Рішення № 128455381, 27.06.2025, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/14923/25

Провадження № 2/947/3061/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2025 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (даліТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 10560,00 гривень та судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Свої вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовує тим, що 27.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №34429-09/2024, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4000,00 гривень на умовах строковості, зворотності. Платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. 23.12.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», укладено договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №34429-09/2024 від 27.09.2024 року. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №№ 23122024 від 23.12.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10 560 грн. 00 коп., з яких 4000,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 3520,00 грн. 00 коп.сума заборгованості за відсотками, 3040,00 грн - заборгованість за штрафом (неустойкою). Відповідач свої зобов`язання не виконав, отримані кошти за кредитними договором не повернув, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Ухвалою суду від 30.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву, або ж клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, ухвала про відкриття провадження разом з позовом та додатками, надсилалися йому за зареєстрованим місцем проживання належним чином і до суду двічі повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Заяви та клопотання до суду у зв`язку із надходженням вказаних документів учасниками не подано, як і клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд за наявної згоди позивача розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів в заочному порядку відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 27.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №34429-09/2024, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4000,00 гривень на умовах строковості, зворотності. Платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надавався строком на 120 днів. Дата погашення кредиту - 24.01.2025.

Згідно з п.1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти у розмірі 1% на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п.1.5 Договору детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно до п.1.6 Договору Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір про надання фінансового кредиту та додатки до нього укладено між позивачем та відповідачем в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію».

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону УкраїниПро електронні документи та електронний документообігелектронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону УкраїниПро електрону комерціюзазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону УкраїниПро електронну комерцію).

Частина 5 статті 11 Закону УкраїниПро електронну комерціюпередбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону УкраїниПро електронні документи та електронний документообігелектронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Стаття 12 Закону УкраїниПро електронну комерціювизначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону УкраїниПро електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону УкраїниПро електронну комерціюодноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону УкраїниПро електронну комерцію, є оригіналом такого документа.

Відповідно до п.2.1 перед укладанням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного Банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: - отримання ідентифікаційних даних через Систему BankЇD НБУ ідентифікаційних даних.

Згідно з п.2.2 Договору, видача кредиту Клієнту-фізичній особі Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства:https://starfin.com.ua.

Матеріалами справи доведене, що Договір про надання фінансового кредиту №34429-09/2024 та паспорт споживчого кредиту від 27.09.2024 підписано електронним підписом відповідача.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 27.09.2024 №34429-09/2024 за період 27.09.2024-23.12.2024 заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 10 560,00 грн, з яких: 4000,00 грнсума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 3520,00 грн сума заборгованості за відсотками, 3040,00 грн - заборгованість за штрафом (неустойкою). Крім того, з вказаного розрахунку не вбачається, що відповідачем погашалась заборгованість.

23.12.2024 р. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №23122024, у відповідності до умов якого, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і боржниками (портфель заборгованості).

Відповідно до умов вищезазначеного Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФІНАНСОВА компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заміняє ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з Реєстру прав грошових вимог до Договору відступлення права вимоги №23122024 від 23.12.2024 р. ТОВ «ФК ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі: 10560,00 грн.

Відповідач зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладених угод не виконав в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином. Проте відповідач не повернула суму позики, тим самим порушив умови договору.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1ст.634 ЦКУкраїни встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1ст.1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК Українипередбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080,1084 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Позивач виконав зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу, що підтверджується копією довідки IPAY.ua вих. №3426_250328153907 від 28.03.2025, копією довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 та підписанням ним особисто вказаного Договору електронним підписом.

В порушенняумов договорупро наданняфінансового кредитувідповідач своїзобов`язанняналежним чиномне виконав,в зв`язкуз чимстаном на23.12.2024р.у відповідачавиникла заборгованістьперед позивачем у загальному розмірі 10 560,00 грн, з яких 4000,00 грнсума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 3520,00,00 грн -сума заборгованості за відсотками, 3040,00 грн - заборгованість за штрафом (неустойкою), що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №34429- 09/2024 від 27.09.2024.

17.04.2025 на адресу відповідача направлено повідомлення про повернення кредиту, відповідно до якого позичальнику надано строк протягом 7 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги позикодавця усунути порушення умов договору про надання фінансового кредиту та повернути кредит, сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, неустойку, а саме: 10 560 грн.

Станом на дату подання даної позовної заяви відповіді від відповідача не отримано, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту не сплачено.

Відповідно до вимог ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим правом та у визначений судом час відзив та заперечення на позов не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 штрафу за невиконання негрошового зобов`язання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту № 34429-09/2024від 27.09.2024рпозивачем визначений штраф за невиконання негрошового зобов`язання у розмірі 3040,00 грн. При цьому, відсутній розрахунок нарахування такого штрафу, період за який його було нараховано, що позбавляє можливості суд дійти висновку про правомірність вказаної вимоги з урахуванням норм п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Окрім цього позивач не наводить обґрунтування щодо яких саме негрошових зобов`язань за кредитним договором на відповідача покладається обов`язок сплати відповідний штраф, а також не зазначено які саме не грошові зобов`язання передбачені умовами кредитного договору, які покладаються на відповідача, за невиконання яких він несе відповідальність у виді сплати штрафу.

Ураховуючи викладене, через недоведеність правомірності нарахування штрафу, суд вважає, що заборгованість заявлена позивачем до стягнення підлягає зменшенню на розмір нарахованого штрафу у розмірі 3040,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог на 71,2% 7520,00*100:10560,00), вважає стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1724,74 грн (2422,40*71,2%).

Керуючись ст.12,13,77,78,79,80,81,82,141,258,259,263,264,265,268,273,274-279,280-289 ЦПК України, ст.526,530,533,611,625,651,1048,1049,1050,1054 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість: за договором про надання фінансового кредиту №№ 34429- 09/2024 від 27.09.2024 року в розмірі 7520 (сім тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок, з яких 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійоксума заборгованості за основною сумою боргу, 3520 (три тисячі п`ятсот двадцять) гривень 00 копійкисума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Кредит Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх, ел. пошта: info@kredyt-kapital.com.ua).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення підписане 27.06.2025.

Суддя: Ю. А. Скриль