Постанова № 128420969, 26.06.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6704/25 Провадження № 3/591/1930/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

за ч.3 ст.126, ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130, КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 року серії ЕПР1 № 359012, ОСОБА_1 11.06.2025 року о 23 год. 00 хв. у м.Сумах по вул.Г.Кондратьєва, 79, керував т/з ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування . Правопорушення вчинено повторно протягом року, зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVr та Motorola Solutions vb 400 , чим порушив п.2.1 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченеч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 року серії ЕПР1 № 359020, ОСОБА_1 11.06.2025 року о 23 год. 00 хв. у м.Сумах по вул.Г.Кондратьєва, 79, керував т/з ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами ( виконавче провадження 55457386 від 20.09.2018 року. Зафіксоване на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVr та Motorola Solutions vb 400, чим порушив ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбаченеч. 3 ст. 126 КУпАП.

Згідно протоколупро адміністративнеправопорушення від11.06.2025року серіїЕПР1№ 359031, ОСОБА_1 11.06.2025року о23год.00хв. ум.Сумах повул.Г.Кондратьєва,79,керував т/з ВАЗ 210994-20,д.н.з. НОМЕР_1 з явнимиознаками наркотичного сп`яніння,а саме:неприродна блідість,звужені зіниці,які нереагують насвітло,тремтіння пальціврук.Від проходженняогляду настан наркотичногосп`яніння увстановленому порядкуу найближчомузакладі охорони здоров`я КНПСОР «ОКМЦСНЗ»категорично відмовився,що зафіксовано навідеореєстратор Xiaomi YiCarDVr та MotorolaSolutionsvb400,чимпорушив п.2.5ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 усудове засідання не прибув, хоча йому достеменно відомо про те, що протоколи відносно нього було направлено до суду, так як з дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомляють йому дату, час та місце їх розгляду. Окрім того, у всіх трьох протоколах стоїть його підпис у графі щодо дати та часу розгляду справи.

Статтеюст.268КУпАПнепередбачено обов`язковоїучастіурозгляді адміністративногоматеріалуособи,стосовноякоїскладено протоколза вказанимистаттями. В той же час, відповідно до ст. 245 КУпАПзавданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Європейський суд зправлюдиниврішеннівід7 липня1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.протиІспанії»зазначив, щозаявник (зацікавлена особа)зобов`язаний демонструватиготовність брати участьна всіх етапах розгляду,що стосуютьсябезпосередньо його, утримуватися від використанняприйомів, якіпов`язанііззволіканням у розгляді справи,а також максимально використовувативсі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

За таких обставин, з метою недопущення закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності було прийнято рішення розглянути справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи, що у провадженні Зарічного районного суду знаходиться кілька справ про вчинення адміністративного правопорушення однією особою, які призначені на один день, суд вважає за необхідне об`єднати їх в одне провадження під одним номером: справа №591/6704/25, провадження №3/591/1930/25.

Вважаю,що наявністьу діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, встановлена під час розгляду адміністративних матеріалів, з огляду на такі обставини та норми чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.5ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно ст. 280 КУпАП:орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надісланий суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановленихст. 256 КУпАП, в ньому містяться також відомості щодо свідків.

Також матеріали дають підстави стверджувати про те, що поліцейськими було дотримано норми чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: вимоги ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються також матеріалами справи, що додані до протоколу.

Так, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції зупиняють т/з, під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, йому пропонують пройти огляд. Проте, останній відмовляється проїхати у найближчий закладі охорони здоров`я при цьому заперечує що вживав наркотичні засоби.

Згідно зп.2Інструкції пропорядок тавиявлення уводіїв транспортнихзасобів ознакалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,затвердженого наказомМВС України,МОЗ Українивід 09.11.2015року,огляд настан сп`янінняпідлягають водіїтранспортних засобів,щодо якиху поліцейськогоуповноваженого підрозділуНаціональної поліціїУкраїни єпідстави вважати,що вониперебувають устані сп`яніння,згідно зознаками такогостану,що передбаченіу п.4названої Інструкції,а саме:наявність однієїчи декількохознак стануалкогольного сп`яніння(порушеннякоординації рухів; порушеннямови; вираженетремтіння пальціврук; різказміна забарвленняшкірного покривуобличчя; поведінка,що невідповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;сповільненість абонавпаки підвищенажвавість чирухливість ходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Крім того, слід зазначити про те, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку на відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Уразі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є також склад адміністративних правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч.3, 5 ст. 126 КУпАП.

П.2.1.а ПДР передбачено, що водії механічного транспортного засобу повинні мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортними засобом відповідної категорії.

Так, ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягомрокувчиненняпорушень,передбаченихчастинамидругою -четвертоюст.126КУпАП.Відповіднодоч.2ст.126КУПАПадміністративнавідповідальність настаєуразі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Так, згідно копії Постанови ЕНА № 4607376, ОСОБА_1 було визнано винним за ч.4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ним. Жодних відомостей про скасування вказаної постанови суду не надано (а.с.5).

Відповідно до постанови державного виконавця від 20.09.2018 року, ним у виконавчому провадженні № 55457386, було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування т/з до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.18).

Окрім того, як зазначалось вище, з дослідженого відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 керував т/з, який був зупинений працівниками поліції. При спілкуванні він не заперечує, що не має права керування та вже притягався за аналогічне правопорушення також має обмеження державного виконавця, обізнаний про таке обмеження і не зважаючи на це сів за кермо оскільки інакше не зможе заробляти кошти .

Згідно довідки старшого інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. від 12.06.2025, відповідно до відомостей ІКС «Інформаційний портал Національної поліції», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 14.09.2000 року, постановою Зарічного районного суду м.Суми від 12.05.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правпорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 місяці.

Проте, слід зазначити, що у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 рокуу справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусімнедискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об`єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортустворюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.

Таким чином, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки згідно з матеріалів справи належність транспортного засобу встновлена за ОСОБА_2 (а.с.4).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ч.3, 5 ст.126, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення №591/6704/25, провадження №3/591/1930/25 зі справою №591/6705/25, провадження №3/591/1931/25, справою №591/6746/25, провадження №3/591/1949/25, присвоївши справі номер справи №591/6704/25, провадження №3/591/1930/25.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на1 (один) рік.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська