Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/456/25
Провадження № 3/162/271/2025
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2025 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Глинянчук В.Д., розглянувши справу, що надійшла з відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, за частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, вдівця, утримує двоє малолітніх дітей, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 о 19 годині 19 хвилин 27 квітня 2025 року по вулиці Ланевича у селі Судче Камінь-Каширського району Волинської області керував мопедом «Honda Dio» та відмовився відпроходження відповіднодо встановленогопорядку оглядуна станалкогольного сп`яніння,чим порушивпункт 2.5Правил дорожньогоруху.Правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинив повторно протягом року.
Дії ОСОБА_2 під час досудової підготовки матеріалів кваліфіковано за частиною третьою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_2 у судовому засіданні від надання пояснень відмовився, повідомив, що мопед «Honda Dio» належить йому, права на керування транспортними засобами він не має, просив відстрочитивиконання постановипро накладенняштрафу узв`язкуз скрутнимматеріальним становищем,адже євдівцем тасамостійно утримуєдвох доньок.
Факт керування транспортним засобом та відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксовано на відеозаписах з портативної камери поліцейського, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та у направленні на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння.
Між тим, вважаю, що дії ОСОБА_2 під час досудової підготовки матеріалів кваліфіковано неправильно.
Частина третя статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із доданої до протоколу копії постанови судді Любешівського районного суду Волинської області від 14 січня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 130 КУпАП за дії 06 листопада 2024 року. Між тим, із змісту постанови неможливо констатувати, що ОСОБА_2 двічі протягом року, починаючи з 27 квітня 2024 року, піддано адміністративному стягненню за статтею 130 КУпАП.
У відповідності зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005).
Згідно з статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Аналізуючи наведене у сукупності, доходжу висновку, що суд (суддя) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути неупередженим, безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення тощо, а будь-які сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитись на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Таким чином, дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за частиною другою статті 130 КУпАП за ознакою повторності вчинення протягом року аналогічного проступку, що покращує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про стягнення відповідно до статті 33 КУпАП, констатую відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.
У матеріалах справи наявна довідка відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського районного відділу поліції, що посвідчення водія ОСОБА_2 не видавалось.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Таким чином, ОСОБА_2 у розумінні Правил дорожнього руху та санкцій статті 130 КУпАП не є водієм.
Отже, враховуючи характер проступку, вважаю, що для досягнення визначених статтею 23 КУпАП цілей в цьому випадку необхідно застосувати стягнення в межах санкції частини другої статті 130 КУпАП у виді штрафу з оплатним вилученням транспортного засобу. Додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку застосуванню не підлягає.
З врахуванням пояснень ОСОБА_2 щодо його матеріального стану, беручи до уваги розмір стягнення, відповідно до статті 301 КУпАП вважаю за можливе відстрочити виконання постанови у частині накладення штрафу.
Згідно із статтею 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 284 КУпАП,
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 увчиненні правопорушення,передбаченого частиноюдругою статті130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,і накласти стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень (рахунок № UA588999980313050149000003001; отримувач: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; протокол серії ЕПР1 № 313512) з оплатним вилученням мопеда «Honda Dio».
Стягнути з ОСОБА_1 у користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ); код отримувача 22030106; рахунок № UA908999980313111256000026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).
Відстрочити виконання постанови у частині накладення штрафу на шість місяців.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_1 стягнути подвійний його розмір, визначений цією постановою.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області В.Д. Глинянчук
Судове рішення № 128412758, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 24.06.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 162/456/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: