актів, тому суд вважає акти фактично узгодженими. По –друге, підтвердженням належного надання послуг згідно державного контракту за вересень-грудень 2009 року є те, що позивач є оператором телевізійного мовлення, який забезпечує трансляцію телепрограм більше ніж для дев'яноста відсотків населення України, тому факт надання позивачем телекомунікаційних послуг (трансляція програм „Першого” національного каналу) в вересні-грудні 2009 року визнається судом загальновідомим і відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України позивач в цій частині звільняється від доказування.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення на користь позивача вартості послуг з розповсюдження (трансляції) вироблених для державних потреб за вересень-грудень 2009 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 274484, 65 грн. підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У пункті 6 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 (надалі –Положення), зазначено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік .

Згідно пункту 11 Положення встановлено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету .

Пунктом 4 Положення Держкомтелерадіо України визначено як генерального державного замовника виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм.

У пункті 8 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 266 зазначено, що державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів: визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції; укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов'язання та відповідальність сторін .

Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов 'язки довірителя.

Зазначена норма кореспондується з приписом статті 239 ЦК України в якій зазначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Загальне визначення представництва міститься у ч. 1 ст. 237 ЦК України, а саме представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються, зокрема, не одержані управненою стороною доходи, які б вона одержала б у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 2 ст. 205 ГК України у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.

Частиною 2 статті 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України.

Бюджетне асигнування –повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету (п.7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

На підставі викладених норм чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов таких висновків. Питання затвердження чи коригування кошторису знаходиться у віданні відповідачів 1, 2, а не у віданні позивача та жодних управлінських функцій щодо коригування кошторису відповідача 1 позивач не має, оскільки відповідно до п. 15 „Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918, контроль за виконанням державного замовлення здійснюється генеральним державним та державними замовниками.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем 1 позивача про неможливості виконання зобов'язання за державним контрактом. Беручи до уваги, що відповідач 1 не повідомив позивача про відсутність бюджетного фінансування, а позивач не наділений повноваженнями здійснювати контроль за управлінською та внутрішньогосподарською діяльністю відповідача 1, суд дійшов висновку, що позивач не знав і не міг знати, що на час підписання додаткової угоди № 1 до державного контракту, не були внесені відповідні зміни до кошторису відповідача 1 на 2009.

Оскільки позивач на виконання умов державного контракту належним чином надавав відповідачу 1 телекомунікаційні послуги, вартість яких у розмірі 274484, 65 грн. відповідач 1 не оплатив, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 суми заборгованості за державним контрактом за надані телекомунікаційні послуги за період вересень-грудень 2009 року в розмірі 274484, 65 грн. є законними та обґрунтованими.

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги, пред’явлені до відповідача 2, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Державний контракт № 193-40 від 25.02.2009р. укладений між позивачем та відповідачем 1. Умовами контракту обов’язок оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги покладено на відповідача 1.

Проаналізувавши умови контракту № 193-40 від 25.02.2009р. суд встановив, що оскільки відповідач 2 не є стороною цього контракту, не виступає стороною зобов’язальних правовідносин, а відтак, невиконання відповідачем 1 своїх зобов’язань за контрактом по сплаті телекомунікаційних послуг не породжує наслідку виникнення зобов’язання відповідача 2 по сплаті таких послуг. Тому суд повністю відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача 2.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1 суми кредиторської заборгованості за державним контрактом, в сумі 274484, 65 грн. за надані послуги, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги до відповідача 1 підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907, з будь –якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного підприємства Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр (25001, м. Кіровоград, вул. Садова, 88, код ЄДРПОУ 20650935) 274484, 65 (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 65 коп. заборгованості за державним контрактом № 193-40 від 25.02.2009 р.

3.          Стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907, з будь –якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного підприємства Кіровоградський обласний радіотелевізійний передавальний центр (25001, м. Кіровоград, вул. Садова, 88, код ЄДРПОУ 20650935) 2744, 85 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн.. 85 коп. державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 14.12.2010 р.