Ухвала суду № 128415422, 26.06.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11334/22-к

пр. № 1-кс-25493/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за заявою судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №62020000000000090 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №62020000000000090 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування заяви зазначено, що перебуваючи на посаді судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська був знайомий з обвинуваченим ОСОБА_9 , оскільки останній приймав участь у розгляді низки кримінальних проваджень як прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури, в ході розгляду яких у судді ОСОБА_6 склалось певне враження та сформувалась певна позиція щодо нього, у зв?язку з чим з метою недопущення в майбутньому виникнення сумнівів у неупередженості та необ`єктивності головуючого судді під час розгляду зазначеного провадження, враховуючи вищенаведене, вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду кримінального провадження N?62020000000000090, на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, посилаючись на те, що самовідвід ОСОБА_6 є необґрунтованим та на думку прокурора, заявлений самовідвід є зловживанням правом на відвід зі сторони судді.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 просила прийняти рішення на розсуд суду.

Представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію прокурора.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду заяви здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.

Дослідивши заяву, заслухавши пояснення сторін, суддя приходить наступного висновку.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» (Hauschildt v. Denmark) вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Враховуючи викладені вище обставини, суддя приходить висновку про задоволення заяви судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 про самовідвід.

На підставі п.5 ч.1 ст. 75, ст. ст. 80, 81 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №62020000000000090 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Відвести суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду скарги обвинувального акту у кримінальному провадженні №62020000000000090 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1