Рішення № 128499362, 30.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 рокуСправа № 160/27332/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» до Львівської митниці, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем рішення про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901068/2 від 22.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.08.2023 для здійснення митного оформлення в режимі імпорту товарів №№ 1, 2, що надійшли від китайського виробника SUN-NOVA NEW ENERGY TECHNOLOGY CO. LTD, позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 23UA209170068363U3. У митній декларації позивач класифікував товар № 1 (профілі з алюмінієвого сплаву) за кодом УКТ ЗЕД 7604299000 і товар № 2 (вироби з алюмінієвого сплаву) за кодом УКТ ЗЕД 7616100000. 12.09.2023 Львівською митницею було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023, відповідно до якого товари класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8302490090 як арматура кріплення. 21.09.2023 було подано митну декларацію із зазначенням визначеного відповідачем опису та коду товару, та митної вартості на рівні 2,1210 дол. США/кг. До Львівської митниці позивачем було подано всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, у тому числі складені перевізником документи щодо транспортних витрат. Однак за результатами розгляду митної декларації та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901068/2 від 22.09.2023, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом на рівні 4,0700 дол. США/кг. 25.09.2023 товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 23UA209170077636U7 з доплатою митних платежів на суму 305664,51 грн. Позивач вважає вказані рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Визначений відповідачем код товару не відповідає ні опису, ні цільовому призначенню імпортованих позивачем товарів. Оскаржуване рішення про визначення коду товару не відповідає вимогам чинного на час його прийняття законодавства, а саме наказу Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 у новій редакції, яка набрала чинності 14.03.2023. Митницею не було обґрунтовано наявність підстав для надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Зауважень щодо ціни товару та умов його оплати оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить, як і пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов.

Ухвалою від 24.10.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.10.2023 в порядку усунення недоліків до суду надійшло подане представником позивача клопотання з документом про сплату судового збору.

Ухвалою від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві, який надійшов до суду 22.11.2023, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом із митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та вказані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Поставка товару відбувалася на умовах CFR Gdansk Польща, однак позивачем не надано документів, які містять інформацію про витрати щодо розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення. Також не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг. В експортній декларації не відображено витрати на морське транспортування та страхування. Виявлені розбіжності та відсутність необхідних документів стали підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Однак додаткові документи декларантом не було надано. У зв`язку з цим митницею не визнано заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом та застосовано для визначення митної вартості резервний метод через неможливість застосування інших методів. Як джерело інформації для коригування митної вартості застосовано митну декларацію № UA209140/2023/24792 від 07.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні умови не проводилося. Рішення про визначення коду товару прийнято відповідно до вимог законодавства та з урахуванням технічного опису товарів на сайті виробника.

До відзиву було додано клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 23.11.2023 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

28.11.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що імпортовані позивачем товари не можуть бути віднесені до товарів товарної позиції 8302. Надані відповідачу експортні митні декларації не містять відомостей про код товару 8302490090. Оскільки під час коригування митної вартості здійснювався аналіз цінової інформації щодо товарів за визначеним відповідачем кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, рішення про коригування митної вартості має бути визнано протиправним. Відповідачем не доведено, що за митною декларацією № UA209140/2023/24792 від 07.09.2023 оформлено митний товар із митною вартістю 4,0700 дол. США/кг. Відомості про складові митної вартості товарів за митною декларацією № UA209140/2023/24792 від 07.09.2023 відсутні. Під час коригування відповідачем не враховано відмінності умов поставки товарів позивача та товарів, оформлених за вказаною митною декларацією.

Також 28.11.2023 представником позивача подано клопотання про витребування доказів у відповідача.

Ухвалою від 30.11.2023 задоволено вказане клопотання.

05.12.2023 на виконання вимог ухвали суду від 30.11.2023 відповідачем надано витребувані докази.

20.12.2023 надійшли пояснення позивача, у яких зазначено, що наданий відповідачем витяг з центральної бази даних містить відомості про митні оформлення аналогічних товарів за нижчою митною вартістю, ніж застосована до товару позивача. Вважає, що відповідач мав застосувати методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів або за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 03.06.2023 між компанією SUN-NOVA NEW ENERGY TECHNOLOGY CO. LTD (Китай) (продавцем) і ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» (покупцем) було укладено контракт № UA/23-06-03, згідно з п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купляє вироби з алюмінію, за кількістю, асортиментом, за цінами зазначеними в додатках (специфікаціях) до цього контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що договір передбачає поставку товару партіями протягом усього терміну дії контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціни на товар встановлюються в доларах США. Загальна сума цього контракту складається з сум, зазначених у додатках до цього контракту.

Згідно з п. 3.1 контракту продавець поставляє товар згідно з ІНКОТЕРМС 2020, на умовах, вказаних у специфікаціях на кожну партію товару.

На підставі п. 4.1 контракту товар підлягає оплаті згідно з додатками до контракту за кожну поставку.

Пунктом 4.3 контракту визначено, що датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок в банку продавця.

Згідно зі специфікацією № 1 від 03.06.2023 до контракту № UA/23-06-03 від 03.06.2023 сторонами було погоджено найменування (опис) та кількість товару, загальною вартістю 26866,60 дол. США, та умови оплати, а саме оплата протягом 180 днів з дня отримання вантажу покупцем, та умови поставки СFR Гданськ (Польща).

На виконання умов контракту № UA/23-06-03 від 03.06.2023 було складено інвойс № UA-220623/6 від 22.06.2023 на постачання товарів загальною вартістю 26866,60 дол. США, найменування та кількість яких, умови поставки відповідають зазначеним у специфікації № 1 від 03.06.2023.

Згідно з довідкою вих. № 408638 від 25.08.2023, виданою ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», вартість перевезення вантажу в автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом порт Gdansk (Poland) п/п Ягодин становить: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 728,46 грн, міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України 54852,00 грн. Страхування вантажу не здійснювалось.

Вказані у довідці відомості відповідають зазначеним у рахунку-фактурі № LS-4503037 від 23.08.2023, складеному ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» відповідно до договору № 03/07 від 03.07.2023, укладеному з ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС».

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивачем до Львівської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 23UA209170068363U3 від 26.08.2023, на два найменування товарів (товар № 1 профілі непорожнисті з алюмінієвого сплаву 6060Т5 (рейки, кутки алюмінієві, профілі), код товару 7604299000; товар № 2 вироби з алюмінієвого сплаву 6060Т5 (стик для рейки алюмінієвий), код товару 7616100000, у якій митну вартість товарів визначено за ціною договору (основний метод).

12.09.2023 Львівською митницею прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023, яким визначено код задекларованих за митною декларацією № 23UA209170068363U3 від 26.08.2023 товарів 8302490090 згідно з УКТ ЗЕД. У висновку рішення міститься опис товару (графа 31 ВМД): арматура кріплення з недорогоцінних металів для монтажу сонячних панелей: Railess joint/Рейка алюмінієва арт. RJ-02; L Feet/Куток алюмінієвий L40/85 арт. LF-85; L Feet/Куток алюмінієвий L40/86 арт.LF-86; L Feet/Куток алюмінієвий L40/87 арт.LF-87; Profiles 2300 mm/Профіль арт. RR-02; Profiles 3600 mm/Профіль арт. RR-02; Profiles 4600 mm/Профіль арт. RR-02; T module/T модуль арт.ТМ-01; Railess joint/Стик для рейки алюмінієвий арт. RC-01; торгівельна марка SUN-NOVA; виробник SUN-NOVA ENERGY TECHNOLOGY CO.LTD.

21.09.2023 було подано митну декларацію № 23UA209170076604U1 із зазначенням опису та коду товару згідно з УКТ ЗЕД 8302490090 відповідно до рішення про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023, із заявленою митною вартістю на рівні 2,1210 дол. США/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом із вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний контракт № UA/23-06-03 від 03.06.2023, специфікацію № 1 від 03.06.2023, рахунок (інвойс) № UA-220623/8 від 22.06.2023, рахунок перевізника № LS-4503037 від 23.08.2023, довідку перевізника № 408638 від 25.08.2023, митну декларацію країни відправлення № 422720230000565585 від 29.06.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах та відсутність відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Митницею було надіслано вимогу декларанту про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

Декларант звернувся до митниці із заявою від 22.09.2023 про визначення митної вартості на підставі поданих документів, зазначивши про відсутність додаткових документів.

22.09.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901068/2, яким митну вартість товару за митною декларацією № 23UA209170076604U1 від 21.09.2023 визначено за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ (резервним методом). У графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, зокрема, такі виявлені розбіжності та відсутність інформації:

1) поставка товару здійснюється на умовах CFR Gdansk Польща, порт Gdansk розташований за межами території України, однак декларантом не включено до митної вартості витрати на розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення, не надано документів, які містять інформацію про такі витрати;

2) у коносаменті № QN2306029 від 02.07.2023 вказано, що фрахт з передоплатою (Prepaid), проте банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати, не надано до митного оформлення;

3) в експортній декларації № 422720230000565585 від 29.06.2023 не відображено витрати на морське транспортування та страхування, не заповнено відповідні графи.

На вимогу митниці додаткові документи декларантом не надано. Митницею не визнано заявлену митну вартість. У графі 33 рішення також вказано про неможливість застосування методів 2а (ст. 59 МК України) та 2б (ст. 60 МК України) у зв`язку з відсутністю інформації щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, методів 2в (ст. 62 МК України) та 2г (ст. 63 МК України) через відсутність вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України) резервний метод. Як джерело інформації для коригування митної вартості застосовано митну декларацію № UA209140/2023/24792 від 07.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні умови не проводилося.

Львівською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003268, якою повідомлено про відмову в митному оформленні товару за митною декларацією № 23UA209170076604U1 від 21.09.2023 та необхідність подання нової ЕМД зі змінами відповідно до рішення № UA209000/2023/901068/2 від 22.09.2023.

Оцінюваний товар випущено у вільний обіг відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України за ЕМД № 23UA209170077636U7 від 25.09.2023 з доплатою митних платежів на суму 305664,51 грн (мито 95520,16 грн, ПДВ 210144,35 грн).

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023 суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 67 Митного кодексу України (тут і далі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частини друга, третя статті 67 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Такі висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Станом на час виникнення спірних правовідносин для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснювалася згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України» (набрав чинності 01.01.2023).

Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач у митній декларації № 23UA209170068363U3 від 26.08.2023 класифікував ввезений на митну територію України товар № 1 - профілі непорожнисті з алюмінієвого сплаву 6060Т5 (рейки, кутки алюмінієві, профілі) за кодом 7604299000 згідно з УКТ ЗЕД профілі з алюмінієвих сплавів, товар № 2 вироби з алюмінієвого сплаву 6060Т5 (стик для рейки алюмінієвий) за кодом 7616100000 згідно з УКТ ЗЕД інші вироби алюмінієві: цвяхи, кнопки, скоби (крім товарної позиції 8305), гвинти, болти, гайки, гаки вкручувані, заклепки, шпонки, шплінти, шайби та аналогічні вироби.

Наказом Державної митної служби України № 543 від 14.12.2022 було затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Пояснення до УКТЗЕД).

У Поясненнях до товарної позиції 7604 «Прутки та профілі алюмінієві» зазначено, що ці вироби, описані в Примітках 9 (а) і 9 (b) до Розділу XV, відповідають аналогічним виробам з міді. Тому положення Пояснень до товарної позиції 7407 з внесенням відповідних змін (mutatіs mutandіs) поширюються на цю товарну позицію.

До цієї товарної позиції не включаються:

(а) прутки (стрижні) та профілі, готові для використання в конструкціях (товарна позиція 7610);

(b) покриті зварювальні електроди і т.п. (товарна позиція 8311).

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 7616 «Інші вироби алюмінієві» до цієї товарної позиції включаються усі вироби з алюмінію, крім виробів, що відносяться до попередніх товарних позицій цієї групи, виробів, описаних у Примітці 1 до Розділу XV, виробів, включених у групу 82 чи 83, або виробів, більш конкретно розглянутих в іншому місці Класифікації.

До цієї товарної позиції, зокрема, включаються;

(1) Цвяхи, кнопки, скоби (крім тих, які відносяться до товарної позиції 8305), ґвинти, болти, гайки, укручувані гаки (рим-болти), заклепки, шпонки, шплінти, шайби та аналогічні вироби, описані в Поясненнях до товарних позицій 7317 і 7318.

(2) В`язальні голки, шила, гачки для кроше, інструменти для вишивання, шпильки англійські, інші шпильки та інші вироби, описані в Поясненнях до товарної позиції 7319.

(3) Ланцюги та їхні частини з алюмінію.

(4) Тканина, ґрати і сітки з алюмінієвого дроту та просічно-витяжний лист (див. Пояснення до товарної позиції 7314). Просічно-витяжний лист використовується у вітринах магазинів, для решіток гучномовців, для заглушення вибухів під час транспортування і зберігання летких рідин і газів і т.п.

(5) Алюмінієві вироби, подібні до виробів з чорних металів, описаних у Поясненнях до товарних позицій 7325 і 7326.

Рішенням Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023 класифіковано імпортовані позивачем товари №№ 1, 2 як арматуру кріплення з недорогоцінних металів для монтажу сонячних панелей за кодом УКТ ЗЕД 8302490090 (інші).

Відповідно до Пояснень до УКТЗЕД товарна позиція 8302 включає: арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; вішалки для шляп, гачки для шляп, кронштейни та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; автоматичні пристрої з недорогоцінних металів для закривання дверей (доводчики).

У рішенні про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023 зазначено, що при його прийнятті відповідач керувався такими документами: УКТЗЕД у редакції Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ; Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби від 14.12.2022 № 543; Основні правила інтерпретації класифікації товарів 1, 3, 6; Наказ Мінфіну від 23.12.2022 № 455; Пояснення до товарних позицій 7604, 7616, 8302 УКТЗЕД; акт митного огляду та фотографії товару, зроблені при огляді; оформлені МД: від 26.08.2022 № UA100230/2022/612802; від 29.07.2023 № 23UA205050052280U0; Технічний опис товарів на сайті виробника; довідкова технічна інформація з відкритих джерел.

У технічному описі продукції, що постачається у складі комерційної накладної № UA-220623/8 від 22.06.2023, зазначено, що вся продукція використовується для виробництва конструкцій монтажу фотоелектричних модулів.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455).

У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

класифікаційна робота - сукупність заходів, що здійснюють посадові особи митних органів для забезпечення правильності класифікації товарів;

класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;

контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них;

рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Порядку контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;

відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

Пунктом 9 розділу ІІ Порядку передбачено, що посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Порядку рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації. Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.

У додатку до форми рішення щодо класифікації товарів наведено Пояснення до заповнення рішення щодо класифікації товарів.

У графі 5 «Обґрунтування класифікації товару» надається обґрунтування класифікації товару у коді товару згідно з УКТЗЕД, зазначеному у графі 6 рішення щодо класифікації товарів, у тому числі з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів з питань класифікації товарів, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідні примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій УКТЗЕД тощо.

У графі 7 «Строк дії рішення» зазначається дата набрання чинності рішенням щодо класифікації товарів та дата втрати чинності таким рішенням.

Оскаржуване рішення Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023 прийнято за формою, наведеною у додатку 5 до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630 у першій редакції.

Тоді як станом на дату прийняття цього рішення Порядком у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455 не передбачено рішення про визначення коду товару.

Отже, рішення Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023прийнято з порушенням законодавства України з питань митної справи.

Відомості про прийняття відповідачем рішення щодо класифікації товарів, задекларованих позивачем, із зазначенням обґрунтування класифікації товару відповідно до вимог Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року № 455), у матеріалах справи відсутні.

Оскільки рішення Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023 прийняте не на підставі чинного на час його прийняття Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, не відповідає формі рішення щодо класифікації товарів, зокрема, не містить обґрунтування класифікації товару, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності рішення про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901068/2 від 22.09.2023 суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі також МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно з ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) CFR (Cost and Freight) «Вартість і фрахт» означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Поставка товару на умовах CFR Gdansk Польща передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на транспортування товару до порту призначення (фрахт).

Суд відхиляє зауваження відповідача щодо ненадання до митного оформлення банківських та платіжних документів, що підтверджують факт передоплати фрахту відповідно до відомостей, що містяться у коносаменті № QN2306029 від 02.07.2023, та щодо відсутності в експортній декларації № 422720230000565585 від 29.06.2023 інформації про витрати на морське транспортування та страхування.

У даному випадку поставки товару на умовах CFR транспортні витрати до порту призначення Gdansk вже є включеними до фактурної вартості товару, тому при визначенні митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Сплатити фрахт та витрати, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, зобов`язаний продавець.

Положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не передбачено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надана перевізником довідка про транспортно-експедиторські витрати є допустимим доказом розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Як вже зазначено, з метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом до митного контролю надано: рахунок-фактуру перевізника № LS-4503037 від 23.08.2023, довідку про транспортні витрати № 408638 від 25.08.2023, договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 03/07 від 03.07.2023, договір на перевезення вантажів № 1754 від 13.07.2023.

03.07.2023 між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (експедитором) і ТОВ «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» (клієнтом) укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 03/07, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цього договору експедитор зобов`язаний у разі необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями.

Згідно з рахунком № LS-4503037 від 23.08.2023, виставленого ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», вартість наданих послуг становить 93855,80 грн (без ПДВ), ПДВ 341,17 грн, разом з ПДВ 94196,97 грн, у тому числі: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 728,46 грн; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України 54852,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» вих. № 408638 від 25.08.2023 вартість перевезення вантажу в автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом порт Gdansk (Poland) п/п Ягодин становить: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 728,46 грн; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України 54852,00 грн. Страхування вантажу не здійснювалось.

Відповідачем не зазначено і не надано доказів на підтвердження понесення декларантом витрат на розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення Gdansk. Інформація про такі витрати позивача в матеріалах справи відсутня. Тому суд відхиляє доводи відповідача щодо не включення декларантом до митної вартості витрат на розвантаження, зберігання та митне оформлення в порту призначення.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що копія митної декларації країни відправлення, прайс-листи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості за резервним методом на підставі митної декларації № UA209140/2023/24792 від 07.09.2023, відповідно до якої здійснено митне оформлення семи найменувань товарів іншого виробника, у тому числі товар № 5 (вироби з недорогоцінних металів; арматура кріплення: талреп монтажний, талреп вантажний, обтискний фітинг) код згідно з УКТ ЗЕД 8302490090.

В оскаржуваному рішенні зазначено джерело, яке використовувалося митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару, однак пояснення щодо зроблених коригувань відсутні.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за обраним декларантом методом, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який подано юридичною особою, становить:

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2023 становить 2684 грн;

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2023 становить 2684 грн, і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 7268,97 грн: за вимогу немайнового характеру в сумі 2684,00 грн та за вимогу майнового характеру 4584,97 грн (305664,51 х 1,5% = 4584,97).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 7269,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 84 від 27.10.2023.

Отже, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 0,03 грн (7269,00-7268,97).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 7268,97 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0232-2023 від 12.09.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901068/2 від 22.09.2023.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7268,97 грн (сім тисяч двісті шістдесят вісім гривень 97 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРІМ ТІМ-ВЕД СЕРВІС», місцезнаходження: 49061, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 82А, кв. 32, код ЄДРПОУ 45119521.

Відповідач: Львівська митниця, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343.

Повний текст рішення суду складено 30.06.2025.

Суддя В.В. Рянська