Рішення № 12851472, 09.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.10 р.                     Справа № 20/249                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь

про стягнення 47873,40 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережний Р.В. – дов.

від відповідача: Петренко В.С. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, про стягнення 47873,40 грн., з яких 41471,61 грн. – сума пені, 6401,79 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору поставки природного газу № 1476-06/10-148 від 01.04.10 р., на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 23.11.10 р., в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив про наявність обставин, які є підставою для зменшення розміру суми пені. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмових поясненнях від 07.12.10 р. позивач вважає, що твердження відповідача щодо відсутності вини у несвоєчасних розрахунках за договором поставки природного газу та перекладення свого обов’язку і відповідальності за несвоєчасні розрахунки на державу, є необґрунтованими та такими, що не повинні прийматись судом до уваги. Крім того, у свої поясненнях позивач просив суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені у справі № 20/249 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своїх пояснень позивач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.11.10 р. до 09.12.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 квітня 2010 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу № 1476-06/10-148 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ, в обсязі зазначеному у статті 2 Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа, наступного за місяцем передачі газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку зі своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 47873,40 грн., з яких 41471,61 грн. – сума пені, 6401,79 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу № 1476-06/10-148 від 01.04.10 р., Додатковими угодами до Договору, актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6401,79 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 41471,61 грн.

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову та зазначив про наявність обставин, які є підставою для зменшення розміру суми пені., посилаючись на надані суду документи, а також на те, що відповідач несвоєчасно оплатив за спожитий природний газ, у зв’язку із неналежним виконання своїх обов’язків державою по поверненню ПДВ відповідачу.

Позивач проти задоволення даного клопотання заперечив.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обставини ти, на які відповідач посилається у своєму відзиві на позов, суд зменшує розмір стягуваної пені на 15%, тобто до 35250,86 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, про стягнення 47873,40 грн. – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 35250,86 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1; п/р № 26002301510044 у філії „Іллічівське головне відділення ПАТ ПІБ”, м.Маріуполь, МФО 334442, код ЄДРПОУ 00191129) на користь на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 6401,79 грн. – суму 3% річних, 35250,86 грн. – суму пені, 479,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 09.12.2010 р.

Повне рішення складено 14.12.2010 р.

Суддя