Ухвала суду № 128455575, 27.06.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21190/25

Провадження № 1-кс/947/9193/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Підрозділом детективів ТУ БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

В ході досудового розслідування досліджується діяльність розпорядника бюджетних коштів місцевого рівня - КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623).

Основним напрямком діяльності КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) є організація в м. Одесі дорожнього руху із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних, автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів чинного законодавства України. Комунальна установа є розпорядником бюджетних коштів місцевого рівня. Засновником Установи є Одеська міська рада. Координацію діяльності Установи здійснює уповноважений орган Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

В ході аналізу публічних закупівель замовником в яких є КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) встановлено, що в період з серпня по грудень 2024 року КУ «СМЕП» оголошено 11 процедур закупівель та підписано відповідні договори, предметом яких є баласти для розрядних ламп чи трубок (Джерело безперебійного живлення для світлофорних об`єктів (далі ДБЖ)) на загальну суму 40 819 013 грн. з ПДВ., переможцем в яких визнано ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193).

За результатом проведеного аналізу реєстру податкових накладних ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193) встановлено, що вказані Товариства на виконання умов договорів поставки закупали вироби ДБЖ у ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698), яке в свою чергу закупало вироби ДБЖ у ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085) по ціні орієнтовно в два рази менше ніж у подальшому постачалось на адресу КУ «СМЕП» ОМР.

За результатами аналізу вказаних фінансово-господарських операцій, реєстраційних даних вказаних Товариств встановлено, що ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698), ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085), ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193) є пов`язаними між собою юридичними особами.

Окрім цього, згідно інформації з офіційного сайту ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698) з адресою: https://logicpower.ua/ виявлено статтю, зі змісту якої вбачається, що саме вказаним Товариство у співпраці з Комунальним закладом «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підрозділ» ОМР було реалізовано проект з резервного живлення для світлофорів. Хоча стороною за вказаними договорами являється не ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР» (ЄДРПОУ 37945698), а ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) та ТОВ «ГРЕЙТ СЕЛЛЕР» (ЄДРПОУ 45500193).

На підставі вищевикладеного встановлено, що службові особи ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР » (ЄДРПОУ 37945698), ТОВ «ЛОДЖІКПАУЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45040085) та ТОВ «ЛАЙТ ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 45142409) спільно з службовими особами КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 33387623) розробили та у подальшому реалізували злочинну схему привласнення бюджетних коштів, шляхом штучного завищення вартості ТМЦ, які у подальшому поставлялись на адресу розпорядника бюджетних коштів.

Встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний директор КУ «СМЕП» ОСОБА_5 17.12.1990 проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставіухвали слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси,16.06.2025проведено обшукза адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 121, номер 202, в ході проведення якого виявлено та вилучено:

-Посадова інструкція начальника відділу транспортування та тимчасового зберігання евакуйованих транспортних засобів від 06.01.2025 на 5 арк.;

-Посадова інструкція старшого диспетчера від 03.03.2025, № 117/14 на 6 арк.;

-Робоча інструкція машиніста підіймального-транспортних машин 5 розряду від 03.03.2025 № 116/14 на 5арк.;

-Положення від 06.01.2025 № 13/1412 на 4 арк.;

-Статут КУ «СМЕП» ОМР (нова редакція) на 7 арк.;

-Тека зеленого кольору, із документами щодо кредитування в банках: «Укргазбанк» на 7 арк.; АТ «Уксімбанк» на 13 арк; АТ «Сенсбанк», на 22 арк.; 1 аркуш із роздруківкою списку банків Одеської області;

-Лист консульства Республіки Кіпр в Одесі на 1 арк;

-Лист з ОМР Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху на 2 арк.;

-Лист від КУ «СМЕП» ОМР на 1 арк.;

-Схема організації дорожнього руху по вулицям: Троїцька, Успенська, Жуковського, Європейська на 4 арк.;

-Тека червоного кольору із схемами організації дорожнього руху по вул. Ак.Грушевського 50-52 на 5 арк.;

-Квитанція № 5506 від 14.06.2025, щодо обміну валюти на 1 арк.;

-Графік нанесення дорожньої розмітки на 2025 рік, на 4 арк.;

-Роздруківка листування з ОСОБА_6 на 3 арк.;

-Схема організації дорожнього руху по вул. Фонтанська дорога, 55В на 1 арк.;

-Лист від Департаменту патрульної поліції УПП в Одеській області на 1 арк.;

-Рахунок фактура № 9694 від 16.12.2024 на 1 арк.;

-Акт надання послуг № 9694 на 2 арк.;

-План схема ділянки га Гагаріському плато на 3 арк.;

-Банківські картки банку «Raiffeisen Bank Aval» № НОМЕР_1 , «Укргазбанк» № НОМЕР_2 ;

-Флеш накопичувач «Hi-Roll» на 4 gb;

-Мобільний телефон IPhone, який належить ОСОБА_7 ;

-Мобільний телефон IPhone, ІМЕІ: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7

-Планшет «Lenovo», s/n: R-41209228;

-Грошові коштина загальнусуму 83500грн.,та 160доларів СШАВподальшому,вищевказані речіта документибуло визнаноречовими доказамита винесено відповідну постанову від 16.06.2025.

Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, в якій останнє підтримав, просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 надав письмові заперечення, в яких зазначив, що вилучене під час обшуку за його місцем мешкання майно жодним чином не відноситься до кримінального провадження, останньому не повідомлено про підозру, детективом не доведено, що вилучені грошові кошти є предметом злочину, інше майно містить на собі сліди кримінального правопорушення та є знаряддям його вчинення. Просив розглянути клопотання у його відсутності, відмовити у його задоволенні та повернути вилучене майно.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави імету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.

Так, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Зокрема, згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В даному клопотанні детектив зазначає, що вилучене майно, має доказовезначення дляданого злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Однак, в клопотанні не було наведено відповідного обґрунтування необхідності арешту грошових коштів, що було вилучено під час проведення обшуку за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 121, номер 202, посилання причетності такого майна до кримінального провадження №72024161010000002 від 07.06.2024, джерела походження вилучених грошових коштів, їх відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.

Крім того, в даному клопотанні детектив зазначає, що вилучені під час обшуку електронні носії інформації мають доказовезначення дляданого злочину та мають значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак останнім до клопотання не долучено документів щодо здійснення їх огляду, призначення судових комп`ютерно-технічних експертиз.

Так, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), дане клопотання не містить.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161010000002 від 07.06.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1