Постанова № 128459851, 26.06.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6632/25

Категорія 156

3/295/1823/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Грабчука О.В.,

розглянувши матеріали,які надійшлиз Управлінняпатрульної поліціїв Житомирськійобласті,про притягненнядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого провідним юрист-консультом АТ КБ "ПриватБанк", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (у протоколі: АДРЕСА_2 ), -

В С Т А Н О В И В :

11.05.2025 о 00 годин 34 хвилин у м. Житомирі по вул. Олени Пчілки, 8, ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A6 НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою технічного засобу Grager Alcotest 6810, а також у медичному закладі охорони здоров`я КНП "ОМСЦ" ЖОР водій відмовився, чим своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом за вказаних у протоколі, намагався припаркувати автомобіль у дворі будинку, поруч із яким проживає. До нього підійшли працівники поліції, які склали постанову за несправний світловий покажчик повороту, яку він підписав, погодившись із нею. Через деякий час поліцейські знову підходили до нього, проте решту обставин даної події він не пам`ятає. Зазначив, що у той день він був тверезий, автомобілем керувала його наречена, протокол та акт огляду поліцейські при ньому не складали та не називали ознак стану алкогольного сп`яніння.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просив закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, викладені у його письмових запереченнях, які він підтримав у судовому засіданні, посилаючись на те, що протокол складено у відсутності його підзахисного, якого не було відсторонено від керування транспортним засобом. На відео не вбачається ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Поліцейськими не складено направлення та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, не надано їх на підпис особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також адвокат звернув увагу на відсутність підстав та доказів зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , порушення процедури огляду, що у відповідності до ч. 6 ст. 266 КУпАП тягне його недійсність.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши зміст письмового клопотання адвоката Грабчука О.В., дослідивши матеріали справи, відтворивши долучені до протоколу відеофайли, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.266 КУпАПта п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільнимнаказом МВС України таМОЗ Українивід 09.11.2015№ 1452/735 (далі Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто, якщо у поліцейського виникла обґрунтована підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані сп`яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду.

Отже, відмова водія від проходження огляду, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння, є порушенням п. 2.5 ПДРта самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на підстави такої відмови.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду. Водночас для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом.

На основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 326697 від 11.05.2025, направленням водія на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 11.05.2025, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4700837 від 11.05.2025 за ч. 2ст. 122 КУпАП, що відповідно і стало причиною зупинки транспортного засобу згідно з вимогамист. 35 Закону України "Про національну поліцію", а також відтвореними відеофайлами із бодікамери поліцейського та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів в їх достовірності та істинності.

Із долученого до протоколу відеозапису (бодікамера 475539) із місця події, яка мала місце 11.05.2025 близько 00 год. 35 хв., вбачається рух автомобіля Audi A6 білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , із водійського сидіння якого, після зупинки працівниками поліції, вийшов ОСОБА_1 , який на запитання про те, чому він не користується світловими покажчиками повороту, надав відповідь: "Так вийшло" (00:35:20 - 00:36:30). У ході подальшого спілкування з поліцейськими, не висловлючи заперечень щодо факту керування транспортним засобом, ОСОБА_1 повідомив, що повертається додому у комендантську годину.

Варто відзначити, що поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не у повній мірі відповідає обстановці, видається непослідовною, прослідковуються зазначені в акті огляду видимі ознаки стану алкогольного сп`яніння водія.

Доводи захисника стосовно того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинено безпідставно, не заслуговують на увагу, оскільки зупинка транспортного засобу відповідала вимогамст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Із відеозапису вбачається, що працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу (00:36:29). Даний факт підтверджується також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4700837 від 11.05.2025 за ч. 2ст. 122 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн(а.с. 4).

Суд звертає увагу, що винесення та вручення йому даної постанови не викликало жодних заперечень із боку ОСОБА_1 , який навпаки відразу після її отримання демонстрував готовність сплатити штраф, на що поліцейський повідомлив про неможливість здійснити оплату через відсутність терміналу (00:53:14 00:53:20).

Твердження сторони захисту про те, що направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не складалося також спростовується вказаним відеодоказом (00:42:12-00:51:00).

Доводи захисника щодо відсутності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та відповідно підстав у поліцейського ініціювати процедуру огляду на стан сп`яніння суд відкидає, оскільки на відео підтверджено обґрунтованість підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на повідомленні останньому виявлені у нього ознаки, які відображені в акті та протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про законність таких вимог.

На відеозаписі зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я, незважаючи на неодноразово висловлену законну вимогу працівників поліції (00:38:37-00:38:39, 00:54:13-00:54:25), факт відсторонення водія від керування транспортним засобом шляхом заборони подальшого руху (00:55:17), причину невручення протоколу (00:54:07-00:55:16).

Доказів щодо оскарження дій або рішень працівників поліції в порядкуст. 267 КУпАП, частинами 1, 2ст. 286 КАС України, крім постанови серії ЕНА № 470083 від 11.05.2025, стороною захисту до суду не надано.

Натомість суд зауважує, що прийняття судового рішення в іншій справі не преюдиційним та не має вирішального значення при розгляді даної справи, зважаючи на те, що вина ОСОБА_1 доведена достатніми та переконливими доказами, які беззаперечно підтверджують наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому порушень вимог ст.266 КУпАПта Інструкції працівниками поліції судом не встановлено.

Інші твердження та доводи захисника не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , не спростовують та не виключають його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин заперечення стороною захисту вини ОСОБА_1 , як суб`єктивної сторони складу інкримінованого йому правопорушення, суд розцінює, як специфічний, обраний спосіб захисту, з метою уникнення адміністративної відповідальності та покарання.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушив пункт 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, дії останнього кваліфіковано правильно, вина особи доведена повністю поза розумним сумнівом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне правопорушення,яке вчинив ОСОБА_1 ,за своїмхарактером маєвелику суспільнунебезпеку,оскільки особа,яка керуєтранспортним засобому станіалкогольного сп`яніннястворює загрозужиттю,як собітак інаражає нацю небезпекуінших учасниківруху.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення,відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності,ступінь йоговини, майновий стан, відсутність встановлених обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, безальтернативний характер санкції статті, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 283 - 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.