Постанова № 12850091, 09.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-5358/10/2370 09.12.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача Бондаренка О. М.,

відповідача Клименко К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції до військової частини А0963 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Смілянська обєднана державна податкова інспекція подала позов про стягнення з військової частини А0963 податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 15577 грн. 62 коп., який складається з суми основного боргу в розмірі 2700 грн. за перший та другий квартал 2010 року, а також суми нарахованої пені в розмірі 12877 грн. 62 коп.

Присутній в судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що вважає суму пені, зазначену в адміністративному позові, завищеною у звязку з тим, що ним самостійно були виявлені помилки при поданні розрахунків розміру суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 2010 роки та подані відповідні уточнюючі розрахунки, які зменшують розмір податкового зобовязання.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Військова частина А0963 як субєкт господарювання юридична особа, ідентифікаційний код 07758480, зареєстрована виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, взята на облік в органах державної податкової служби, на час розгляду справи перебуває на обліку в Смілянській обєднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, пункту 10 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обовязкові платежі): податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Законом, що встановлює податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах, є Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 року № 1963-XII (далі Закон № 1963-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є обєктами оподаткування.

Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлені у статті 3 Закону № 1963-XII в залежності від типу транспортного засобу та обєму його двигуна.

Згідно абзацу третього частини першої статті пятої Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Частиною 1 статті 6 Закону № 1963-XII передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з обєму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 2 цієї статті юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Судом встановлено, що відповідачем 13.03.2010р. подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в якому зазначено до сплати на 2010 рік суми податку в розмірі 5402 грн., зі строком сплати до 15 квітня 2010р. 1350 грн., до 15 липня 2010р. 1350 грн., до 15 жовтня 2010р. 1350 грн., до 15 січня 2011р. 1352 грн. Таким чином за перший та другий квартали 2010 року відповідач повинен був сплатити податок в розмірі 2700 грн., який залишився несплаченим.

Крім того, 13 березня 2010 року відповідач подав уточнений розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік та відповідну довідку, в яких зменшено суму податку на 37847 грн., а 31 березня 2010 року відповідач подав уточнений розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 рік та відповідну довідку, в яких зменшено суму податку на 40242 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до абз. 3 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно пункту 4.3 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобовязання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 3.5 цієї Інструкції передбачено, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного документа про сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, ніж шляхом сплати за платіжним документом (шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобовязань, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з відємним значенням суми податкових зобовязань тощо), нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного можна зробити висновок, що у картці особового рахунку платника податку в разі зменшення податкового зобовязання датою подання уточнюючого розрахунку погашається (повністю чи частково) податковий борг, який обліковувався в цій картці до дати подання уточнюючого розрахунку, а тому, зважаючи на вимоги статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на фактично погашену суму нараховується пеня.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з військової частини А0963 (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Зарічна, 32, ідентифікаційний код 07758480) в дохід бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 21367325) податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 15 577 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 62 коп.

СуддяВ.О. Гаврилюк