Ухвала суду № 12850931, 07.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2010 р. м. КиївК-23659/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

в порядку письмового провадження розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Первомайську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2008 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008

у справі № 2а-1983/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Укрзалізничпром”

доДержавної податкової інспекції у м. Первомайську,

Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

простягнення з Державного бюджету суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, за деклараціями за березень 2007 року в сумі 142246 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрзалізничпром” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Первомайську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення з Державного бюджету суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, за деклараціями за березень 2007 року в сумі 142246 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2007 позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзалізничпром” бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 142246 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2008 змінено, стягнуто з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укрзалізничпром” бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 98785 грн.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2008 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008, прийняти нове судове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за березень-травень 2007 року, складено довідку № 667/23-32082194 від 23.08.2007.

Перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 135276 грн.

Однак, відповідачем не підтверджено заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 6,970 грн., у звязку з неотриманням відповідей на запити по зустрічним перевіркам.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, за деклараціями за березень 2007 року складає 98,785 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки та судом апеляційної інстанції не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Первомайську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2008 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008 у справі № 2а-1983/08 слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Первомайську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2008 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008 у справі № 2а-1983/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко