Ухвала суду № 128518209, 06.05.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-611/12

Провадження №6/369/251/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря судових засідань Осіпова В.І.

за участі

представника заінтересованої особи Баранівського В.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» про заміну стягувача його правонаступником, видача дублікату, поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство КБ «Надра», ОСОБА_1 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

встановив:

У лютому 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла на розгляд заява ТОВ «Девелоп Фінанс» про заміну стягувача його правонаступником, видача дублікату та поновлення строків.

Свої вимоги мотивували тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2012 року по справі №2-611/12 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк «Надра» заборгованість за Кредитним договором № 110/П/31/2008/840 від 11 березня 2008 року в розмірі 61422 доларів США 33 центів, що еквівалентно 485 101 грн. 27 коп.

У подальшому за заявою стягувача видано виконавчий листа по справі 2-611/12 27 лютого 2012 року.

18 травня 2020 року між ТОВ «Девелоп Фінанс» та ПАТ КБ Надра укладено договір про відступлення прав вимоги по кредитному договору № 110/П/31/2008/840 від 11 березня 2008 року, тому вони є новим стягувачем щодо боржника ОСОБА_1 .

Після набуття права вимоги товариством вживались заходи щодо встановлення місцезнаходження оригіналу виконавчого листа. Але жодні дії результати не мали, тому виконавчий лист втрачений, тому є всі підстави для видачі дублікату виконавчого листа №2-611/12, зважаючи, що рішення так і не виконано, протягом тривалого часу відсутня жодна виплата.

Як поважність причини просили врахувати, що виконавчий лист втрачений не з вини товариства, а відсутність як оригіналів, так і дублікатів, позбавляє товариство можливості повторно звернутись до уповноваженого органу для примусового виконання судового рішення, яке залишається невиконаним. Тому порушено право кредитора підлягає судовому захисту.

Просили суд:

замінити первісного позивача (стягувача) у виконавчому листі N? 2-611/12 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором N? 110/П/31/2008-840 від 11.03.2008 в розмірі 61 422,33 дол. США, що еквівалентно 485 101 грн. 27 коп. на його правонаступника - ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 41937164, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 4, пов. 6, п/р N? IBAN НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123);

видати ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» дублікат виконавчого листа N? 2-611/12, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 27.02.2012 у справі N? 2-611/12 щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором N? 110/11/31/2008-840 від 11.03.2008 в розмірі 61 422,33 дол. США, що еквівалентно 485 101,27 грн.;

поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 27.02.2012 у справі N? 2-611/12.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив задоволити, захистивши права стягувача від недобросовісних боржників.

Боржник ОСОБА_1 проти доводів заяви заперечувала в частині видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. Щодо заміни стягувача/кредитора не заперечувала.

Інші сторони та зацікавлені особи в судове засідання не прибули, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, відповідно до ст.442ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2012 року позов задоволено та стягнено з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк «Надра» заборгованість за Кредитним договором № 110/П/31/2008/840 від 11 березня 2008 року в розмірі 61422 доларів США 33 центів, що еквівалентно 485 101 грн. 27 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 012 грн. в дохід держави.

Рішення суду на час вирішення заяви набрало законної сили, відомості про його оскарження в матеріалах справи відсутні.

Постановою Правління Національного банку України від 05.02.2015 за N? 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 за N? 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА», відповідно до якого з 06.02.2015 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 за N? 113 на підставі Постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 за N? 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» розпочато ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА».

08.04.2020 року відбувся аукціон N? UA-EA-2020-03-17-000038-b у електронній торговій системі ProZorro. Продажі, у якому виставлявся на продаж пул активів ПАТ «КБ «НАДРА», що ліквідується, та складався з прав вимоги за 376 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та 2 беззаставними кредитними договорами, N? лоту GL3N017514, замовником якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відомості про зазначений аукціон, його підготовку, проведення та результати є публічною інформацією з вільним режимом доступу, що розміщена в мережі Інтернет на веб-порталі ProZorro, Продажі за посиланням - https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-03-17-000038-b.

У складі зазначеного Лоту N? GL3N017514 містилося зокрема і право вимоги за кредитним договором N? 110/П/31/2008/840 від 11.03.2008 за яким боржником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Переможцем аукціону (покупцем вказаного лоту) стало ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС».

18.05.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» був укладений Договір N? GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі - «Договір про відступлення») з додатками та актами до нього, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Алейніковим М. В. за реєстр. N? 409, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 відступлено (передано) ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС».

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення в порядку та на умовах, визначених Договором про відступлення, ПАТ «КБ «НАДРА» відступає шляхом продажу ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» належні йому, а ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» набуває у обсязі та на умовах, визначених Договором про відступлення, права вимоги

ПАТ «КБ «НАДРА» до позичальників, та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку N? 1 до Договору про відступлення, включаючи правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржників або які зобов?язані виконати обов?язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у Додатку N? 1 до Договору про відступлення.

До Додатку N? 1 до Договору про відступлення (N? з/п 273) увійшло право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло на підставі Кредитного договору N? 110/П/31/2008/840 від 11.03.2008.

Вищезазначені обставини підтверджуються також даними Акту приймання-передачі оригіналів документів до Договору N? GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.05.2020, відповідно до якого, до ТОВ «ДЕВЕЛОГ ФІНАНС» як нового кредитора перейшов такий пакет документів по кредиту: оригінали Кредитного договору N? 110/11/31/2008/840 від 11.03.2008 та Договір іпотеки б/н від 11.03.2008, посвідчений приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Перепелицею Ж.П. за реєстровим N?1208.

Відповідно до п. 4.1. Договору відступлення сторони погодились, що за відступлення права вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 20 250 006,00 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором банку в повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 6.5 цього договору, на підставі протоколу N? UA-EA-2020-03-17-000038-b від 08.04.2020, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Сплата коштів у сумі 20 250 006,00 грн. підтверджується копіями платіжних доручень: ??N? 31 від 16.04.2020 на суму 4 500 000,00 грн; ???N? 37 від 23.04.2020 на суму 8 750 006,00 грн; ???N? 38 від 24.04.2020 на суму 7 000 000,00 грн.

У результаті укладення вищевказаного Договору про відступлення, кредитором у зобов`язанні, що було предметом розгляду цивільної справи N? 2-611/12 стало ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС», яке згідно з умовами Договору про відступлення набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги,

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК Укра їни передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У відповідності до вимог ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Слід зазначити, що згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва, у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У ч. 1ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997 року).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Суд вважає, що заява ТОВ «Девелоп Фінанс» підлягає задоволенню, оскільки рішення не виконано, а доводи наведені у заяві в частині заміни сторони правонаступником є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Щодо видачі дублікату суд зазначає таке.

З пояснень представника заявника вбачається, що всі звернення встановити можливе місцязнаходження виконавчого листа не виявилось можливим, що також підтверджується доданою копією листа ДВС. Про місцезнаходження виконавчого листа ТОВ «Девелоп Фінанс» невідомо. Так, оригінал виконавчого листа стягувачем ТОВ «Девелоп Фінанс» не отримувався, на примусовому виконанні у виконавчій службі не перебуває.

Відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналізуючи вищевказану норму, можна зробити висновок, що стягувач має право звертатись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа лише у межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.

При цьому дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25 вересня 2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Отже, з системно - логічного аналізу вищевикладеного слідує, що видача дубліката виконавчого листа не є обов`язком суду. Під час вирішення такого питання суд має визначити стан виконання судового рішення, тобто встановити, чи воно вже виконано, або що строк для пред`явлення виконавчого листа не закінчився, крім того, суд має перевірити підстави, покладені в обґрунтування заяви про видачу дубліката виконавчого листа, зокрема, обставини, які підтверджують факти втрати виконавчого листа.

При розгляді заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд за матеріалами справи перевіряє підстави, покладені в її обґрунтування, зокрема, перевіряє обставини, які підтверджують факти втрати виконавчого листа, встановлює стан виконання, не погашений розмір стягнення за загубленим виконавчим листом і, чи не порушений строк для його примусового виконання.

На підставі наведених пояснень, наданих доказів, суд приходить до висновку, що оригінал виконавчого документу було втрачено. Разом з тим, при вирішенні питання про видачу дублікату, суд зобов`язаний перевірити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та поважність причини його пропуску.

Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У постанові від 21 серпня 2019 року в справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Ст. 12 вказаного Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001).

Аналізуючи наведені положення Основного Закону та рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що дія Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII не поширюється на правовідносини, які закінчились до набрання ним чинності. Цей законодавчий акт не відновлює дію виконавчих документів, строк пред`явлення яких до виконання сплив до набрання ним чинності.

Отже, положення п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної - сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Встановлено, що виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання та постановою від 24 квітня 2014 року повернутий стягувачеві без виконання. Таким чином строк пред`явлення закінчився 24 квітня 2017 року.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях виконання судового рішення), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення юридично значимих дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними та допустимими засобами доказування.

Отже, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист для примусового виконання.

Поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Судом встановлено, що з червня 2015 року за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра» (первісний стягувач).

При цьому, банком ініційовано примусове виконання судового рішення та за їх заявою було відкрито виконавче провадження 31995087 30 березня 2012 року, яке завершено 24 квітня 2014 року. Тому доводи заявника, що початок процедури ліквідації банку унеможливлює виконання судових рішень, суперечать матеріалам справи.

Разом з тим, при вирішенні питання про поновлення строку суд враховує, що дійсно 18 травня 2020 року товариством набуто право вимоги, та у лютому 2025 року подано першу заяву щодо заміни стягувача та новим стягувачем є ТОВ «Девелоп Фінанс».

Разом з тим, матеріали заяви містять лише звернення товариства до Вишневого ДВС у Бучанському районі у липні 2022 року щодо зясування наявності відкритого виконачого провадження та оригіналу виконавчого листа. Інших звернень суду не подано.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заявником не надало жодного доказу на підтвердження того, що вони (з травня 2020 року по лютий 2025 року) та попередній стягувач через об`єктивні, непереборні, істотні труднощі не змогли отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист для примусового виконання, починаючи з 2014 року (часу повернення виконавчого листа).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що на момент придбання права вимоги до боржника ОСОБА_1 строк пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2012 року у справі №2-611/12, сплинув (договір про відступлення прав вимоги 18 травня 2020 року, а перша заява про заміну сторони, видачу дублікату, поновлення строків надійшла до суду надійшла у лютому 2025 року).

З огляду на наведене суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа для виконання.

Відмова у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку не перешкоджає можливості повторно звернутись з такою заявою, якщо будуть усунуті обставини, які слугували підставою для відмови судом у її задоволенні.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст.512,514 ЦК України,442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» про заміну стягувача його правонаступником задовольнити.

Замінити первісного позивача (стягувача) у виконавчому листі N? 2-611/12 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором N? 110/П/31/2008-840 від 11.03.2008 в розмірі 61 422,33 дол. США, що еквівалентно 485 101 грн. 27 коп. на його правонаступника - ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 41937164, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 4, пов. 6, п/р N? IBAN НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123);

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» про видачу дублікату та поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 30 червня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ