Постанова № 12849666, 06.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7129/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Носач В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" <Текст >до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >про скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту виїзної позапланової перевірки позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в квітні, травні 2010 року, № 6399/23-2/22053439 від 26.08.2010 р., податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0 від 26.08.2010 р., яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 106859,00 грн. .

В якості підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування податковим органом вказана неможливість перевірки факту сплати податку до бюджету підприємствами - постачальниками позивача.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та вважає, що податковий кредит сформовано із сум податку, нарахованого (сплаченого) позивачем за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі права, що виникло у зв’язку з отриманням податкових накладних, за фактом придбання товарів позивачем. При визначенні сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, позивачем дотримані умови отримання права на бюджетне відшкодування.

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0 від 26.08.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченнях наданих суду. Пояснив, що у позивача відсутнє право на отримання відшкодування так як є не підтвердженою надмірна сплата податку на додану вартість, оскільки відсутні дані стосовно сплати податку до бюджету підприємствами постачальниками.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що актом виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень, червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в квітні, травні 2010 року, № 6399/23-2/22053439 від 26.08.2010 р. Державною податковою інспекцією у м. Житомирі встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на 55891,00 грн. та за червень 2010 року на 50968,00 грн.. На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Житомирі 26.08.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за травень-червень 2010 року на 106859,00 грн..

Суд вважає зазначене рішення податкового органу протиправним з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за квітень - червень 2010 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в банку.

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем за рахунок сум податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року, сплачених у зв’язку з придбанням товару (пального) у ТОВ „Континент Нафто Трейд” та ПАТ "Концерн Галнафтогаз".

У відповідності до пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону встановлює, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень - червень 2010 р., як виплаває з акту перевірки, є не підтвердження надмірної сплати податку на додану вартість, оскільки відсутні дані стосовно сплати податку до бюджету підприємствами постачальниками.

Суд не приймає до увагу зазначені висновки податкового органу з наступних підстав.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відтак, правове значення для вирішення даного спору по суті є встановлення факту сплати позивачем податку на додану вартість за встановленою ставкою та подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Як зазначалось вище, суми, сплачені позивачем постачальнику товару з урахуванням податку на додану вартість, підтверджені в судовому засіданні належними документами (платіжними дорученнями, податковими накладними постачальника та реєстрами отриманих податкових накладних). При цьому відповідач в судовому засіданні не заперечував проти того, що позивачем податок на додану вартість був сплачений повністю в ціні товару.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України „Про податок на додану вартість”, не встановлюють обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку особисто, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем або іншою особою в ланцюгу постачання (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. „а” пп. 7.7.2 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування було прийняте законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Отже, суд вважає, що у відповідності до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 р. правильно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, а тому податкове повідомлення-рішення, яке оспорюється позивачем, є протиправним.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, адміністративний суд ,-

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001012304/0, прийняте 26.08.2010 р. Державною податковою інспекцією у м.Житомирі, про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в розмірі 106859 грн., яке було заявлено в податковій декларації за січень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 10 грудня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.