Рішення № 12851627, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р.                     Справа № 36/358                               

за позовом Приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000”, ЄДРПОУ 30369454,

м.Київ

до відповідача Фермерського господарства „Меркурій”, ЄДРПОУ 32541508, с.Рубці

про стягнення 29265 грн. 78 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Хімагромаркетинг 2000”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фермерське господарство „Меркурій”, с.Рубці, про стягнення інфляції в сумі 10718,40 грн. та 15% річних в сумі 18547,38 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. по справі №36/358 позовні вимоги Приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000”, м.Київ до Фермерського господарства „Меркурій”, с.Рубці задоволено частково: стягнуто з Фермерського господарства „Меркурій”, с.Рубці на користь Приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000”, м.Київ 15% річних в сумі 1672,90 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 16,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 13,49 грн. В задоволенні решти позовних вимог вказаним судовим рішенням відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. по справі №36/358 залишено без змін.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. по справі №36/358 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2009р. по справі №36/9, розрахунок суми позову.

Відповідач під час нового розгляду справи в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.11.2010р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.2009р. по справі №36/9 з Фермерського господарства „Меркурій” на користь Приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000” було стягнуто основний борг в сумі 176988,15 грн., пеню в сумі 12917,43 грн., штраф в сумі 47909,47 грн., 15% річних в сумі 8498,30 грн., інфляцію в сумі 5670,23 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 2555,44 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111,58 грн.

Відповідно до вказаного рішення суду встановлено, що 11.04.2008р. між Приватним підприємством „Хімагромаркетинг-2000” та Фермерським господарством „Меркурій” був укладений договір №Х2-15-0029, згідно якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу засоби захисту рослин, у відповідач у свою чергу, зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його вартість не пізніше 01.11.2008р.

Як було встановлено судом, в цілому, позивач передав відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 336206,85 грн. Однак, в порушення взятих на себе зобов’язань відповідач у встановлені договором та додатковими угодами до нього строки отриманий товар оплатив лише частково в сумі 159218,70 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 176988,15 грн. оплачена не була.

За таких обставин, враховуючи, що факт заборгованості в сумі 176988,15 грн. був підтверджений матеріалами справи, господарський суд задовольнив позов в частині вимог про стягнення основного боргу.

Крім суми основного боргу, судом також було стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 12917,43 грн. за період з 02.11.2008р. по 23.02.2009р., штраф в сумі 47909,47 грн., 15% річних в сумі 8498,30 грн., інфляцію в сумі 5670,23 грн.

Вказане вище судове рішення набуло законної сили і відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені цим рішенням, не доводяться знову при вирішенні спору, в яких беруть участь ті самі сторони.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення за період з березня 2009р. по жовтень 2009р. інфляцію в сумі 10718,40 грн. та 15% річних в сумі 18547,38 за період з 10.03.2009р. по 20.11.2009р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Пунктом 5.5 договору №Х2-15-0029 від 11.04.2008р. сторони збільшили розмір процентів річних до 15%.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача по даній справі є способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від відповідача за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу, на виконання рішення господарського суду по справі №36/9, за період після набрання чинності зазначеного рішення до його повного невиконання.

Приписи ст.625 Цивільного кодексу України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації та 3% річних від простроченої суми за виконання грошового зобов’язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом рішення до його повного виконання.

Таким чином, за висновками суду, розрахунок суми інфляції та 15% річних є аріфметично вірним, відповідає законодавству та доведений фактичними обставинами справи.

Згідно рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. по справі №36/358 було встановлено, що під час здійснення розрахунку інфляційних втрат та 15% річних позивачем не було враховано, що ухвалою господарського суду Донецької області від 29.04.2009р. по справі №36/9, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2009р., відповідачу була надана відстрочка виконання рішення від 10.03.2009р. №36/9 до 29.10.2009р. на підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Таким чином, за висновками суду, відповідач не повинен був виконувати судове рішення в період з 10.03.2009р. по 29.10.2009р., а нарахування позивачем за даний період інфляційних втрат та відсотків є неправомірним.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 15% річних задовольнив частково та стягнув з відповідача 15% річних в сумі 1672,90грн. за період з 29.10.2009р. по 20.11.2009р. Одночасно, господарський суд відмовив позивачу у стягненні суми інфляції 10718,40 грн., оскільки позивачем визначено граничний розмір нарахування суми інфляції – жовтень 2009р., а оскільки відповідачу була надана відстрочка виконання рішення до 29.10.2009р., то лише з листопада 2009р. позивач має право на нарахування інфляційних втрат.

Проте, за висновками суду, судове рішення про задоволення позову не спричинило припинення зобов’язання як правовідношення сторін; в свою чергу надання судом відстрочки виконання рішення впливає на можливість для позивача одержати виконання зобов’язання за допомогою державних органів, що здійснюють його примусове стягнення, а не змінює існуючого зобов’язання, не перешкоджає відповідачу здійснити його добровільне виконання. Під час дії відстрочки виконання судового рішення інфляційні процеси тривають, і їх негативний вплив на майнові інтереси позивача потребує компенсації відповідно до підстав та порядку, визначених ст.625 Цивільного кодексу України; відповідно також продовжується користування відповідача коштами.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2010р. Фермерське господарство „Меркурій” міститься у реєстрі та знаходиться за адресою: 84411 сел.Рубці, вул.Шевченка, 33.

За таких обставин, враховуючи, що в решті позовних вимог про стягнення 15% річних в сумі 16874,48 грн. та інфляції в сумі 10718,40 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача 15% річних в сумі 16874,48 грн. та інфляції в сумі 10718,40 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000”, м.Київ до Фермерського господарства „Меркурій”, с.Рубці про стягнення інфляції в сумі 10718 грн. 40 коп. та 15% річних в сумі 16874 грн. 48 коп. задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства „Меркурій”, с.Рубці на користь Приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000”, м.Київ інфляцію в сумі 10718 грн. 40 коп. та 15% річних в сумі 16874 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 275 грн. 93 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222 грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 146 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 147 грн. 00 коп. за подачу касаційної скарги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.12.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя