Ухвала суду № 12850279, 30.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2010 р.справа № 5/558/08-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:Коршунові Е.В.

за участю представників сторін:

від позивача- Монастирний С.О.

від відповідача - Мандров О.А., Минько І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.02.2009р. у справі № 5/558/08-АП

за позовом: Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до: Приватного підприємства “Розагроснаб”

про: стягнення 201196грн.20коп. , -

встановила:

10.12.2008р. Куйбишевська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою у якій на підставі статей 2, 3, 4, 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" просила стягнути з приватного підприємства "Розагроснаб" за рахунок активів платника податків заборгованість зі сплати суми податкових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 201 196,20 грн. на користь держбюджету Розівського району.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.02.2009р. у справі №5/558/08-АП у задоволені позову відмовлено.

Дана постанова обґрунтована тим, що спеціальний Закон, який регулює податкові взаємовідносини в сфері здійснення суб'єктами господарювання фінансово-господарської діяльності, №2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначає, що штрафні (фінансові) санкції, нараховані за порушення законодавства про РРО не є податковим зобов'язанням та не можуть стягуватися у порядку, передбаченому цим Законом. Крім того, з урахуванням того, що відповідач наполягає на застосуванні ст. 99 КАС України, яка встановлює строки позовної давності на подання позовів про стягнення штрафних фінансових санкцій, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати спірну постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що в своєму рішенні суд першої інстанції відмовляє в задоволені позову на підставі ст. 99 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги №24250/7/25-04-15 від 28.11.2007р. до податкового органу надійшло 03.12.2007р., проте, позивач звернувся із позовом до суду лише 10.12.2008р., тобто по завершенні одного року після того, як дізнався про завершення процедури оскарження відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд належним чином повідомив учасників процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без порушення норм матеріального та процесуального права та просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи Куйбишевською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області було проведено перевірку відповідача з питань дотримання ви податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.03.200 за результатами якої складено акт №175/23-014/33293059 від 27.07.2007.

Проведеною перевіркою встановлено порушення відповідачем п.1, 2, ст.3 п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-ІІІ від 01.06.2000, а саме:

- проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування, зареєстрованих у встановленому порядку, розрахунковий книжок та невидача розрахункового документа;

- незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведе розрахунків загальній сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

Також було порушено п.1 ст.9, згідно якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Крім цього, було встановлено порушення ст.1 та ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №98/96-ВР від 23.03.1996, а саме, встановлено, що підприємство здійснювало господарську діяльність без наявності відповідного торгового патенту.

На підставі акту перевірки Куйбишевською МДПІ Запорізької області було прийнято рішення №0002412301/0 від 13.08.2007 про застосування до ПП "Розагроснаб" штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, та за порушення норм регулювання обігу готівки на суму 201 196,20 грн. на підставі ч.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказане рішення було направлено відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення та отримано відповідальною особою.

Відповідачем вказану суму штрафних санкцій у встановлені законодавством строки до бюджету не сплачено.

У звязку з вказаними обставинами позивач звернувся до суду.

Проте, позивач просить стягнути вказані штрафні санкції як суму податкового боргу на підставі ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що вказана сума штрафних санкцій не є податковим зобовязанням в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому не може бути стягнута на підставі вказаного Закону як податковий борг, оскільки вказаним рішенням про застосування штрафних санкцій будь-якого податкового зобовязання не визначалось.

Порядок сплати штрафних санкцій, визначених у вказаному рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій встановлено статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до вказаної правової норми суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Вказаним Законом не передбачено стягнення вказаних санкцій як податкового боргу в порядку, встановленому Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено порядок узгодження вказаних сум санкцій в порядку, передбаченою статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, безпідставним є посилання позивача на те, що початок строку для звернення до суду з позивом про стягнення сум вказаних санкцій слід рахувати з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, встановленого статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За викладених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо пропуску позивачем встановленого ст.99 КАС України строку для звернення до суду з позовом.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.02.2009р. у справі № 5/558/08-АП- залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 23.02.2009р. у справі № 5/558/08-АП - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності в порядку ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України - протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 19.10.2010р.

Головуючий:М.П. Кожан

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:Л.П. Туркіна