Ухвала суду № 128519166, 01.07.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/816/21

номер провадження 1-кп/570/119/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року м.Рівне

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особі судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, щодо якої вирішується клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника особи, щодо якої вирішується клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

законного представника особи, щодо якої вирішується клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представників потерпілої ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11

під час судового розгляду кримінального провадження №12020180180000892 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 щодо вчинення у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №12020180180000892 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 щодо вчинення у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення надано, а судом досліджено, висновок стаціонарної комісійної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи №116 від 11 листопада 2020 року, проведеної відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - первинна експертиза №116 від 11 листопада 2020 року) (т.5 а.с. 119-125).

Як вбачається із змісту висновку зазначеної експертизи на вирішення експертів ставились, та були надані відповіді, на наступні питання:

1.Яка загальна психологічна характеристика ОСОБА_4 , індивідуально-психологічні особливості, чи є в структурі її особистості особливі емоційні і вольові сфери характеру, превалюючих психологічних установок, які могли суттєво вплинути на її поведінку під час обставин, що досліджуються в провадженні та чи могли індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_4 суттєво вплинути на характер показань останньої?

2.Чи знаходилась ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту, якщо так, то як він відобразився на її здатності у вказаний період часу усвідомлювати свої дії та керувати ними?

3.Чи знаходилася ОСОБА_4 в іншому емоційному стані і якщо так, то в якому саме, що суттєво вплинув на її свідомість та поведінку та як він міг вплинути на можливість давати звіт своїм діям і керувати ними?

4.Чи перебувала ОСОБА_4 в стані вираженого емоційного збудження, або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

5.Чи спроможна ОСОБА_4 з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, усвідомлювати реальний зміст власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки, а також правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні і давати про них відповідні показання?

6.Чи має ОСОБА_4 відхилення в психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання і якщо має, то якими саме є їх ознаки?

7.Чи страждає ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням, якщо так, то чи могла вона усвідомлювати свої дії і керувати ними під час скоєння інкримінованих їй дій?

8.Чи знаходилась ОСОБА_4 в момент скоєння злочину у тимчасово-хворобливому стані і чи могла вона усвідомлювати свої дії і керувати ними?

9.Чи перебувала ОСОБА_4 в особливому психоемоційному стані, зумовленому пологами після народження дочки та чи вплинув цей стан на здатність ОСОБА_4 розуміти значення своїх дій та керувати ними під час скоєння злочину?

10.Чи є ОСОБА_4 душевно хворою і чи потребує вона примусових заходів медичного характеру?

16 квітня 2025 року потерпіла ОСОБА_7 під час судового розгляду даного кримінального провадження подала до суду клопотання, в якому з урахуванням додаткових пояснень від 30 червня 2025 року, просить призначити у справі додаткову амбулаторну комплексну комісійну судово-психолого-психіатричної експертизи, проведення якої доручити ДУ "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України".

На вирішення вказаної експертизи просить поставити наступні запитання:

1. Чи знаходилася ОСОБА_4 на період вчинення протиправних дій, які полягають у протиправному заподіянні 05 вересня 2020 року смерті своєму чоловіку ОСОБА_12 , у вираженому емоційному стані, що вплинув на її поведінку? Якщо так то які особливості даного емоційного стану? Чи може такий емоційний стан розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання (фізіологічним афектом або іншим емоційним станом: стресом, фрустрацією, образою, гнівом, ревнощами, тощо)?

2. Чи знаходилася ОСОБА_4 на період вчинення протиправних дій, які полягають у здійсненні 05 вересня 2020 року закінченого замаху на заподіяння смерті своїй дочці ОСОБА_10 у вираженому емоційному стані, що вплинув на її поведінку? Якщо так то які особливості даного емоційного стану? Чи може такий емоційний стан розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання (фізіологічним афектом або іншим емоційним станом: стресом, фрустрацією, образою, гнівом, ревнощами, тощо)?

3. Чи страждала ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння протиправному заподіянні 05 вересня 2020 року смерті своєму чоловіку ОСОБА_12 на будь-який психічний розлад?

4. Чи страждала ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння у здійсненні 05 вересня 2020 року закінченого замаху на заподіяння смерті своїй дочці ОСОБА_10 на будь-який психічний розлад?

5. Чи могла ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння протиправному заподіянні 05 вересня 2020 року смерті своєму чоловіку ОСОБА_12 , за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії або керувати ними?

6. Чи могла ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння у здійсненні 05 вересня 2020 року закінченого замаху на заподіяння смерті своїй дочці ОСОБА_10 , за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії або керувати ними?

7. Чи могла ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння протиправному заподіянні 05 вересня 2020 року смерті своєму чоловіку ОСОБА_12 , за своїм психічним станом повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними?

8. Чи могла ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння у здійсненні 05 вересня 2020 року закінченого замаху на заподіяння смерті своїй дочці ОСОБА_10 , за своїм психічним станом повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними?

9. Чи страждає на даний час ОСОБА_4 будь-якими психічними захворюваннями, якщо так, то якими саме, та чи може вона в силу свого захворювання (захворювань) та психічного стану усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

Поряд з цим, 15 травня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про призначення додаткової стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, в якому вона просить проведення такої експертизи доручити експертам Львівської філії судових експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" та поставити на їх вирішення наступні питання:

1.Яка загальна психологічна характеристика ОСОБА_4 , індивідуально-психологічні особливості, чи є в структурі її особистості особливі емоційні і вольові сфери характеру, превалюючих психологічних установок, які могли суттєво вплинути на її поведінку під час обставин, що досліджуються в провадженні та чи могли індивідуально-психологічні особливості суттєво вплинути на характер показань останньої?

2.Чи знаходилась ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту, якщо так, то як він відобразився на її здатності у вказаний період часу усвідомлювати свої дії та керувати ними?

3.Чи знаходилась ОСОБА_4 в іншому емоційному стані і якщо так, то в якому саме, що суттєво вплинув на її свідомість та поведінку та як він міг вплинути на можливість давати звіт своїм діям і керувати ними?

4.Чи перебувала ОСОБА_4 в стані вираженого емоційного збудження, або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

5.Чи спроможна ОСОБА_4 з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, усвідомлювати реальний зміст власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки, а також правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні і давати про них відповідні показання?

6.Чи має ОСОБА_4 відхилення в психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання і якщо має, то якими саме є їх ознаки?

7.Чи страждає ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням, якщо так, то чи могла вона усвідомлювати свої дії і керувати ними під час скоєння інкримінованих їй дій?

8.Чи знаходилась ОСОБА_4 в момент скоєння злочину у тимчасово-хворобливому стані і чи могла вона усвідомлювати свої дії і керувати ними?

9.Чи перебувала ОСОБА_4 в особливому психоемоційному стані, зумовленому пологами після народження дочки та чи вплинув цей стан на здатність ОСОБА_4 розуміти значення своїх дій та керувати ними під час скоєння злочину?

10.Чи страждає на теперішній час ОСОБА_4 будь-якими психічними захворюваннями, що позбавляють її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то якими саме?

11.Чи є це психічне захворювання хронічним та тимчасовим?

12.Якщо страждає на таке захворювання, то чи може ОСОБА_4 за характером розладу психічної діяльності чи її психічного захворювання брати участь у судових засіданнях?

13.Чи потребує ОСОБА_4 застосування до неї примусових заходів медичного характеру? Якщо так, то яких саме?

В судовому засіданні прокурор клопотання про призначення додаткової стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи підтримала повністю, пославшись на обґрунтування викладенні в клопотанні просила доручити її проведення Львівській філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" та поставити на її вирішення питання вказані нею в клопотанні.

Потерпіла ОСОБА_7 та її представники в судовому засіданні клопотання про призначення додаткової амбулаторної комплексної комісійної судово-психолого-психіатричної експертизи підтримали повністю пославшись на обґрунтування викладенні в клопотанні просили доручити її проведення Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я" м. Київ та поставити на її вирішення питання вказані ними в клопотанні.

Захисник особи, щодо якої вирішується клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та її законний представник щодо проведення експертизи не заперечували, однак вказали, що на вирішення експертів необхідно поставити питання які стосуються необхідності застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та визначення їх виду з урахуванням її дійсного стану здоров`я на момент розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілої ОСОБА_10 повністю підтримав позицію захисника особи, щодо якої вирішується клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Ознайомившись із клопотаннями, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Однією із підстав призначення експертизи, передбачених ч. 2 ст. 242 КПК України, є визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

В силу положень ч.2 ст. 512 та ч.1 ст. 513 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Враховуючи положення ст. 513 КПК України, суд погоджується із твердженнями учасників судового провадження щодо необхідності, шляхом проведення відповідної додаткової експертизи, з`ясувати психічний стан здоров`я ОСОБА_4 та наявність підстав для застосування до неї примусових заходів медичного характеру саме на момент розгляду справи.

Поряд з цим, суд вважає безпідставними твердження потерпілої ОСОБА_7 та її представників і прокурора щодо необхідності та можливості, шляхом проведення відповідної додаткової експертизи, з`ясовувати психічний стан здоров`я ОСОБА_4 на момент вчинення нею 05 вересня 2020 року інкримінованих їй діянь відносно чоловіка ОСОБА_12 та дочки ОСОБА_10 . Суд прийшов до такого переконання, оскільки такий стан психічного здоров`я ОСОБА_4 був висвітлений у висновку первинної експертизи №116 від 11 листопада 2020 року та може бути встановлений лише шляхом проведення повторної, а не додаткової експертизи при наявності достатніх підстав вважати первинний висновок недостовірним або неналежним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи (п.1.2.13).

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи визначені Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року № 865 (далі по тексту - Порядок).

Згідно п.10 Порядку, предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до пунктів 6 та 8 Порядку, за формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною, за процесуальними ознаками - первинною, повторною, додатковою.

Аналізуючи зміст клопотання потерпілої і клопотання прокурора, суд приходить до переконання, що питання які стосуються психічного стану здоров`я ОСОБА_4 на момент вчинення нею 05 вересня 2020 року інкримінованих їй діянь відносно чоловіка ОСОБА_12 та дочки ОСОБА_10 не можуть бути поставленні та вирішені під час проведення додаткової експертизи, такі питаннями можуть бути поставленні на вирішення лише повторної судово-психіатричної експертизи.

Натомість, під час проведення додаткової експертизи можуть бути надані відповіді на питання, які не ставилися на вирішення первинної експертиза №116 від 11 листопада 2020 року, зокрема щодо стану психічного здоров`я ОСОБА_4 на даний час та наявності потреби на даний час застосування до неї примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ч.3 ст. 332 КПК України суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Окрім цього, враховуючи положення ч.2 ст.509 КПК України, а саме необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження ОСОБА_4 , суд приходить до переконання про необхідність призначення саме стаціонарної експертизи, яка згідно відомостей викладених у листі заступника генерального директора з судової експертизи ДУ "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" №15/02/678 від 12 травня 2025 року (т.13 а.с. 101) може бути проведена лише у Львівській філії судових експертиз зазначеної установи.

Частиною 2 статті 509 КПК України визначено, що у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задоволити клопотання потерпілої ОСОБА_7 та прокурора частково, зокрема призначити у справі додаткову комісійну стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити Львівській філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України". На вирішення зазначеної експертизи поставити питання:

1.Чи страждає на теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-якими психічними захворюваннями? Якщо так, то яким саме та чи може вона усвідомлювати свої дії та керувати ними?;

2.Чи потребує на даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

В задоволенні клопотаннь в частині інших питань суд вважає за необхідне відмовити.

На думку суду відповіді саме на такі запитання під час проведення додаткової стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи в повній мірі усунуть недоліки судового розгляду на які вказав Волинський апеляційний суд в ухвалі від 10 вересня 2024 року, а саме дадуть можливість зробити обґрунтований висновок про необхідність, або відсутність такої необхідності, застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та визначення їх виду з урахуванням її дійсного стану здоров`я на момент розгляду кримінального провадження.

Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта (ч.4 ст.332 КПК України).

Згідно ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку (ухвали) суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку (ухвали) в день його проголошення

Керуючись статтями 242, 332, 372, 376, 392, 509, 615 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання потерпілої ОСОБА_7 про призначення у справі додаткової амбулаторної комплексної комісійної судово-психолого-психіатричної експертизи та клопотання прокурора про призначення у справі додаткової стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні №12020180180000892 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 щодо вчинення у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - задоволити частково.

Призначити у справі додаткову стаціонарну комісійну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1.Чи страждає на теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-якими психічними захворюваннями? Якщо так, то якими саме та чи може вона усвідомлювати свої дії та керувати ними?;

2.Чи потребує на даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

Проведення експертизи доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та дачу завідомо неправдивого висновку за статтями 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали кримінального провадження №12020180180000892 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 щодо вчинення у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України (справа №570/816/21, номер провадження 1-кп/570/119/2025).

Направити (етапувати) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час утримується в психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, Комунальному підприємстві "Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради, для проведення додаткової комісійної стаціонарної судово-психіатричної експертизу до Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України", що знаходиться за адресою: 79021, місто Львів, вул. Кульпарківська, буд. 95.

Виконання ухвали в частині направлення ОСОБА_4 з Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради до Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України", для проведення додаткової стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи доручити конвойній службі ГУНП в Рівненській області.

Дозволити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" використовувати висновки раніше призначених та проведених експертиз та медичні документи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію даної ухвали для виконання направити Львівській філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України".

Копію даної ухвали для виконання в частині етапування ОСОБА_4 для проведення експертизи направити начальнику конвойної служби ГУНП в Рівненській області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Встановити строк виконання додаткової стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи два місяці, тобто до 30 серпня 2025 року.

Висновок експерта після проведення додаткової стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи разом із матеріалами кримінального провадження направити до Рівненського районного суду Рівненської області (33603, вул. Симона Петлюри, 10, м. Рівне).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України заперечення на ухвалу можуть бути включені на судове рішення, прийняте за результатами розгляду кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1