Рішення № 128473378, 26.05.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11550/24

№ 2/183/1932/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

07 листопада 2024 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 23 січня 2022 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2038834620, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав два типи кредиту одночасно, а саме: відповідно до п.1 кредитного договорукредит у розмірі 11388,00 грн. на строк до 23 лютого 2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних; відповідно до п. 3 кредитного договору (заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2038834620 від 23 січня 2022 року)кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору) на строк 12 календарних місяців роки (з правом пролонгації), з процентною ставкою 5% на місяць, впродовж пільгового періоду 0,01% річних.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 11388,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 32978804 від 24 січня 2022 року на суму 10898,00 грн. та меморіальним ордером №с 23978806 від 24 січня 2022 року на суму 490,00 грн.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 16 серпня 2024 року в загальному розмірі становить 30733,64 грн., з яких:

- за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 11457,10 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 10088,10 грн.; заборгованості за відсотками 1369,00 грн.;

- за картковим рахунком № НОМЕР_1 за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 19276,54 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10300,00 грн.; заборгованості за відсотками 8976,54 грн.

У зв`язку з чим зазначену суму, а також судові витрати в розмірі 3 028,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача Акціонерного товариства «ОТП Банк» не з`явився, звернувся до суду з заявою, згідно якої просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, згідно опублікованого оголошення 20.03.2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те,що відповідачбув належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 23 січня 2022 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2038834620, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав два типи кредиту одночасно, а саме: відповідно до п.1 кредитного договорукредит у розмірі 11388,00 грн. на строк до 23 лютого 2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних; відповідно до п. 3 кредитного договору (заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2038834620 від 23 січня 2022 року)кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору) на строк 12 календарних місяців роки (з правом пролонгації), з процентною ставкою 5% на місяць, впродовж пільгового періоду 0,01% річних.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, кредит видається у розмірі 10898,00 грн. на цільове використання кредиту: на придбання товару у продавця, та у розмірі 490,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме послуги «СМС + довідка». Загальний розмір кредиту 11 388,00 грн. зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,01% річних, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (РКО) в розмірі 3% щомісячно від суми кредиту.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись: фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.

Згідно п.1.3. Кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у додатку № 1 до кредитного договору.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 11388,00 грн. підтверджується меморіальним ордером № 32978804 від 24 січня 2022 року на суму 10898,00 грн., меморіальним ордером №с 23978806 від 24 січня 2022 року на суму 490,00 грн. та рахунком-фактурою №СФKDC-0001842994 від 23 січня 2022 року.

Відповідно до умов Кредитного договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2038834620_CARD від 23 січня 2022 року, та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» www.otpbank.com.ua, відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТПБанк» з вимогою відкриття карткового рахунку.

Відповідно до п. 3 Кредитного договору банк відкриває позичальнику поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 разом із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки МС СОLD, валюта рахункугривня. За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої встановлюється згідно рішення кредитного комітету Банку (від 1000,00 грн. до 5 00000,00 грн.). На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить: 5% в місяць; розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних. Строк дії кредитної лінії 12 календарних місяців з правом пролонгації. Заява-Анкета є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, Тарифами банку, які розміщені на офіційному сайті банку.

Відповідач, шляхом підписання Заяви-Анкети, яка є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений і згодний, а також зобов`язався їх належно та неухильно виконувати.

Також 23 січня 2022 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту від АТ «ОТП Банк», яким останній підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані, виходячи з обраних ним умов кредитування та підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливостей оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик, запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Так, у Паспорті споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) зазначено, що споживачу надається кредит у сумі 11388,00 грн. на строк 13 місяців та кредитна лінія із сумою кредиту 10000,00 грн. (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору) на строк 12 місяців (з правом пролонгації).

В п. 4 Паспорту споживчого кредиту передбачена процентна ставка 0,01% (річних), що діє протягом пільгового періоду до 55 днів та 5% (в місяць) - процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду.

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору № 2038834620 від 23 січня 2022 року, графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту 13 місяців, загальна вартість кредитустановить 12755,18 грн., з яких: чиста сума кредиту 11388,00 грн., відсотки за користування кредитом 0,62 грн., сплата за обслуговування кредитної заборгованості (РКО) 1366,56 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 12 липня 2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі в розмірі 11457,10 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 10088,10 грн.; заборгованості за відсотками 2,44 грн.; заборгованості по комісії 1366,56 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23 липня 2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором № 2038834620_CARD від 23 січня 2022 року в розмірі 19276,54 грн., яка складається з:заборгованості за тілом кредиту 10300,00 грн.; заборгованості за відсотками 8976,54 грн.

До матеріалів справи долучено звіт-рахунок за період з 24.01.2022 року по 23.07.2024 року відносно ОСОБА_1 , в якому відображено усі операції за картковим рахунком; довідку АТ «ОТПБанк» від 09.08.2024 року про зміни кредитних лімітів по рахунку ОСОБА_1 , згідно якої огляду на регулярне використання кредитного ліміту клієнтом, відсутність у вказаний період простроченої заборгованості понад 7 днів, а також відсутності звернення від клієнта із заявою про збільшення кредитного ліміту, було здійснено перегляд кредитного ліміту. Так, 23.01.2022 року було встановлено кредитний ліміт в сумі 10000,00 грн, який 27.06.2022 року біло збільшено до 10300,00 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що спірний договір за правовою природою є змішаним договором кредитування та Договором про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо виконання зобов`язань за змішаним кредитним договором.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

За приписами ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у цьому випадку АТ «ОТП Банк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент, а саме споживач послуг банку, лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як встановлено вище, Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в зазначеному вище розмірі, однак останній неналежно виконує взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 30733,64 грн., з яких:

- за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 11457,10 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 10088,10 грн.; заборгованості за відсотками 2,44 грн., заборгованість за комісією 1366,56 грн.;

- за картковим рахунком № НОМЕР_1 за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 19276,54 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10300,00 грн.; заборгованості за відсотками 8976,54 грн.

Водночас, суд зауважує, що АТ «ОТП Банк» у позові просить стягнути заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 1369,00 грн., в той час, як в зазначену суму згідно розрахунку заборгованості входить сума заборгованості по комісії в розмірі 1366,56 грн. та сума заборгованості по відсоткам в розмірі 2, 44 грн.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсоткам за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року, який по суті є змішаним, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість загальному в розмірі 29367,08 грн., з яких:

- за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 10090,54 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 10088,10 грн.; заборгованості за відсотками 2,44 грн.;

- за картковим рахунком № НОМЕР_1 за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 19276,54 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10300,00 грн.; заборгованості за відсотками 8976,54 грн.

Разом з тим, розглядаючи обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення комісії в розмірі 1366,56 грн., суд виходить з наступного.

Як встановлено вище, відповідно до п.1.1 кредитного договору, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (РКО) становить 3% щомісячно від суми кредиту.

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору № 2038834620 від 23 січня 2022 року, графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту 13 місяців, загальна вартість кредитустановить 12755,18 грн., з яких: чиста сума кредиту 11388,00 грн., відсотки за користування кредитом 0,62 грн., сплата за обслуговування кредитної заборгованості (РКО) 1366,56 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 11Закону України«Про споживчекредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Про споживчекредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19, провадження № 61-7416св20.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України).Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №359/12165/14-ц.

Тлумачення частини першої статті 203ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених ст. 4 ЦК України.Втім більшістьзаконодавчих актівносять комплекснийхарактер ів нихпоряд із приватно - правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно - правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно - правових нормах.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі №613/1436/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які Банком встановлена щомісячна комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредиту, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, зроблені наступні висновки: якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги Банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відтак, встановлена позивачем у кредитному договорі плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) в загальному розмірі 1366,56 грн. є безпідставною.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 1366,56 грн., які фактично є комісією за розрахунково-касове обслуговування задоволенню не підлягають.

Як вже зазначалося, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2893,36 грн., виходячи з розрахунку: (29367,08 грн. (сума, задоволена судом) х 3 028,00 грн. (сплачений судовий збір) / 30733,64 грн. (заявлена сума).

На підставі викладено та керуючись 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором, а саме:

- за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 10090,54 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 10088,10 грн.; заборгованості за відсотками 2,44 грн.;

- за картковим рахунком № НОМЕР_1 за кредитним договором № 2038834620 від 23 січня 2022 року в розмірі 19276,54 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10300,00 грн.; заборгованості за відсотками 8976,54 грн.,

а всього 29367,08 грн. (двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят сім грн.. 08 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2893,36 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто три грн. 36 коп.).

В задоволенні іншої частини вимог Акціонерного товариства «ОТП Банк» - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 26 травня 2025 року.

Суддя Д.І. Городецький