Постанова № 12850023, 19.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" листопада 2010 р. Справа № 2а-10385/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Вороніної І.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (далі відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0001201702/0 від 20.04.2010р., №0001201702/1 від 21.06.2010р., №0001201702/2 від 06.08.2010р. та №0001201702/3 від 22.10.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 43822,50грн., у тому числі основний платіж - 29215,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 14607,50грн.;

- скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №0001211702/0 від 20.04.2010р., №0001211702/1 від 21.06.2010р., №0001211702/2 від 06.08.2010р. та №0001211702/3 від 22.10.2010р. про нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 39,81грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту 29215,00грн. та відповідно заниження податку на додану вартість на суму 29215,00грн., а також щодо застосування у звязку з цим до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 14607,50грн.

Позивач стверджує, що здійснені ним господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності, податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належно оформлених податкових накладних, а тому заниження податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 не допускав.

Також ФОП ОСОБА_1 стверджує, що не відповідає чинному законодавству висновок акта про результати перевірки про порушення встановлених граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб на суму 398,1грн., у звязку з чим безпідставно нараховано штраф у розмірі 10% на суму 39,81грн.

Позивач зазначає, що у разі сплати єдиного податку фізична особа підприємець не подає податкової декларації, а лише звіт субєкта малого підприємництва - платника єдиного податку. За єдиним податком для фізичних осіб підприємців не відбувається утворення податкового боргу, а тому до підприємців, які не подають звіти або прострочили сплату єдиного податку, не можуть бути застосовані штрафні санкції відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідачем було подано до суду заперечення проти позову (т.2 а.с.195-201), що обґрунтовуються наступним. Відповідач вважає, що, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001201702/0 від 20.04.2010р., №0001201702/1 від 21.06.2010р., №0001201702/2 від 06.08.2010р., №0001201702/3 від 22.10.2010р. та №0001211702/0 від 20.04.2010р., №0001211702/1 від 21.06.2010р., №0001211702/2 від 06.08.2010р., №0001211702/3 від 22.10.2010р., ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова діяла відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Працівниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова була проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.04.2008р. по 31.12.2009р. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 09.04.2010 №2284/17-02/НОМЕР_1 (т.1 а.с.19-37) (далі акт про результати перевірки).

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в 2008 році мав взаємовідносини з приватною фірмою «ТТВ» (ідент. код 21219151), дана фірма є постачальником ФОП ОСОБА_1.

Надіслана Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м.Харкова про проведення перевірки ПФ «ТТВ» свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПФ «ТТВ» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Не задекларувавши податкові зобовязання з податку на прибуток ПФ «ТТВ» тим самим ухилилась від виконання обовязків по їх сплаті. Правочини, укладені та такі, що виконувались, від імені ПФ «ТТВ» не спричиняють реального настання правових наслідків і суперечать інтересам держави та суспільства.

Таким чином, суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97, зі змінами та доповненнями, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у 2 кварталі 2008 року суму ПДВ 3067,95грн., в результаті чого було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у 2 кварталі 2008 року у сумі 3068,0грн., у 3 кварталі 2008 року суму ПДВ 6832,72грн., в результаті чого було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у 3 кварталі 2008 року у сумі 6833,0грн. та у 4 кварталі 2008 року суму ПДВ 19314,27грн., в результаті чого було занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість у 4 кварталі 2008 року у сумі 19314,0грн.

Перевіркою встановлена несвоєчасна сплата суми єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб:

-розрахунок від 20.12.2008 №43544 термін прострочення погашення з 21.07.09 по 22.07.09, сплачено заборгованість 22.07.2009 на загальну суму 198,10грн., затримка 2 дні;

-розрахунок від 20.12.2008 №43544 термін прострочення погашення з 21.01.09 по 21.01.09, сплачено заборгованість 21.01.2009 на загальну суму 200,0грн., затримка 1 день.

Вказаним було порушено п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III (зі змінами і доповненнями).

Вказане зафіксовано в акті про результати перевірки (т.1 а.с.19-37).

На підставі акта про результати перевірки від 09.04.2010 №2284/17-02/НОМЕР_1 ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001201702/0 від 20.04.2010р., №0001201702/1 від 21.06.2010р., №0001201702/2 від 06.08.2010р. та №0001201702/3 від 22.10.2010р. (т.1 а.с.47, 48, 50; т.2 а.с.222), якими визначено суму податкового зобовязання ФОП ОСОБА_1 за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 43822,50грн., у тому числі: за основним платежем 29215,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14607,50грн.;

- №0001211702/0 від 20.04.2010р., №0001211702/1 від 21.06.2010р., №0001211702/2 від 06.08.2010р. та №0001211702/3 від 22.10.2010р. (т.1 а.с.46, 49, 81; т.2 а.с.221), якими визначено суму штрафу ФОП ОСОБА_1 за платежем «єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб» у розмірі 39,81грн.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

19.06.2008 між ФОП ОСОБА_1 та ПФ «ТТВ» було укладено договір №1/104 (т.1 а.с.84-85) про надання послуг. Також було укладено додаткові угоди до договору купівлі-продажу №1/104 від 19.06.2008: №1 від 20.06.2008, №2 від 01.07.2008, №3 від 01.08.2008, №4 від 01.10.2008, №5 від 03.11.2008 та №6 від 01.12.2008 (т.1 а.с.86-106).

ФОП ОСОБА_1 та ПФ "ТТВ" зареєстровані як платники податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №НОМЕР_2, виданим ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова 28.05.2008, та свідоцтвом №НОМЕР_3, виданим ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова 20.02.2008, відповідно (т.1 а.с.160, 161).

Суд не вбачає порушень закону в укладенні договору №1/104 від 19.06.2008 та додаткових угод до нього, оскільки вказаний правочин був укладений право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчено печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у субєктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд прийшов до висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси субєкта господарювання, печатки цього субєкта є достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені субєкта господарювання.

Доказів, які б доводили необачність правової поведінки ФОП ОСОБА_1 при укладанні з ПФ "ТТВ" договору №1/104 від 19.06.2008, відповідачем до суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Виконання зобовязань за договором №1/104 від 19.06.2008 підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.107-125), податковими накладними (т.1 а.с.126-146), квитанціями до прибуткових касових ордерів (т.1 а.с.147-159).

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у ПФ "ТТВ" статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів, або на несумісність зазначених в документах товарів з власною господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1. У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ФОП ОСОБА_1 збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ПФ "ТТВ", взаємоповязаності ФОП ОСОБА_1 та ПФ "ТТВ", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій згідно з податковими накладними, виданими ПФ «ТТВ» за результатами виконання договору №1/104 від 19.06.2008, відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Натомість, використання товарів, отриманих ФОП ОСОБА_1 від ПФ «ТТВ» за договором №1/104 від 19.06.2008, підтверджується матеріалами справи, а саме: копіями видаткових накладних, податкових накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1 а.с.217-248; т.2 а.с.2-192).

З урахуванням викладеного вище, суд, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, не знаходить правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договору №1/104 від 19.06.2008, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПФ «ТТВ», так як на підтвердження обставин неможливості з боку ПФ "ТТВ" виконати договір №1/104 від 19.06.2008, обставин того, що ФОП ОСОБА_1 діяв без належної обачності, обставин обізнаності ФОП ОСОБА_1 з умовами господарської діяльності ПФ "ТТВ" відповідачем не надано взагалі ніяких доказів, а судом самостійно існування таких доказів не виявлено.

Отже, висновок ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ цього податку згідно з податковими накладними, виданими ПФ «ТТВ» за результатами виконання договору №1/104 від 19.06.2008, на загальну суму ПДВ 29215,00грн. є помилковим.

Також суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Приєднані до матеріалів справи копії складених ПФ «ТТВ» за результатами виконання договору №1/104 від 19.06.2008 податкових накладних:

-від 20.06.08 №432 на загальну суму з ПДВ 18407,7грн., ПДВ - 3067,95грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 2 кварталі 2008р.;

-від 01.07.08 №517 на загальну суму з ПДВ 3980,52грн., ПДВ - 663,42грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 3 кварталі 2008р.;

-від 18.07.08 №627 на загальну суму з ПДВ 12393,0грн., ПДВ - 2065,5грн, дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 3 кварталі 2008р.

-від 01.08.08 №738 на загальну суму з ПДВ 5817,60грн., ПДВ - 969,6грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 3 кварталі 2008р.;

-від 04.08.08 №778 на загальну суму з ПДВ 5899,2грн., ПДВ - 983,2грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 3 кварталі 2008р.;

-від 11.08.08 №838 на загальну суму з ПДВ 7381,20грн., ПДВ - 1230,2грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 3 кварталі 2008р.;

-від 20.08.08 №917 на загальну суму з ПДВ 5524,8грн., ПДВ - 920,8грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 3 кварталі 2008р.;

-від 01.10.08 №1240 на загальну суму з ПДВ 16632,9грн., ПДВ - 2772,15грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 06.10.08 №1296 на загальну суму з ПДВ 5902,5грн., ПДВ - 983,75грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 13.10.08 №1349 на загальну суму з ПДВ 4134,3грн., ПДВ - 689,05грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 22.10.08 №1424 на загальну суму з ПДВ 11691,9грн., ПДВ - 1948,65грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 03.11.08 №1553 на загальну суму з ПДВ 13108,32грн., ПДВ - 2184,72грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 04.11.08 №1562 на загальну суму з ПДВ 5941,2грн., ПДВ - 990,2грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 12.11.08 №1638 на загальну суму з ПДВ 11403,6грн., ПДВ - 1900,6грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 21.11.08 №1737 на загальну суму з ПДВ 4565,7грн., ПДВ - 760,95грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 01.12.08 №1831 на загальну суму з ПДВ 11691,6грн., ПДВ - 1948,6грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 02.12.08 №1870 на загальну суму з ПДВ 5927,4грн., ПДВ - 987,9грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 10.12.08 №1956 на загальну суму з ПДВ 17056,80грн., ПДВ - 2842,8грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2008р.;

-від 19.12.08 №2021 на загальну суму з ПДВ 7829,4грн., ПДВ - 1304,9грн., дану суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у IV кварталі 2008р.; (т.1 а.с.126-146) не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Вимоги до оформлення податкової накладної визначені у п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проведений судом аналіз змісту даної норми показав, що її приписи в частині встановлення порядку виконання обовязку складання податкової накладної спрямовані виключно на врегулювання дій платника податків, який видає податкову накладну.

Наявними у справі копіями податкових накладних, виданих ПФ «ТТВ» за результатами виконання договору №1/104 від 19.06.2008, підтверджено, що контрагент позивача ПФ «ТТВ» виконав обовязок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.80-83) 07.04.2010 до реєстру внесено запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.6 ст.39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Таким чином, під час укладення між ФОП ОСОБА_1 та ПФ «ТТВ» договору №1/104 від 19.06.2008 і його виконання контрагент позивача мав статус юридичної особи.

Також судом встановлено, що позивач звертався до офіційного сайту Державної податкової адміністрації України з метою перевірки чинності свідоцтва про реєстрацію ПФ «ТТВ» як платника податку на додану вартість. З копій роздруківок із сайту, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.162-171), вбачається, що свідоцтво про реєстрацію ПФ «ТТВ» як платника податку на додану вартість (№100099670, початок дії 20.02.2008) було анульовано 09.02.2010.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т.1 а.с.79) ОСОБА_3 є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Зазначені раніше договір купівлі-продажу, додаткові угоди до нього, податкові та видаткові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів були підписані від імені ПФ «ТТВ» ОСОБА_3.

Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт порушення ФОП ОСОБА_1 у відносинах з ПФ «ТТВ» положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірне податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з ПДВ, не довів.

Таким чином, суд прийшов до висновку про помилковість висновків акта про результати перевірки ФОП ОСОБА_1 від 09.04.2010 №2284/17-02/НОМЕР_1, згідно з якими ФОП ОСОБА_1 безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у 2 кварталі 2008 року суму ПДВ 3067,95грн., в результаті чого було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у 2 кварталі 2008 року у сумі 3068,0грн., у 3 кварталі 2008 року суму ПДВ 6832,72грн., в результаті чого було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у 3 кварталі 2008 року у сумі 6833,0грн. та у 4 кварталі 2008 року суму ПДВ 19314,27грн., в результаті чого було занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість у 4 кварталі 2008 року у сумі 19314,0грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0001201702/0 від 20.04.2010р., №0001201702/1 від 21.06.2010р., №0001201702/2 від 06.08.2010р. та №0001201702/3 від 22.10.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 43822,50грн., у тому числі основний платіж - 29215,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 14607,50грн., які були прийняті на підставі зазначених висновків акта про результати перевірки ФОП ОСОБА_1 від 09.04.2010 №2284/17-02/НОМЕР_1.

Щодо висновків акта про результати перевірки про несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_1 суми єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб:

-розрахунок від 20.12.2008 №43544 термін прострочення погашення з 21.07.09 по 22.07.09, сплачено заборгованість 22.07.2009 на загальну суму 198,10грн., затримка 2 дні;

-розрахунок від 20.12.2008 №43544 термін прострочення погашення з 21.01.09 по 21.01.09, сплачено заборгованість 21.01.2009 на загальну суму 200,0грн., затримка 1 день; чим було порушено п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III (зі змінами і доповненнями), суд зазначає наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність (торгівля офісною технікою та запчастинами до неї, технічне обслуговування та ремонт компютерної та офісної техніки) у періоді з 01.06.2008 по 31.12.2009, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (сплачував єдиний податок).

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N727/98 (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N746/99, зі змінами і доповненнями,) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Позивач не заперечував проти несвоєчасної сплати ним єдиного податку, що встановлено перевіркою.

Суд критично ставиться до тверджень ФОП ОСОБА_1 про неможливість застосування до нього штрафних санкцій у звязку з відсутністю нормативного документа, що регулює порядок застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку, виходячи з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Пунктом 11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку (п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»).

Порядок та строки сплати єдиного податку визначено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», про що зазначалось раніше

Таким чином, суд прийшов до висновку про правомірність застосування ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0001211702/0 від 20.04.2010р., №0001211702/1 від 21.06.2010р., №0001211702/2 від 06.08.2010р. та №0001211702/3 від 22.10.2010р. до ФОП А.О.Павелка штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 39,81грн. Тому суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №0001211702/0 від 20.04.2010р., №0001211702/1 від 21.06.2010р., №0001211702/2 від 06.08.2010р. та №0001211702/3 від 22.10.2010р.

Суд вважає необхідним розподілити судові витрати відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №0001201702/0 від 20.04.2010р., №0001201702/1 від 21.06.2010р., №0001201702/2 від 06.08.2010р. та №0001201702/3 від 22.10.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 43822,50грн., у тому числі основний платіж - 29215,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 14607,50грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1, 61145) сплачений судовий збір у сумі 01,70грн. (одна грн. сімдесят коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 24 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)< >Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >Р.В. Мельников< >