Рішення № 12851539, 29.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.10 р.                     Справа № 7/231                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В.Сгари

При помічнику судді В.Ю.Косицькій,

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м.Донецьк

До відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ЗАТ ЦЗФ „Седидівська” м.Селідове

Предмет спору: стягнення збитків в сумі 953, 54 грн.

За участю представників:

від позивача: Сухацький А.В. - дов.

від відповідача: Манєрова Ю.В., Ляшко Д.В. – довір.

від третьої особи: не прибули.

У судовому засіданні 15.11.2010р. оголошувалась перерва до 23.11.2010р. в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

ЗАТ „Донецьксталь” –металургійний завод” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ДП „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення збитків в сумі 959,90грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на залізничні накладні №№52489091, 52488793; комерційний акт №255879/90 від 23.08.2010р.; договір №18Э від 01.02.2008р. з додатковими угодами.

У судовому засіданні 23.11.2010р. позивачем надано клопотання про витребування у третьої особи додаткових документів по справі. Клопотання було розглянуто та задоволено судом.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог від 23.11.2010р., якою просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 953, 54 грн. У судовому засіданні 23.11.2010р. позивач пояснив, що дані уточнення фактично є заявою про зменшення позовних вимог. Заява підписана повноважною особою, розглянута та задоволена судом. З огляду на викладене, позовні вимоги розглянуті по суті з урахуванням вказаної заяви про зменшення розміру суми позову.

У судовому засіданні 29.11.2010р. позивач також зазначив, що сума позову розрахована з урахуванням приписів статей 114, 115 Статуту Залізниць.

Відповідач у відзиві та у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на той факт, що вантаж у вагон №65332751 за накладною №52489081 завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці.

Ухвалою суду від 29.10.2010р. у справу залучено як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ ЦЗФ „Седидівська”. Ухвалою суду від 23.11.2010р. у третьої особи, у виконання приписів ст.38 ГПК України, за клопотанням позивача, були витребувані додаткові документи по справі.

Третя особа у жодне судове засідання не прибула, пояснень по суті спору не надала, витребувані документи не направила, причин такого не пояснила, хоча про дати та час судових засідань була належним чином повідомлена.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

23.08.2010р. ЗАТ ЦЗФ „Селидівська” по залізничній накладній на групу вагонів №52489091 у 3-х вагонах відвантажило позивачу концентрат вугільний марки Г-0-100 (вантаж в твердому стані). Серед відвантажених був і вагон №65332751, за даними накладної маса вантажу у якому 67050 кг, вага тари 23300 кг.

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором №18Э від 01.02.2008р. укладеним з ТОВ „Група Енерго”. За цим договором вантажовідправником є ДП ЦЗФ „Селидівська”, ціна 755, 00 грн. з а 1 тн без урахування ПДВ (п.1 додаткової угоди №87 від 30.07.2010р. до договору №18Э від 01.02.2008р.).

У свою чергу ТОВ „Група Енерго” є покупцем вугільної продукції за договором №236Э від 01.02.2010р., укладеним з ТОВ „Паливна компанія „Індустріал груп”. За цим договором, вугільний концентрат, який передається від постачальника покупцю є виробленим на ЦЗФ „Селидівська” та його вартість за 1 тн складає 750, 00 грн. без урахування ПДВ (п.1 додаткової угоди №14 від 01.08.2010р. до договору №236Э від 01.02.2010р.).

Як вбачається з матеріалів справи, у тому числі з листа №769 від 20.08.2010р., ЦЗФ „Селидівська” не є власником спірного вантажу, а є лише його вантажовідправником. Первинним власником спірного вугілля був ТОВ „Паливна компанія „Індустріал груп”.

На станцію призначення вагони за спірною відправкою прибули 23.08.2010р. з актом загальної форми станції Яснувата №4343 від 21.08.2010р. Підстава складання акту загальної форми – під час переважування вагонів було виявлено нестачу вантажу, у тому числі, наповнення вагону здійснено на 100-200 мм нижче бортів вагону №65332751.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у вагоні №65332751 видавався з перевіркою його маси представниками станції Донецьк Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт від 23.08.2010р. БК №255879/90, згідно з яким:

- вантаж прибув у справному вагоні;

- вага вантажу визначена під час відправлення на 150 тн вагах;

- при відвантаженні вага вугілля брутто не вказана, тара (не вказано з бруса чи перевірено) 23300 кг, нетто 67050 кг, вантажопідйомність 69 тн;

- фактично (при переважуванні) виявлено, що вага брутто складає 88620 кг, тара 23300 кг, нетто 65320 кг, що менш ніж вказано у залізничній накладній на 1730 кг;

- при повторному зважуванні нестача підтвердилась;

- при візуальному огляді бортів виявлено: навантаження нижче бортів на 100-200мм, рівномірна, укочена, маркована поперечними смугами, над 1-м люком посередині воронкообразне заглиблення 1000х1000х1000мм;

- нещільне прилягання люка до хребтової балки;

- зазор 1000х35 мм, забитий дрантям;

- течі вантажу не має.

Огляд та переважування вагону здійснено прийомосдатчиком вантажу та багажу ст.Донецьк Бучковською С., у присутності заст.начальника станції Донецьк Трибиса О.Н., представника позивача, прийомосдатчика станції Передача Щупаковської В., ДСПП ст.Донецьк Зайцева.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – начальником станції, прийомоздавальником, тов.касиром; з боку вантажоодержувача – особою, яка брала участь у перевірці (прийомоздавальником станції Передача).

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість збитків за нестачу вантажу 1,0595 т вугілля (з урахуванням норми недостачі 1%), які, з урахуванням ПДВ, складають 953,54грн.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст. 924 Цивільного Кодексу перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст.113 Статуту залізниць України, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела належними та допустимими доказами, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 953, 54 грн. із розрахунку: 1,0595 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 750, 00 грн. (вартість 1т вугілля, зданого до перевезення без урахування ПДВ згідно рахунка №082006 від 20.08.2010р.) х 2 х 20% (сума ПДВ).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог та зазнав збитків через нестачу вантажу (незбереження вантажу залізницею) у загальному розмірі 953,54 грн. і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 307, 314, 315 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст.113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” м.Донецьк до Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення збитків в сумі 953, 54 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь акритого акціонерного товариства „Донецьксталь” – металургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 122, ЄДРПОУ 30939178) збитки – 953, 54 грн., державне мито у сумі 101, 32 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234, 44грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому діючим законодавством.

Повний текст рішення підписаний 29.11.2010р.

Суддя