Рішення № 128450808, 04.03.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12401/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М., Оболонській Ю.С.

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Шандра Д.М.

представників відповідача -Джафарова Д.Е., Пузиря І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Щербакової В.Г. № 243 від 29.10.2020 р., якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за ст.188-37 КУпАП.

Позов обґрунтований тим, що постановою в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - Щербакової Валентини Григорівни по справі про адміністративне правопорушення № 243 від 29.10.2020 р., ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,0 грн за ст. 188-37 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за створення перешкод виконанню законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду, та їх територіальних органів щодо проведення перевірки шляхом недопущення до проведення перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів в магазині за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення за вини особи у його вчиненні, яка підтверджується належними доказами. Статтею 188-37 КУпАП встановлена відповідальність, за невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків. Щодо законності проведення позапланової перевірки, згідно наказу № 3236 від 01.09.2020 року, зазначає, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 04.1-264, №04.1-265, №04.1-266, №04.1-267, №04.1-268, №04.1-269, №04.1-270, №04.1-271, №04.1-272, №04.1-273, №04.1-274, №04.1-275, №04.1-2765, №04.1-277, №04.1-278, №04.1-279, виконання яких було підставою для позапланової перевірки, були прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві 18 червня 2020 року за результатами проведеної перевірки 10.09.2019 р. Відповідно до пп. 8 п.1 ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право, зокрема на звернення за захистом своїх прав та інтересів до суду. Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України. Скориставшись своїми правами ФОП ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужи у м. Києві, у якому просила суд визнати протиправними та скасувати вищезазначені рішення, визнати протиправними дії щодо проведення самої перевірки та складання акту перевірки, на підставі якого винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що підтверджується Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від"19 серпня 2020 року №640/18322/20. Справа по суті ще не вирішена, а тому вважає дії посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві щодо проведення позапланової перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до винесення судового рішення та набрання ним чинності, передчасними та незаконними, такими, що перешкоджають використанню мною права на законний захист моїх прав та інтересів, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Так, 10.09.2020 р. до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , прибули посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві і надали керуючій магазином ОСОБА_2 направлення на проведення перевірки від 01.09.2020 року № 3236, яке видано на підставі наказу від 01.09.2020 року № 4639. Під час їх відвідування, та й в загалі 10.09.2020 р. ФОП ОСОБА_1 , була відсутня у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1. Про скоєне адміністративне правопорушення стало відомо тільки з листа Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 062/15262 від 07.10.2020 р., яким її запросили до відділу ринкового нагляду та яке вона отримала по пошті 13.10.2020 р. Також, в оскаржуваній постанові зазначено, що недопущення до проведення перевірки зафіксовано в Акті перевірки № 4639 від 10.09.2020 року стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Але, зазначений акт містить недостовірні дані про її відмову від його підпису, а відео фіксація на відеокамеру № 09, надана їй не була та під час розгляду справи не досліджувалася. Зазначає, що 10.09.2020 р. головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Лисенком М.В. був складений ще й окремий Акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду, який складено без присутності будь-яких осіб та у приміщенні Управління захисту споживачів відділу ринкового нагляду за адресою м. Київ, вул. Межгірська, буд. 25, каб. 6.Про наявність вищезазначених актів позивач довідалась 20.10.2020 р. під час складення протоколу про адміністративне правопорушення № 249 від 20.10.2020 р. Таким чином, до протоколу не надано жодних належних доказів, пояснень свідків, відеозапису тощо, що свідчили би про наявність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-37 КУпАП, як і не зазначено, які саме перешкоди для виконання посадовими особами своїх повноважень здійснено нею, якщо вона взагалі була відсутня під час відвідування посадових осіб ринкового нагляду, а постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності ґрунтується тільки на припущеннях. Крім того, при винесенні постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, не дано жодної правової оцінки, тому факту що протокол № 249 від 20.10.2020 р. складено з порушенням вимог ч.2 ст. 254 КУпАП. Так, згідно ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, будь-яких випадків відстрочення моменту складання протоколу чинним законодавством не передбачено. Акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду щодо ФОП ОСОБА_1 року та Акт перевірки № 4639 складені 10 вересня 2020 р., а протокол про адміністративне правопорушення № 249 складений тільки 20 жовтня 2020 року. Отже, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення. В протоколі № 249 від 20.10.2020 р., відсутні дані про свідків, їх пояснення, хоча я в своїх поясненнях до протоколу зазначала про їх наявність. Отже, протокол про адміністративне правопорушення порушує і вимоги ч.1 ст. 256 КУаАП. Також, згідно статті 244-19 КУпАП органи ринкового нагляду розглядають справи про адміністративне правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про ринковий нагляд і загальну безпечність продукції (ст. 188-37). Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення мають право: керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, та їх заступники; керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники. Для розгляду справи про адміністративне правопорушення її було запрошено 29.10.2020 р. з 15.00 до 16.00 години в приміщення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві. Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 244-19 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню, в зв`язку з невідповідністю висновків інспектора.

Ухвалою від 01.12.2020 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що згідно п.п. 8 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в м. Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, реалізацію державної політики, зокрема у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до п.9 ч.4 Положення № 209 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері здійснення державного ринкового нагляду. 10.09.2020 на підставі Наказу № 4639 та направлення 01.09.2020 уповноважена особа Головного управління за адресою м. Київ, вул. Степана Бандери, 10-Д прибула для проведення перевірки, але позивачем було відмовлено у проведенні перевірки. За результатами неможливості проведення перевірки через незаконні дії позивача було складено Акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 4639 від 10.09.2020, протокол №3 про виявлене порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 10.09.2020, Акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду від 10.09.2020. Так як у Головного управління були відсутні відомості, щодо паспортних даних позивача, то воно зверталося тричі для їх отримання. 20.10.2020 року позивач з`явився у Головному управлінні та надав необхідну інформацію після чого на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення. 29.10.2020 року за результатами розгляду справи було притягнуто до відповідальності позивача та винесено постанову № 243 від 29.10.2020, яку Позивач отримав наручно. Відповідно до статті 188-37 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП): Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, неподання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судове оскарження перевірки в суді ніяким чином не може впливати на законність винесеної постанови так, як порушення за яке було притягнуто до відповідальності та винесено постанову на позивача полягає саме у створенні перешкод посадовій особі, а не в невиконанні припису, або іншого рішення Головного управління. Тобто дане порушення не залежить від законності рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а тому не може бути підставою для визнання протиправною та скасування постанови № 243 від 29 жовтня 2020 року. 10.09.2020 ФОП ОСОБА_1 дійсно була відсутня за адресою АДРЕСА_1, але відповідно положень статті 188-37 КУпАП, місце вчинення не є обов`язковим елементом адміністративного правопорушення. Так з матеріалів відеофіксацїї можна дійти до висновку, що позивач самостійно в телефонній розмові заявила, що не допускає уповноважену особу Головного управління до здійснення заходу та погодилась, що на неї буде складений протокол. Відповідно до положень статті 68 Конституції України: Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відмова від підписання Акту була правомірно зафіксована уповноваженою особою Головного управління. Факт даної відмови чітко зафіксовано в відеоматеріалах перевірки. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач не звертався до Головного управління з вимогою або проханням надати матеріали відеофіксацїї перевірки. Також відповідно до пункту 3 розділу V Методичних рекомендацій фіксування процесів здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду засобами відеофіксацїї затверджених Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 31.07.2018 р. зазначено, що відеозаписи можуть надаватися на офіційні запити судових органів, а також органів досудового розслідування в межах досудових проваджень у випадках передбачених законодавством. Позивач є відповідальною особою за створення перешкод, Головним управлінням складено адміністративний протокол. Крім того, не було порушено строків складання протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол був складений 20.10.2020 р., а пояснення позивача були надані 29.10.2020 р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, подали відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволення позовних вимог. Крім того, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - Щербакової Валентини Григорівни по справі про адміністративне правопорушення № 243 від 29.10.2020 р., ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170,0 грн за ст. 188-37 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за створення перешкод виконанню законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду, та їх територіальних органів щодо проведення перевірки шляхом недопущення до проведення перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів в магазині за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 249 від 20.10.2020 р., ОСОБА_1 створила перешкоди виконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки шляхом недопущення до проведення перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів в магазині за адресою: АДРЕСА_1, чим порушила ст. 188-37 Кодексу України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення за вини особи у його вчиненні, яка підтверджується належними доказами.

Статтею 188-37 КУпАП встановлена відповідальність, за невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

Згідно наказу № 3236 від 01.09.2020 року, зазначає, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 04.1-264, №04.1-265, №04.1-266, №04.1-267, №04.1-268, №04.1-269, №04.1-270, №04.1-271, №04.1-272, №04.1-273, №04.1-274, №04.1-275, №04.1-2765, №04.1-277, №04.1-278, №04.1-279, виконання яких було підставою для позапланової перевірки, були прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві 18 червня 2020 року за результатами проведеної перевірки 10.09.2019 р.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пп. 8 п.1 ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право, зокрема на звернення за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужи у м. Києві, у якому просила суд визнати протиправними та скасувати вищезазначені рішення, визнати протиправними дії щодо проведення самої перевірки та складання акту перевірки, на підставі якого винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року №640/18322/20.

Справа по суті ще не вирішена, а тому вважає дії посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві щодо проведення позапланової перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до винесення судового рішення та набрання ним чинності, передчасними та незаконними, такими, що перешкоджають використанню мною права на законний захист моїх прав та інтересів, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Як вбачається з матеріалів справи, що про скоєне адміністративне правопорушення позивачу стало відомо тільки з листа Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 062/15262 від 07.10.2020 р., яким її запросили до відділу ринкового нагляду та яке вона отримала по пошті 13.10.2020 р.

Крім того, згідно з постановою № 243 від 29.10.2020 р., що недопущення до проведення перевірки зафіксовано в Акті перевірки № 4639 від 10.09.2020 року стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

10.09.2020 р. головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Лисенком М.В. був складений ще й окремий Акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду, який складено без присутності будь-яких осіб та у приміщенні Управління захисту споживачів відділу ринкового нагляду за адресою м. Київ, вул. Межгірська, буд. 25, каб. 6.

Крім того, при винесенні постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, не дано жодної правової оцінки, тому факту що протокол № 249 від 20.10.2020 р. складено з порушенням вимог ч.2 ст. 254 КУпАП.

Згідно ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, будь-яких випадків відстрочення моменту складання протоколу чинним законодавством не передбачено.

Як вбачається, акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду щодо ФОП ОСОБА_1 року та акт перевірки № 4639 складені 10 вересня 2020 р., а протокол про адміністративне правопорушення № 249 складений тільки 20 жовтня 2020 року, отже, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення.

Крім того, в протоколі № 249 від 20.10.2020 р., відсутні дані про свідків, їх пояснення, хоча я в своїх поясненнях до протоколу зазначала про їх наявність, отже, протокол про адміністративне правопорушення порушує і вимоги ч.1 ст. 256 КУаАП.

Відповідно до ст. 256 КУаАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Також, згідно статті 244-19 КУпАП органи ринкового нагляду розглядають справи про адміністративне правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про ринковий нагляд і загальну безпечність продукції (ст. 188-37). Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення мають право: керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, та їх заступники; керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники.

Як вбачається, для розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача було запрошено 29.10.2020 р. з 15.00 до 16.00 години в приміщення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 244-19 КУпАП, тому є підстави вважати, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню, в зв`язку з невідповідністю висновків інспектора.

У відповідності до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069. Відповідно до пункту 26 водогрійні котли, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, повинні відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 748 "Про затвердження Технічного регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі". Вказаний вид продукції відноситься до компетенції Держпродспоживслужби як органу державного ринкового нагляду.

Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 № 209 (далі - Положення №209). Згідно пункту 1 вказаного Положення Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Відповідно до п. 3 Положення №209 Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №209 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного ринкового нагляду проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); перевіряє додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених законом випадках видає приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймає рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводить перевірки виконання суб`єктами господарювання відповідних приписів та рішень; приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; здійснює моніторинг дій суб`єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання; вживає відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку становить продукція.

Відповідно до пунктів 1 і 3 частини 1 статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників: 1) якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції за умови повідомлення виробника про такі підстави на початку перевірки; (…) 3) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.

З доручення Держпродспоживслужби №15.1-6/2/8453 від 09.06.2020 року на 1 арк. вбачається, що «на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про продукцію, яка не відповідає вставновленим вимогам та/або становить серйозний ризик від 17.03.2020 №Р-1907-2020, отримано за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду, Держпродспоживслужба доручає здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції, зазначеної у повідомленні».

Відповідно до ст. 188-37 КупАП невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду документи, зазначені у підпункті «г» пункту 1 та підпункті «б» пункту 2 частини другої цієї статті, надаються виробником протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вимоги органу ринкового нагляду, надісланої рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім випадків необхідності перекладу зазначених документів, які мають бути надані не пізніше тридцяти робочих днів. Отже, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду, що мало місце у даних фактичних обставинах справи, передбачає направлення вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що в даній справі Відповідач не довів. Також у матеріалах справи відсутній оригінал розрахункового документу (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, як це передбачено п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005). Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абзац третій підпункту 3.1 пункту З мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року N 17-рп/2010).

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 4 квітня 2011 року N 512/2009 також зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають. Принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у суб`єкта стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки. Важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, строків проведення перевірки поданих суб`єктом господарювання документів та прийняття за її наслідками відповідного рішення, безпосередньо пов`язана із забезпеченням права такого суб`єкта, інтересів якого вона стосується.

Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно до неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що при винесенні постанови не надано належну оцінки та вжито всіх заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 188-37 КупАП, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб створити перешкоди посадовим особам органів ринкового нагляду для виконання покладених на них обов`язків.

При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 06 вересня 2005 року, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00 від 18 липня 2006 року, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року, пункт 58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на вказані положення та встановлені обставини, а також з урахуванням надання достатніх належних та допустимих доказів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.ст. 7, 9, 126, 222, 251, 252, 258 КУпАП, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Щербакової В.Г. від 29.10.2020 р. № 243, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-37 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 170,0 грн.

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ст.188-37 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, код ЄДРПОУ 40414833).

Суддя Н.М. Ларіонова