Ухвала суду № 128494693, 27.06.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/2907/25 27.06.2025

н\п 1-кп/490/1326/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2907/25

У Х В А Л А

27 червня 2025 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

під час проведення підготовчого судового засідання у режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025000000000963 від 04.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.229 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ТОВ "Штраус Україна" ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 (Luigi Lavazza S.p.A.) адвоката ОСОБА_11 ,

представника потерпілого дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" ОСОБА_12 ,

представника потерпілого Сосьєте де Продюї ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) адвоката ОСОБА_15 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисника адвоката ОСОБА_16 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та їх захисника адвоката ОСОБА_17 ,

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2025 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Офісу Генерального прокурора надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12025000000000963 від 04.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.229 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 квітня 2025 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом по даному кримінальному провадженню.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважала можливим призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Представники потерпілих проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.

Захисник обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_17 проти призначення справи до судового розгляду заперечував, посилаючись на непідсудність даного кримінального провадження Центральному районному суду м.Миколаєва. Зазначив, що матеріалами кримінального провадження зафіксовано декілька районів, в тому числі і в м.Миколаєві та м.Херсоні, де за версією слідства відбувалось кримінальне правопорушення. Відповідно до обвинувального акту, виготовлення та фасування товарів відбувалось у м.Херсоні, а зберігання в різних районах міста Миколаєва. У зв`язку з чим, вважав необхідним направити обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.

Захисник ОСОБА_16 та обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтримали думку захисника ОСОБА_17 ..

Прокурор та представники потерпілих проти направлення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності заперечували.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Частиною першою ст.32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правиламистатті 33-1цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Частиною другою та третьою ст.34 КПК України встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Частина 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту по кримінальному провадженню №12025000000000963 від 04.04.2025 року, ОСОБА_3 обвинувачується у організації незаконного використання знаків для товарів і послуг, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, вчиненого організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.229 КК України; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обвинувачуються у незаконному використанні знаків для товарів і послуг, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, вчиненого організованою групою.

Об`єктивнусторону цього злочину характеризують: 1) альтернативні діяння незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару або інше умисне порушення права на ці об`єкти; 2) наслідки матеріальна шкода у великому розмірі, 3) причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Використанням знака для товарів і послуг визнається: 1) нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); 2) застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; 3) застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах, які використовуються для адресації комп`ютерів і ресурсів.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ще одна невстановлена особа придбали за власні кошти обладнання для фасування та пакування фальсифікованої продукції: фасувальний верстат "Pack Teck" AF-35-SG4, серійний номер 1712028; фасувальний апарат для стіків кави без маркування; фасувальний апарат для кави "Libra"; пакувальний верстат Pack Teck VP-3 (AF-35-5G), серійний номер 1801008, та інше обладнання, яке з відома всіх учасників організованої групи розміщене та налаштоване у приміщенні за адресою: м.Херсон, вул.Макарова, 7. За цією ж адресою вони поповнювали запаси сировини та пакувальних матеріалів.

Крім цього, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 реалізовували заздалегідь обумовлений план шляхом безпосереднього виготовлення та пакування з використанням наданого обладнання, сировини та пакувальних матеріалів желатину, кави та спецій в упаковки з нанесеними на них тотожними або схожими знаками для товарів і послуг настільки, що їх можливо сплутати з оригінальною продукцією, а також зберігали сировину, пакувальні матеріали та готову фальсифіковану продукцію за адресою: м.Херсон, вул.Макарова, 7.

Окрім того, з цього ж обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 , діючи як співвиконавець організованої групи, до складу якої входили ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, на початку листопада 2023 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщенні магазину за адресою: м.Херсон, вул.Некрасова, 2 запропонував, а в подальшому під виглядом оригінальної продав ОСОБА_18 раніше виготовлену учасниками організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_6 фальсифіковану продукцію, а саме:

не менше ніж 662 упаковки желатину швидкорозчинного харчового по 25 г кожна з незаконно нанесеними позначеннями «МРІЯ» та «Желатин», які є схожими з оригінальними настільки, що їх можна сплутати із зареєстрованими знаками для товарів і послуг, які згідно із свідоцтвами на торговельні марки № 37458 від 16.02.2004 та №189292 від 11.08.2014 належать дочірньому підприємству «Кондитерська корпорація «Рошен» (код ЄДРПОУ 25392188) не менше ніж 142 упаковки з кавою «Lavazza» 1000 г (Qualita Ого, Qualita Rossa, Crema Е Aroma, Super Crema, Espresso Crema E Aroma, Crema E Gusto Tradizione Italiana, Crema E Gusto Classico) та з кавою «Lavazza» 250 г (Caffe Espresso Intence and Velvety, Crema E Gusto, Crema E Gusto Classico, Qualita Rossa, Qualita Ого), з незаконно нанесеними позначенням LAVAZZA, яке є тотожним із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №275473 від 12.05.2020 та позначенням LAVAZZA, яке є схожими з торговельною маркою за міжнародною реєстрацію №317174, права на яку належать компанії Luigi Lavazza S.p.A., настільки, що їх можна сплутати.

Тобто, інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до обвинувального акту були вчинені на території м.Херсон і не відноситься до юрисдикції Центрального районного суду м.Миколаєва.

Крім цього, як вбачається з обвинувального акту, у період з 12 год 22 хв по 14 год 50 хв 22.11.2023 року ОСОБА_5 , діючи як виконавець організованої групи, до складу якої також входили ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інші не встановлені досудовим розслідуванням особи, переслідуючи спільну злочинну мету збагачення, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне використання знаків для товарів і послуг, не отримавши у встановленому законом порядку дозволу на використання знаку для товарів і послуг, усупереч вимогам ст.ст.5, 16, 20 Закону №3689-ХІІ, у ході проведення контрольованої закупки, перебуваючи у невстановленому місці в м.Миколаєві, з використанням програми Telegram, який зареєстрований на номер НОМЕР_1 , домовився про продаж ОСОБА_19 2000 упаковок приправи «Мівіна» зі смаком курки вагою 80 г кожна. З метою реалізації зазначеної домовленості ОСОБА_19 , діючи під контролем працівників поліції, о 15 год 38 хв 22.11.2024 з використанням терміналу EasyPay, розташованого в магазині «Новус» за адресою: м.Київ, вул.Загорівська, 17-21, перерахував на вказану ОСОБА_5 банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «Приват Банк», раніше обумовлену частину грошових коштів у сумі 4000 гривень. На виконання своєї частини домовленості та переслідуючи вищевказану злочинну мету, ОСОБА_5 о 08 год 43 хв 23.11.2023, використовуючи послуги з доставки ТОВ «Нова Пошта» надіслав ОСОБА_19 2000 фальсифіковані упаковки приправи зі смаком курки вагою 80 г кожна, на яких незаконно нанесені позначення «Мівіна», які є схожими з оригінальним настільки, що їх можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг, який згідно із свідоцтвом на торговельну марку №37458 від 16.02.2004 належить компанії Сосьєте де Лродюі ОСОБА_13 та може використовуватися ТОВ «Нестле Україна» на підставі генеральної ліцензійної угоди від 01.04.2011 №2. За результатами отримання зазначеної продукції ОСОБА_19 з використанням послуги «Післяплата на Новій пошті» о 12 год 41 хв 24.11.2023 перерахував продавцеві решту обумовлених грошових коштів.

Відповідно доч.ч.1,2ст.640ЦК України,договір єукладеним змоменту одержанняособою,яка направилапропозицію укластидоговір,відповіді проприйняття цієїпропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Тобто, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 перебуваючи в м.Миколаєві та домовившись з ОСОБА_19 про придбання останнім підробленої продукції, фактично уклали усний договір купівлі-продажу на підтвердження чого останній перерахував обвинуваченому ОСОБА_5 передплату у розмірі 4000 грн..

Статтею 647 ЦК України встановлено, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

З обвинувального акту вбачається, що фактичне місце проживання ОСОБА_5 є: АДРЕСА_1 .

Таким чином,з врахуваннямвимог ст.647 ЦК України, місце проживання ОСОБА_5 , а саме адреса: АДРЕСА_1 , є місцем укладення договору.

З оглядуна що,твердження сторониобвинувачення проте,що ОСОБА_5 перебував уневстановленому місцім.Миколаєва,не заслуговуютьна увагута єбезпідставними татакими,що суперечать ст.647 ЦК України.

Таким чином,така об`єктивнасторона злочинупередбаченого ст.229КК Українияк використаннямзнака длятоварів іпослуг увиді пропонуваннядля продажу,відповідно довимог ст.ст.640,647ЦК Українивідбулось 22.11.2023року заадресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до юрисдикції Центрального районного суду м.Миколаєва.

Крім цього, ОСОБА_5 отримавши передплату за товар у розмірі 4000 грн від ОСОБА_19 , на виконання домовленостей, 23.11.2023 року, використовуючи послуги з доставки ТОВ «Нова Пошта» надіслав ОСОБА_19 2000 фальсифіковані упаковки приправи зі смаком курки вагою 80 г кожна, на яких незаконно нанесені позначення «Мівіна», які є схожими з оригінальним настільки, що їх можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг. Зазначений товар ОСОБА_19 отримав 24.11.2023 та з використанням послуги «Післяплата на Новій пошті» перерахував продавцеві решту обумовлених грошових коштів.

Відповідно дост.14 п.1 п.п.202Податкового кодексу Українипродаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Тобто, продаж (реалізація) товару передбачає саме передачу права власності на такі товари за оплату.

Так, ч.1 ст.697 ЦК України встановлено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Таким чином,скориставшись послугою «Післяплатана Новійпошті», ОСОБА_19 фактично змігнабути правовласності на фальсифікований товар, висланий ОСОБА_5 лише після сплати його вартості. Тобто, продаж (реалізація) фактично відбулась в відділенні «Нова Пошта» в м.Києві, що територіально не відноситься до юрисдикції Центрального районного суду м.Миколаєва.

Таким чином, така об`єктивна сторона злочину передбаченого ст.229 КК України, як продаж (реалізація), відповідно до вимог ст.14 п.1 п.п.202Податкового кодексу України, ст.697 ЦК України відбулось 24.11.2023 року на території м.Києва.

Що стосується такої складової об`єктивної сторони, як використанням знака для товарів і послуг у виді зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, суд зазначає наступне.

З обвинувального акту вбачається, що не пізніше квітня травня 2023 року (точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 на виконання заздалегідь розробленого плану підшукали приміщення за адресами: м.Херсон, вул.Макарова, 7; м.Миколаїв, пр-т.Героїв Сталинграда, 2, автогаражний кооператив «Темвод», гараж № НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 , автогаражний кооператив «Темп», гараж № НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 , у яких можна незаконно використовувати знаки для товарів і послуг, шляхом виготовлення желатину, кави та спецій з нанесеними на них тотожними торгівельними марками, або схожими на оригінальні знаки для товарів і послуг настільки, що їх можна сплутати з оригінальною продукцією, а також зберігати сировину, пакувальні матеріали та готову фальсифіковану продукцію з метою її подальшого продажу.

Часом припинення зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, на переконання суду є 30.11.2023 року, день коли орган досудового розслідування проводив обшуки (виявлення та вилучення виробленої фальсифікованої продукції, сировини, пакувальних матеріалів та обладнання) на вказаних об`єктах.

Кримінальне законодавство визначає, що зберігання полягає в тимчасовому перебуванні вказаного майна у володінні особи або у певному місці (сховищі), що має винний, для наступної реалізації чи повернення особі, яка передала на зберігання майно, здобуте злочинним шляхом.

Таким чином,розпочавши обшукта виявившипредмет злочину(підробленупродукцію),орган досудовогорозслідування фактичнопозбавив обвинуваченихможливості володітита зберігатипідроблену продукцію.

Саме тому, суд пов`язує припинення зберігання, як об`єктивної сторони злочину з початком процесуальної дії, а не з її закінченням.

Адже після виявлення підробленого товару, органом досудового розслідування проводиться фіксація кримінального правопорушення (перерахунок, опис, пакування, тощо) та складення процесуальних документів, що в залежності від виявлених об`ємів (кількості товару) може становити значний проміжок часу.

Тобто, з початком проведення такої процесуальної дії, як обшуку, фактично припинялось протиправне діяння об`єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ст.229 КК України, а саме використанням знака для товарів і послуг у виді зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу.

Так, з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 30.11.2023 року органом досудового розслідування були проведені обшуки та вилучено сировину, пакувальні матеріали, обладнання та виготовлену фальсифіковану продукцію за адресами:

АДРЕСА_4 у період часу з 11:17 год по 17:15 год;

АДРЕСА_1 у період часу з 12:19 год по 14:11 год;

АДРЕСА_3 у період часу з 11:10 год по 17:01 год;

АДРЕСА_2 у період часу з 11:00 год по 18:31 год;

м.Миколаїв, пр-т. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2 (авто гаражний кооператив «Темвод» гараж № НОМЕР_3 ) у період часу з 15:54 год по 22:53 год;

м.Миколаїв, вул.9-та Поздовжня, 36-А, автомобіля ОСОБА_4 марки «Hyundai» «Elantra» з реєстраційним номером НОМЕР_5 біля гаражу № НОМЕР_4 на території авто гаражного кооперативу «Темп» за адресою: у період часу з 18:39 год по 19:37 год.

Таким чином, як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, останнє за часом кримінальне правопорушення тривало до 18:39 год 30.11.2023 року і було припинено з початком проведення обшуку за адресою: м.Миколаїв, вул.9-та Поздовжня, 36-А, що територіально не відноситься до юрисдикції Центрального районного суду м.Миколаєва.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним направити вказаний обвинувальний акт до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.32, 34, 314 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025000000000963 від 04.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.229 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, направити до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.

Головуючий ОСОБА_1